ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа № 917/2572/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача - Ковіка П.П. (довіреність б/н від 08.01.2013р.), Камишан Ю.В. (довіреність б/н ід 14.02.2014р.),

відповідача - Білявського В.В. ( довіреність №2 від 02.01.2014р), Степаненка О.М. (довіреність №44 від 11.03.2014 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1460 П/2-7) та апеляційну скаргу відповідача (вх. №1375 П/2-7) на рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.14р. у справі № 917/2572/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", м.Батайськ, Ростовська область, Російська Федерація,

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ", м.Кременчук,

про стягнення 7 470 094 дол. США 74 центи,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.05.2014р. (суддя Ківшик О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" 3977677 доларів США 00 центів (еквівалент 31781639,23 грн.) основного боргу та 36646,65 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" основного боргу, 545632 доларів США 20 центів (еквівалент 4 359 601,28 грн.) 3 % річних за період з 15.12.2010р. по 15.12.2013р. та 861882 доларів США 54 центи (еквівалент 6886441,49 грн.) пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що обрахована за період з 15.12.2012 р. по 15.12.2013 р. у позові відмовлено.

Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2084903,00 дол.США основного боргу, 545632,20 дол.США 3% річних за період з 15.12.2010р. по 15.12.2013р. та 861882,54 дол.США пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що обраховано за період з 15.12.2013р. по 15.12.2013р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Скарга обґрунтована зокрема тим, що висновки зроблені при винесенні рішення господарського суду від 14.05.2014р. стосовно того, що ПАТ «АвтоКрАЗ» у добровільному порядку було погашено заборгованість у сумі 2084903,00 дол. США, яка була здійснена шляхом поставки товару, відповідно до додаткових угод №189-203 до договору №1065Pи від 14.07.2005р., є неправомірними, з огляду на те, що таку поставку не можна вважати належним виконанням зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати за товар, який не було поставлено в строк, що потягнуло ухвалення необґрунтованого рішення.

Крім того, як зазначає позивач, відсутність в договорі №1065Pи від 14.07.2005р. розміру пені за прострочення повернення попередньої оплати за товар, не позбавляє ТОВ «Альфатекс» скористатися, при визначенні розміру пені, загальними положеннями діючого законодавства України.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду також не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі в задоволенні позову в зв'язку зі спливом позовної давності.

Скарга обґрунтована тим, що заявлена до стягнення сума є помилково перерахованими грошовими коштами та не є предметом договірних зобов'язань, а порядок повернення такої суми регулюється ст.1212 ЦК України. Крім того, вказана обставина також підтверджується тим, що договором №1/-ц від 17.05.2010р. ТОВ ВКП «Альфатекс» передало ТОВ «Альфатекс» право вимоги на конкретну суму, а не право вимоги на поставку автомобілів, тим самим підтвердивши, що передане право вимоги є позадоговірним, оскільки утворилось в зв'язку з помилковим перерахуванням надмірної суми коштів.

Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 16.06.2014р. було оголошено перерву до 24.06.2014р.

Зважаючи на те, що в провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга позивача (вх. №1460 П/2-7) та апеляційна скарга відповідача (вх. №1375 П/2-7) на одне і те ж рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.14р. у справі № 917/2572/13, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу позивача (вх. №1460 П/2-7) та апеляційну скаргу відповідача (вх. №1375 П/2-7) слід об'єднати в одне апеляційне провадження.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Представники відповідача підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

В січні 2014р. ТОВ "Альфатекс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" 7 470 094 доларів США 74 центи (еквівалент 59 686 056,97 грн.) заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 14.07.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" та Холдінговою кампанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства договору № 1065Ри, з яких 6 062 580 доларів США 00 центів (еквівалент 48 440 014,20 грн.) основний борг, 545 632 доларів США 20 центів (еквівалент 4359601,28 грн.) 3 % річних за період з 15.12.2010р. по 15.12.2013р., 861882 доларів США 54 центи (еквівалент 6886441,49 грн.) пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що обрахована за період з 15.12.2012р. по 15.12.2013р.

Позов обґрунтовано тим, що 14.07.2005р. між Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (на час розгляду справи ПАТ "АвтоКрАЗ"), продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", покупцем, укладено договір № 1065Ри, згідно з яким продавець зобов'язався поставити автомобілі КрАЗ у номенклатурі, кількості і в строки, зазначені у розділі 12 цього договору, а покупець зобов'язався оплатити дані автомобілі.

Відповідно до п.3.2. договору поставка автомобілів КрАЗ здійснюється партіями, номенклатура та обсяг яких узгоджуються сторонами додатково.

Відповідно до п.3.3. договору строк поставки кожної партії автомобілів - не більше 45 календарних днів з моменту надходження 100% попередньої оплати за узгоджену партію автомобілів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п.4.1. договору ціни на автомобілі встановлені в доларах США при умові поставки згідно з п. 3.1 договору та зазначені у розділі 12 даного договору.

Відповідно до п.4.2. договору загальна сума договору 12 398 000 доларів США.

Відповідно до п.5.2. договору оплата за кожну партію автомобілів, що постачається, здійснюється шляхом 100% попередньої оплати протягом 2-х банківських днів з дати підписання відповідної додаткової угоди.

Відповідно до п.6.1. та п.6.2. договору, здавання (приймання) автомобілів по кількості здійснюється відповідно до товаросупроводжувальних документів, по якості - згідно документів, що підвереджують якість автомобілів відповідно до Інструкцій Держарбітражу СРСР № П-6, П-7 з урахуванням особливостей, зазначених у діючих технічних умовах на автомобіль.

Відповідно до п.10.2. договору вірогідні спори щодо виконання договору підлягають розгляду у господарському суді за місцезнаходженням продавця.

Відповідно до п.11.11. договору правовідносини, які не врегульовано даним договором, регулюються діючим законодавством України.

Відповідно до п.11.12. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 30.04.2006 р.

В подальшому між сторонами було укладено додаткові угоди до договору № 1065Ри, предметом яких було визначення номенклатури, кількості, вартості та строків поставки автомобілів.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2010 року за договором № 1065Р від 14.07.2005 року підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" та Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (а.с.37-55 т.19), визначена заборгованість на користь покупця у розмірі 6322 864,00 доларів США.

17.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 1/-ц, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває усі права вимоги до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства за договором купівлі-продажу № 1065Ри від 14.07.2005р. (а.с.121-122 т.1).

В червні 2010р. ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі ВАТ про стягнення 6322864,00 дол.США. за договором №1065Ри від 14.07.2005р.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 30.09.2010р. задоволені позовні вимоги позивача та стягнуто з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо -комерційне підприємство "Альфатекс" 6062580,00 доларів США боргу, 3220,00 доларів США державного мита та 236,00 грн. судових витрат (а.с. 125-128 т.1).

04.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", новим кредитором, укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1/-ц, відповідно до п.2 якої первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає усі права вимоги до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства по договору купівлі-продажу № 1065Ри від 14.07.2005 р. (а.с.123-124 т.1).

Відповідно до п.3. додаткової угоди № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1/-ц, загальна сума права вимоги первісного кредитора до боржника, що передаються новому кредиторові, становить 6 062 580 доларів США.

Відповідно до п.4. додаткової угоди № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1/-ц, право первісного кредитора переходить до нового кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги, в тому числі до нового кредитора переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання, а також інші пов'язані з правом вимоги права, в тому числі право на несплачені відсотки.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.09.2010 року за договором № 1065Р від 14.07.2005 року, підписаного 09.11.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" та Холдінговою кампанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (а.с.120 т.1), залишок грошових коштів покупця становить 6062 580,00 доларів США.

11.02.2013р. до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "АвтоКрАЗ" з заявою (вх. №2025д) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі №16/89.

14.05.2013р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення, яким заяву Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі №16/89 скасовано. Відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю (а.с. 141-145 т.1), з тих підстав, що на момент подання позову та на момент прийняття рішення, позивач передав право вимоги суми заявленої до стягнення Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" за договором уступки права вимоги № 1/-ц від 17.05.2010 року, а заміна неналежного позивача нормами ГПК України не передбачена.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року наведене рішення залишено без змін (а.с. 146-150 т.1).

У січні 2014 року ТОВ «Альфатекс» звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" заборгованості у розмірі 6 062 580 доларів США 00 центів (еквівалент 48 440 014,20 грн.), 3 % річних у розмірі 545 632 доларів США 20 центів (еквівалент 4 359 601,28 грн.) за період з 15.12.2010 р. по 15.12.2013 р. та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на суму 861 882 доларів США 54 центи (еквівалент 6 886 441,49 грн.), що обрахована за період з 15.12.2012 р. по 15.12.2013 р. В обґрунтування підстав позову послався на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" як новий кредитор за укладеним 17.05.2010 р. між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" Договором про відступлення права вимоги № 1/-ц (з урахуванням додаткової угоди від 04.10.2010 р.) набуло право вимоги виконання зобов'язань відповідача за Договором № 1065Ри від 14.07.2005 року.

Як свідчать матеріали справи, відповідач проти позову заперечував, посилаючись, зокрема, на поставку ним Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" протягом періоду з 20.10.2010р. по 15.02.2012р. продукції - автомобілів КрАЗ у кількості 50 штук вартістю 2084903,00 доларів США на виконання умов додаткових угод № 189, № 204 до договору № 1065 Ри, а також на невірну кваліфікацію позивачем правових підстав позову (на думку відповідача, пред'явлена до стягнення сума коштів є безпідставно отриманою) та сплив строку позовної давності щодо пред'явлення позову про стягнення коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України.

14.05.2014р. господарським судом Полтавської області прийнято оскаржуване рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь ТОВ "Альфатекс" 3 977 677 доларів США 00 центів (еквівалент 31781639,23 грн.) основного боргу та 36646,65 грн. витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення з ПАТ "АвтоКрАЗ" на користь ТОВ "Альфатекс" 2084 903 доларів США 00 центів (еквівалент 16658374,97 грн.) основного боргу, 545632 доларів США 20 центів (еквівалент 4 359 601,28 грн.) 3 % річних за період з 15.12.2010р. по 15.12.2013р. та 861882 доларів США 54 центи (еквівалент 6886441,49 грн.) пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що обрахована за період з 15.12.2012 р. по 15.12.2013 р. у позові відмовлено.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги відповідача та відмову у задоволенні апеляційної скарги позивача, виходячи з наступного.

Як вже зазначалось, 14.07.2005р. між Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", покупцем, укладено договір № 1065Ри, згідно з яким продавець зобов'язався поставити автомобілі КрАЗ у номенклатурі, кількості і в строки, зазначені у розділі 12 цього договору, а покупець зобов'язався оплатити дані автомобілі.

17.05.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 1/-ц, відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває усі права вимоги до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства за договором купівлі-продажу № 1065Ри від 14.07.2005р.

04.10.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", новим кредитором, укладено додаткову угоду № 1 до договору про відступлення права вимоги № 1/-ц, відповідно до п.3. якої загальна сума права вимоги первісного кредитора до боржника, що передаються новому кредиторові, становить 6062580 доларів США.

Як свідчать матеріали справи, а саме рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2013р., яким заяву Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Полтавської області від 30.09.2010 року у справі № 16/89 задоволено. Про наявність та зміст договору уступки права вимоги №1/- ц від 17.05.2010 року, який заявник визначив в якості нововиявленої обставини, він дізнався шляхом ознайомлення з матеріалами справи №16/89 за відповідною заявою від 09.01.2013 року.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тобто сторони за договором відступлення права вимоги, як первісний так і новий кредитор не повідомили боржника - ХК «АвтоКраАЗ» у формі ТОВ, про заміну кредитора у зобов'язанні.

За таких умов в період з 11.05.2010 року по 11.01.2012 року між відповідачем у справі та первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс", було підписано ряд додаткових угод, а саме додаткові угоди з №187 по №204 (а.с.12-36 т.19) на постачання 56 автомобілів КрАЗ. Виконання умов наведених угод з боку відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме копіями довіреностей, товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур (а.с. 168-216 т.18 а.с.6-11 т.19).

Наведене також підтверджується умовами додаткової угоди №203 від 02.11.2011р. до договору № 1065Ри, якою сторони погодили, що загальна вартість автомобілів становить 43093629,08 доларів США, загальна кількість автомобілів, що поставляється 847 штук (а.с.34-35 т.19). Що спростовує твердження позивача про постачання відповідачем 797 автомобілів за договором № 1065Ри.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів констатує, що станом на січень 2012 року ХК «АвтоКраАЗ» у формі ТОВ, було виконано всі договірні зобов'язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційним підприємством "Альфатекс", щодо постачання автомобілів за договором № 1065Ри від 14.07.2005р. підписаним між Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс".

Обґрунтовуючи вимоги даного позову позивач зазначив, що ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" протягом дії договору № 1065Ри на виконання його умов перерахував відповідачеві 47071306 доларів США 08 центів, а відповідач, в свою чергу умов договору не виконав, в зв'язку з чим заборгованість ПАТ «Автокраз» перед ТОВ «Альфатекс», якому вона була передана за договором відступлення права вимоги склала 6062580доларів США.

Як вже було зазначено раніше, та було встановлено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" (покупець) протягом дії Договору № 1065Ри перерахував відповідачеві 47 071 306 доларів США 08 центів (з урахуванням сум повернення попередньої оплати).

В свою чергу, відповідач на виконання умов Договору № 1065Ри та додаткових угод до нього поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс" (покупець) 847 автомобілів КрАЗ загальною вартістю 43 093 629,08 доларів США, зокрема:

- за період з липня 2005 року по 18 грудня 2009 року 791 автомобілів КрАЗ на загальну суму 40 748 442, 08 доларів США (додаткові угоди № 1 - № 186);

- 12.05.2010 р. 1 автомобіль КрАЗ вартістю 43 934,00 долари США та 22.09.2010 р. 5 автомобілів КрАЗ на загальну суму 216 350,00 доларів США (додаткова угода № 187 від 11.05.2010 р., додаткова угода № 188 від 20.09.2010 р.), тобто 6 автомобілів КрАЗ на загальну суму 260 740 доларів США 00 центів - після зміни кредитора у зобов'язанні. Як вказує позивач у даній справі, виконання було прийняте як належне з огляду на неповідомлення боржника про відступлення права вимоги та приписи ч. 2 ст. 561 Цивільного кодексу України;

- за період з 26.10.2010 р. по 19.01.2012 р. - 50 автомобілів КрАЗ на загальну суму 2 084 903,00 долари США (додаткова угода № 189 від 12.10.2010 р., додаткова угода № 190 від 24.11.2010 р., додаткова угода № 191 від 10.02.2011 р., додаткова угода № 192 від 11.04.2011 р., додаткова угода № 193 від 09.06.2011 р., додаткова угода № 194 від 09.06.2011 р., додаткова угода № 195 від 09.06.2011 р., додаткова угода № 196 від 21.06.2011 р., додаткова угода № 197 від 04.07.2011 р., додаткова угода № 198 від 11.08.2011 р., додаткова угода № 199 від 25.08.2011 р., додаткова угода № 200 від 07.10.2011 р., додаткова угода № 201 від 20.10.2011 р., додаткова угода № 202 від 27.10.2011 р., додаткова угода № 203 від 02.11.2011 р. та додаткова угода № 204 від 11.01.2012 р.).

Наведене свідчить, що підписанням 04.10.2010р. додаткової угоди №1 до договору про відступлення права вимоги № 1/-ц між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", сторони договору встановили розмір вимоги до боржника який був переданий новому кредиторові, у розмірі 6062580 доларів США., тобто зарахувавши в якості належного виконання відповідачем первісному кредитору постачання 6 автомобілів за додатковими угодами № 187 від 11.05.2010 р., та № 188 від 20.09.2010 р.

Підписання в подальшому 16 додаткових угод між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс» та відповідачем на постачання 50 автомобілів КрАЗ на загальну суму 2 084903,00 доларів США та виконання ПАТ «АвтоКрАЗ» їх умов в повному обсязі, як свідчать матеріали справи, ніяким чином не було врегульовано в межах договору відступлення права вимоги № 1/-ц.

Відповідно до положень ч.2 статті 516 Цивільного кодексу України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За таких умов, як вірно було встановлено судом першої інстанції виконання ПАТ «АвтоКрАЗ» свого обов'язку первісному кредитору "Виробничо-комерційне підприємство "Альфатекс» шляхом постачання автомобілів на суму 2084903,00 доларів США є належним виконанням.

Стосовно суми у розмірі 3 977 677,00 доларів США , заявленої до стягнення позивачем як заборгованість за договором №1065Ри від 14.07.2005р., слід зазначити наступне.

Як було зазначено раніше та підтверджується матеріалами справи, суму яку просить стягнути позивач утворилась внаслідок здіснення переплати з боку ТОВ ВКП «Альфатекс», оскільки суми які підлягали перерахуванню за умовами договору, так само як кількість автомобілів, були визначені його умовами. А в подальшому чітко встановлювались умовами додаткових угод підписаних сторонами.

Як визначено п.5.2. договору №1065Ри від 14.07.2005р. оплата за кожну постачаєму партію автомобілів, проводиться шляхом 100% передплати на протязі 2-х банківських днів з дати підписання відповідної додаткової угоди.

За таких умов, з урахуванням обізнаності ТОВ Виробничо-комерційним підприємством "Альфатекс» сум які підлягають перерахуванню за договором, наведена сума є такою, що була помилково, поза межами договірних платежів перехована покупцем на рахунок продавця.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частини 2,3 наведеної статті визначають, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З урахуванням наведеного, відповідач як одна із сторін зобов'язання, набув наведене майно, у вигляді перехованих коштів, за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод та на які послався позивач в обґрунтування позовних вимог. За таких умов правовідносини сторін регулюються нормами статті 1212 Цивільного кодексу України, яка встановлює загальні положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення на це уваги не звернув застосувавши до спірних правовідносин норми зобов'язального права, які застосовуються до окремих до окремих видів угод.

Посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного суду Україну висловлену ним у справі №43/308-10, суд апеляційної інстанції вважає помилковим з огляду на інший, позадоговірний характер правовідносин в межах цієї справи, в той час як правова позиція висловлена Верховним судом України стосується попередньої оплати перерахованої за умовами та в межах договірних відносин, з особливостями застосування статті 693 ЦК України.

Посилання позивача на здійснення йому відступлення права вимоги про стягнення саме заборгованості за договором №1065Ри від 14.07.2005р. та зазначення про це в самому договорі про відступлення права вимоги № 1/-ц від 17.05.2010р., не змінює правової природи суми, яка була передана новому кредитору.

За таких умов за договором відступлення права вимоги, позивач не став правонаступником ТОВ ВКП «Альфатекс» за договором №1065Ри від 14.07.2005р., не став стороною вказаного договору та не набув всіх прав ТОВ ВКП «Альфатекс», позивачу перейшло право вимоги лише на конкретну суму.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про задоволення позовних в частині стягнення з відповідача 3 977 677,00 доларів США, визначивши її в якості суми попередньої оплати за договором №1065Ри від 14.07.2005р. та визнавши належними підстави позову на які послався позивач в обґрунтування позовних вимог.

Таким чином рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3 977677,00 доларів США неповернутої попередньої оплати, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позовних вимог.

Стосовно заявлених до стягнення позивачем 545632 доларів США 20 центів (еквівалент 4 359 601,28 грн.) 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання та 861882 доларів США 54 центи (еквівалент 6886441,49 грн.) пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги в частині стягнення 3% річних, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як визначено підпунктом 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти.

В підпункті 6.3 наведеної Постанови зазначено, що положення частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання.

Зважаючи на встановлений апеляційним судом позадоговірний характер спірних правовідносин, висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 545632 доларів США 20 центів (еквівалент 4 359 601,28 грн.) 3 % річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання відповідно до ч.2 статті 625 Цивільного кодексу України є законним та обґрунтованим.

Пеня ж, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Зважаючи на позадоговірний характер спірних правовідносин положення даної статті не можуть бути застосовані у межах даної справи, а за таких умов висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 861882 доларів США 54 центи (еквівалент 6886441,49 грн.) за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання є законним та обґрунтованим.

Зважаючи на те, що позивач Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс", являється юридичною особою Російської Федерації, про що свідчить наданий до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» (Підстави визначення підсудності справ судам України), суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадку якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Пункт а) частини 1 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності ( ратифікована Постановою Верховної ради України N 2889-XII 19 грудня 1992 року), учасником якої є Російська Федерація ( ратифікована 9 жовтня 1992 року) визначає, що компетентний суд держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати зазначені в статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території цієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав відповідач мав постійне місце проживання або місце знаходження на день висування позову.

Згідно частини 1 статті 51 Закону України «Про міжнародне приватне право», до зобов'язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача є необґрунтованою, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково, в зв'язку з чим рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2014р. в частині задоволення позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.2 статті 103, п.4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2014р. в частині задоволення позову про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631, ідентифікаційний код юридичної особи 05808735) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" (вул. Подтопи, 75, м. Батайськ, Ростовська обл., Російська Федерація, адреса для листування: проспект Героїв Сталінграду, б. 20А, кв. 385, м. Київ, 04210, ЗДРН 1076141002365) 3 977 677 доларів США 00 центів (еквівалент 31 781 639,23 грн.) основного боргу та 36646,65 грн. витрат по сплаті судового збору скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 14.05.2014р. залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфатекс" (вул. Подтопи, 75, м. Батайськ, Ростовська обл., Російська Федерація, адреса для листування: проспект Героїв Сталінграду, б. 20А, кв. 385, м. Київ, 04210, ЗДРН 1076141002365) на користь Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" (вул. Київська, 62, м. Кременчук, Полтавська обл., 39631, ідентифікаційний код юридичної особи 05808735) 19456,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Повний текст постанови складено 01.07.2014р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.