Справа №2-а-156/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2008 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого Ромазана В.В.
при секретарі Грабській Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського міського відділу внутрішніх справ Управління МВС України в Тернопільській області про визнання дій незаконними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду із позовною заявою до Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області (надалі Тернопільський MB TMB УМВС України), у якій просить визнати дії Тернопільського міського відділу УМВС України незаконними оскільки відповідачем пропущено 10-денний термін попередньої відповіді, не роз»яснено позивачеві порядку оскарження надісланої відповіді, а також необгрунтованої відмови йому у видачі для ознайомлення інформації у якій не було посилання на відповідну норму закону.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримав, з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснив, що він 05.11.2007 року звернувся до відповідача із письмовим запитом щодо надання йому інформації, а саме завірені печаткою ТМВ УМВС України в Тернопільській області копій усіх без винятку матеріалів, які є в органах міліції, що пов»язані з його затриманням і утриманням у камері тимчасового утримання в ніч з 19 на 20 жовтня 2007 року. Вказаний запит одержано відповідачем 06.11.2007 року, про що свідчить відповідна відмітка у повідомленні про його вручення. 19.11.2007 року йому за підписом в.о. начальника Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області було надіслано відповідь про відмову у наданні копій матеріалів, пов»язаних із затриманням і утриманням осіб. Оскільки, відповідачем при розгляді його запиту не було додержано вимоги ст.33, 34 Закону України «Про інформацію», а саме десяти денний строк попередньої відповіді чи письмової відмови в задоволенні запиту, не роз»яснення порядку оскарження прийнятого рішення про відмову у задоволенні запиту, а також відмови у видачі йому копій матеріалів, без посилання на відповідну норму закону, просить визнати дії Тернопільського MB УМВС України незаконними.
У судовому засіданні представник Тернопільського міського відділу Управління МВС України позов не визнав, суду пояснив, що дійсно 06.11.2007 року до відповідача надійшов письмовий запит позивача з вимогою надання копій усіх матеріалів, пов»язаних із його затриманням та утриманням у камері тимчасового утримання в ніч з 19 на 20 жовтня 2007 року. Оскільки нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та іншим законодавством України не передбачено надання особі копій матеріалів, пов»язаних з її затриманням та утриманням у камері тимчасового утримання, тому позивачу 19.11.2007 року була надіслана відповідь про відмову у їх наданні. Відсутність роз»яснення оскарження у надісланій позивачу відповіді пояснила некомпетентністю особи, яка готувала відповідь. У позові просить відмовити.
Суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази встановив наступні факти:
Як убачається із письмового запиту позивача він 05.11.2007 року на адресу Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області надіслав запит з вимогою про
надання йому інформації - завірених печаткою відповідача копій документів, пов»язаних із його затриманням, утриманням у камері тимчасового утримання в ніч з 19 на 20 жовтня 2007 року, який отримано уповноваженим представником Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області 06.11.2007 року.
19.11.2007 року за наслідками розгляду надісланого позивачем запиту, йому за підписом в.о. начальника Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області надіслано відповідь про те, що відповідно до чинного законодавства України органи внутрішніх справ не зобов»язані надавати приватним особам копії матеріалів, пов»язаних із затриманням і утриманням осіб.
Згідно із СТ.32 Закону України «Про інформацію», «...Під інформаційним запитом (надалі - запитом) щодо доступу, до офіційних документів у цьому Законі розуміється звернення з вимогою про надання можливості ознайомлення з офіційними документами. Запит може бути індивідуальним або колективним. Він подається у письмовій формі. Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документу незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань...».
Відповідно до ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «...особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі...».
Із змісту запиту ОСОБА_1. вбачається, що останній просив надати йому копії документів, а не забезпечити можливості ознайомитися з офіційними документами відповідно до ст.32 Закону України «Про інформацію».
За таких обставин, суд вважає, що вказаний запит позивача не охоплюється поняттям інформаційного запиту, а є його письмовим зверненням до органу внутрішніх справ, та повинен розглядатись згідно Закону України «Про звернення громадян». Крім цього, Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право правопорушника вимагати копії усіх без винятку документів, що пов»язані із його затриманням і утриманням у камері тимчасового утримання.
Виходячи з цього, суд вважає, що відповідач не пропустив десятиденного терміну вивчення звернення позивача на предмет можливості його задоволення, надавши останньому відповідь про його розгляд у строк встановлений Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від власності, об»єднання, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов»язані у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз»яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
У судовому засіданні позивач і його представник пояснили, що їм було відомо про порядок оскарження прийнятого рішення Тернопільським MB УМВС України в Тернопільській області від 19.11.2007 року про відмову у задоволенні звернення, який вони оскаржили у судовому порядку.
Проаналізувавши докази у справі, суд вважає, що права позивача відповідачем не порушені, а тому у задовленні позовних вимог ОСОБА_1. до Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 11; 159, 160-163, 167, 185-186 КАС України, ст.268, 261 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.32, 33, 34 Закону України «Про інформацію», Законом України «Про звернення громадян», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1. до Тернопільського міського відділу УМВС України в Тернопільській області про визнання дій незаконними відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, а апеляційна скарга -протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд.