АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/2422/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2174/14

Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С.Г.

Доповідач Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді: Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі Філоненко О.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2014 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення з солідарного боржника в порядку регресу заборгованості за договором позики.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2014 року відмовлено позивачу ОСОБА_3 та її представнику ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про розгляд справи у відсутності позивача.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5- задоволено. Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення з солідарного боржника в порядку регресу заборгованості за договором позики залишено без розгляду у зв»язку з повторною неявкою позивача без поважних причин у судові засідання.

Із вказаною ухвалою не погодилася ОСОБА_3, яка у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Зазначає, що в усі призначені судові засідання -30.04.2014р., 15.05.2014р. та 05.06.2014р.-з»являлася її представник за довіреністю, а вона як сторона по справі, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.1 ст.38 ЦПКУ, перед судовими засіданнями повідомляла суд про підтримання вимог, викладених у позовній заяві та розгляд справи без її участі за участі її представника за довіреністю, що підтверджується її заявами, однак, в порушення норм ЦПКУ місцевий суд не надав належної оцінки цьому факту та залишив поза увагою, що в кожному призначеному судовому засіданні був присутній її представник.

Вважає, що місцевий суд виніс оскаржувану ухвалу в порушення вимог цивільного процесуального законодавства України, оскільки головною умовою залишення заяви без розгляду є неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Посилання суду на необхідність безпосередньо Позивача відповісти на деякі питання, що стосуються розгляду справи вважає необґрунтованими, оскільки розгляд справи по суті розпочато не було, відтак, питання щодо обставин справи не ставилися.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала та прохала її задовольнити.

Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав та прохав її відхилити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Як убачається з матеріалів справи, 21.03.2014 року ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду з позовом до ОСОБА_4, в якому, посилаючись на те, що грошові кошти, які були отримані нею в борг за договором позики від її матері ОСОБА_6, використані в інтересах сім»ї на купівлю квартири, а тому за ОСОБА_4, за яким визнано право власності на 1/3 частку даної квартири, також рахується зобов'язання щодо сплати боргу за договором позики, просила стягнути з відповідача як солідарного боржника за договором позики від 01.01.2010 року на її користь в порядку регресу 24000,00 доларів США, що є еквівалентом 239040, 00 грн. та судові витрати.

Ухвалою судді від 23.04.2014 року провадження по справі відкрито, явку позивача визнано обов'язковою та призначено судове засідання на 30.04.2014 року (а.с.39).

Позивач ОСОБА_3 у судове засідання 30.04.2014 року не з'явилася, її інтереси у судовому засіданні представляла представник за довіреністю - ОСОБА_1 (а.с.36). У зв'язку з неявкою сторін, у тому числі й позивача, розгляд справи було відкладено на 15.05.2014 р., після чого, у зв»язку з неявкою у судове засідання сторін та третіх осіб, - відкладено на 05.06.2014 року.

13.05.2014 року позивач звернулася до суду з проханням розглядати справу без її участі, за участю її представника по довіреності (а.с.51).

04.06.2014 р. ОСОБА_3 повторно надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності за участю її представника по довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі (а.с.68).

Як зазначено вище, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2014 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення з солідарного боржника в порядку регресу заборгованості за договором позики залишено без розгляду.

Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив із того, що позивач повторно не з»явилася у судові засідання без поважних причин, а клопотання позивача про розгляд справи за її відсутності є необґрунтованим та безпідставним та було заявлено без надання доказів про наявність поважних причин неявки, а також із того, що позивач ухиляється від явки у судові засідання, не бажає підтримувати свій позов, надати пояснення по суті позову, зловживаючи своїми процесуальними правами.

Однак з таким висновком місцевого суду не можна погодитися виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Згідно з ч.1 ст.52 ЦПК України, фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).

Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови.

За змістом ч.2 ст.158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Пунктом 4 ч.1 ст.169 ЦПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до ст.168 ЦПК України, розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі, заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Частиною першою статті 207 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Так, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо: 1) заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді; 5) позивач подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді; 7) особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що в усіх призначених судом засіданнях, а саме 30.04.2014р., 15.05.2014р. та 05.06.2014р. була присутня представник позивача за довіреністю ОСОБА_1, що підтверджується Журналами судового засідання (а.с.34,44,59,70).

Скориставшись своїм правом, передбаченим ч.1 ст.38 ЦПК України, позивач ОСОБА_3. перед судовими засіданнями повідомляла суд про підтримання вимог, викладених у позовній заяві та розгляд справи без її участі за участі її представника по довіреності.

Однак суд першої інстанції, всупереч наведених норм права, залишив поза увагою вказані заяви позивача та, з огляду на те, що головною умовою залишення заяви без розгляду у відповідності до п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України є неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, безпідставно залишив позов без розгляду.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що посилання місцевого суду в оскаржуваній ухвалі на необхідність безпосередньо позивача надати пояснення по суті позову, є необґрунтованими, оскільки розгляд справи по суті розпочато не було, а тому питання щодо обставин справи не ставилися, колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладене висновок районного суду є таким, що не відповідає нормам процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про її скасування та повернення справи до місцевого суду для продовження її розгляду.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п.4 ч.1 ст.311, ст.ст.313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, - задовольнити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 05 червня 2014 року, - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення з солідарного боржника в порядку регресу заборгованості за договором позики, - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух

/підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун