КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/6082/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1238/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Федорової Н.О.,

суддів - Карпусь С.А., Матковської Л.О.,

при секретарі - Дорощук О.М.,

з участю: позивача та його представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

В березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. В його обгрунтування зазначив, що у 2000 році шлюб між його батьками було розірвано і він залишився проживати з матір'ю. На даний час навчається у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій» в м.Хмельницькому на денній формі навчання, яке буде тривати до 30.06.2015 року. Під час навчання витрачає кошти на харчування, забезпечення себе належним доглядом, взуттям тощо. Доходи матері не дають належної фінансової підтримки. Сам одночасно навчатись і працювати не має можливості. Батько матеріально допомагати на час навчання не бажає, хоча аліменти до досягнення ним повноліття сплачував регулярно. Враховуючи, що відповідач працює на заробітках за кордоном, вважає, що він має можливість сплачувати аліменти на його утримання до закінчення навчання. А тому, просив суд стягувати з останнього на його користь аліменти в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з дня подання даної заяви і до закінчення ним навчання.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2014 року в позові відмовлено.

Непогоджуючись з таким рішенням позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Вважає, що висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

______________________________________________________________________________________________

Доповідач у першій інстанції Карплюк О.І. Провадження № 22-ц/792/1238/14

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 50

Так, суд першої інстанції свою відмову у позові обґрунтував тим, що ОСОБА_2 сплачує на його користь аліменти в сумі 412 грн. в добровільному порядку, є інвалідом третьої групи та має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу. А тому, прийшов до висновку про достатність вказаної суми для його утримання. Однак, судом не було враховано того, що платежі, починаючи з лютого 2014 року в розмірі 400 грн. були не регулярними. Зокрема, у грудні 2013 року батько припинив сплачувати аліменти на його утримання у зв'язку з досягнення 18 років. У лютому 2014 року останній переслав йому кошти в розмірі 400 грн., як подарунок на день народження. У квітні, перед розглядом справи, батько переказав йому у якості подарунка ще 400 грн. Отже, вказані кошти не є аліментами. Суд першої інстанції безпідставно вказані кошти вважав такими, оскільки вони б мали бути щомісячними.

У судовому засіданні позивач підтримав апеляційну скаргу з мотивів, зазначених у ній, та пояснив, що на даний час він навчається та отримує стипендію, розмір якої коливається від 275 грн. до 375 грн. в місяць. Мама, з якою він проживає, неофіційно працює та має дохід до 2000 грн. в місяць. До досягненням ним 18 років, тобто до грудня 2013 року включно, батько регулярно сплачував аліменти на його утримання в розмірі близькому до 560 грн. З січня 2014 року він припинив це робити. А тому, йому не вистачає коштів на проживання під час навчання.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Згідно письмової заяви, просив справу розглядати у його відсутність.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Своє рішення про відмову у позові суд першої інстанції мотивував тим, що відповідач ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи з дитинства, має на утриманні ще двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, сплачує аліменти на користь позивача в сумі 412 грн. в добровільному порядку, що є достатнім для його утримання.

Проте з таким висновком погодитись неможливо з наступних підстав.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. 20 березня 2000 року батьки позивача розлучились та почали проживати окремо. Позивач залишився проживати з матір'ю.

На даний час він навчається у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій» в м. Хмельницькому за професією «Кухар». Термін навчання - до 30.06.2015 року. Отримав стипендію за вересень 2013 року - лютий 2014 року у розмірі 1830 грн., що в середньому за один місяць становить 305 грн.

Матір позивача неофіційно працює та має дохід близько 2000 грн. в місяць, постійно надає добровільно кошти на утримання сина.

Відповідач є інвалідом третьої групи з дитинства, має на утриманні двох неповнолітніх дітей від іншого шлюбу, отримує державну соціальну допомогу як інвалід третьої групи у розмірі 949 грн. та пенсію по втраті годувальника в розмірі 999 грн., ніде не працює, часто хворіє. 25 лютого 2014 року, 20 березня 2014 року, 14 квітня 2014 року він перераховував на адресу позивача по 400 грн., а 16 червня 2014 року відправив 300 грн.

Однак, позивач, не погоджуючись із регулярністю та розміром перерахованих батьком коштів звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів.

Вказані обставини підтверджуються даними: свідоцтва про народження (а.с. 2), свідоцтва про розлучення (а.с. 3), довідки навчального закладу від 11.03.2014 року за № 71 (а.с. 4), довідки про доходи позивача від 13.03.2014 року за № 65 (а.с. 10), копії пенсійного посвідчення (а.с. 13), свідоцтв про народження дітей від іншого шлюбу (а.с. 11, 12), довідки управління соціального захисту населення Новоушицької райдержадміністрації від 28.05.2014 року (а.с. 63), довідки управління Пенсійного фонду України в Новоушицькому районі від 30.05.2014 року за № 2369/04 (а.с. 65), медичних довідок, епікризів, виписок з історії хвороби (а.с. 15-18), квитанцій та поясненнями сторін у судовому засіданні.

Отже, між сторонами склались сімейні правовідносини, пов'язані з обов'язком батьків утримувати повнолітнього сина та його виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Частинами 1, 2 ст. 200 СК України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач хоч і є повнолітнім, але продовжує навчання та у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач відповідно до вимог ст. 199 СК України зобов'язаний її надавати, оскільки має таку можливість, враховуючи наявність доходу. Разом з тим, останній, надає її періодично, а не щомісячно, як того вимагає закон. Зокрема, у січні 2014 року ОСОБА_2 не надавав матеріальної допомоги на утримання сина.

На вказане суд першої інстанції уваги не звернув та допустився помилки при застосуванні норм СК України, відмовивши у позові.

Враховуючи вимоги вищезазначених норм та обставини справи, апеляційний суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів.

Визначаючи розмір стягуваних з ОСОБА_2 аліментів, суд враховує: розмір стипендії позивача, яка в середньому становить 305 грн. в місяць; можливість надання утримання позивачу другим із батьків - матір'ю, яка має неофіційний дохід в розмірі 2000 грн. в місяць; розмір доходу відповідача, який становить 1948 грн. в місяць; стан його здоров'я, оскільки він є інвалідом третьої групи з дитинства та часто хворіє, у зв'язку з чим потребує додаткових витрат на своє утримання; наявність у відповідача інших дітей, які є неповнолітніми та також потребують утримання. А тому, вважає за необхідне визначити його у межах позовних вимог у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно.

Разом з тим, колегія суддів прийшла до висновку про те, що, з урахуванням розміру добровільно перерахованих відповідачем на адресу позивача коштів за період з січня 2014 року по червень 2014 року включно, дані аліменти слід стягувати не з часу подачі позову - 27 березня 2014 року, а з часу постановлення рішення - 1 липня 2014 року.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті позовних вимог.

Судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позову підлягають стягненню у відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідача.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

Позов задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, аліменти на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на його утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісяця, починаючи з 01 липня 2014 року, на час навчання у Державному навчальному закладі "Хмельницький центр професійно-технічної освіти торгівлі та харчових технологій" до 30.06.2015 року включно, але не довше чим до досягнення ним двадцяти трьох років (22.12.2018 р.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова