ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 122779/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В В., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Маневицькому районі Волинської області на постанову Маневицького районного суду Волинської області від 13.12.2011 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Маневицькому районі Волинської області про зобов'язання провести перерахунок і виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 25 листопада 2011 року звернулася з позовом в суд до управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області (далі-УПФУ) та просила визнати протиправними дії відповідача, зобов'язати УПФУ провести перерахунок пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна бути встановлена в розмірі двох мінімальних заробітних плат; додаткової щомісячної пенсії, згідно статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 25% мінімальної пенсії за віком за період з травня 2011 року по дату рішення суду.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 13 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 25.05.2011 року по 22.07.2011 року на підставі положень ст.ст.51,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч.3 ст.4 Закону України «Про прожитковий мінімум», з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітніх плат на час виплати за період з 25.05.2011р. по 22.07.2011р. на підставі положень ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанову допущено до негайного виконання.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням УПФУ подано апеляційну скаргу, в якій просить постанову Маневицького районного суду Волинської області від 13 грудня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається напостанову Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», та доводиться непоширенням на дані правовідносини ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу УПФУ слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 201 КАС України суд апеляційної інстанції змінює постанову або ухвалу суду першої інстанції, коли має місце правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права, а також вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, постраждалим від наслідків Чорнобильської катастрофи категорії 3, перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Маневицьому районі Волинської області.

Розглядаючи спір, судом першої інстанцій вірно враховано, що згідно ч. 1 та ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення підвищуються у розмірі двох мінімальних заробітних плат, а відповідно до ст. 51 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 3, щомісячно призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Вказані розміри підвищення до пенсії та додаткової пенсії зазнали змін, що відбулись відповідно до п.п.9, п.п.13 п.28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2008 року. Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними та такими, що втратили чинність з дня ухвалення вказаного рішення, а тому, дані статті Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»залишились чинними в первинній редакції.

Відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії та додаткову пенсію в розмірах, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 26 липня 1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що є значно меншими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні позивачу розмірів підвищення до пенсії, а відтак, вірно вважав, що застосуванню підлягають ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не згадані вище постанови уряду, оскільки останні істотно звужують обсяг раніше встановлених законом прав.

Крім того, суд першої інстанції правильно врахував, що згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом, при цьому, вірно вважав, що положення ч. 3 ст. 28 згаданого Закону не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обчислення інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок і виплату позивачу підвищення до пенсії, додаткової пенсії відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 39, ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 3 ст. 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», і цей перерахунок має бути здійснений в межах, передбаченого ст. 99 КАС України, шестимісячного строку звернення до суду, а саме за період з 25.05.2011 року.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011р., доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". При цьому, на виконання вимог вказаного закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011р. прийнято постанову №745, яка набула чинності 23.07.2011р.

Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались, а тому нарахування та виплата у 2011 році позивачу доплати до пенсії як пенсіонеру який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а починаючи з 23.07.2011р. виплати, передбачені, зокрема, ст.ст. 39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 року.

Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню до 22.07.2011 року включно.

Крім того оскільки відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5(зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року) саме на управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у місті покладено обов'язок призначення і виплати пенсії, допомоги на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства, тому суд першої інстанції правильно вважав за необхідне зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії позивачу саме УПФУ в Маневицькому районі Волинської області, а твердження відповідача про відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом розмірів пенсій, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, не мають правового значення, бо реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплат пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив розглядуваний спір, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, через що оскаржувану постанову в частині звернення до виконання слід змінити.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст.197, п. 2 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 201, ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маневицькому районі Волинської області задовольнити частково. Постанову Маневицького районного суду Волинської області від 13 грудня 2011 року у справі № 2а-4574/11 в частині допущення до негайного виконання змінити. Допустити зазначену постанову до негайного виконання - у межах суми стягнення за один місяць.

В решті постанову Маневицького районного суду Волинської області від 13 грудняя 2011 року у справі № 2а-4574/11 залишити без змін.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль