АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа № 22-ц/796/6510/2014 Головуючий у І інстанції - Шумейко О.І.

Доповідач - Андрієнко А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді Андрієнко А.М.

Суддів: Заришняк Г.М.

МараєвоїН.Є.

При секретарі Онищенко О.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - Косинської Ольги Михайлівни на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, Приватного підприємства «Фірма «Ольга», третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, про визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2008 року між ОСОБА_3 та ПП «Фірма Ольга» укладено попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язалися укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, що складається з земельної ділянки та виробничих споруд по вулиці Автозаводській, 52 у м. Києві. На виконання умов вказаного договору між ПП «Фірма «Ольга» та ТОВ «АРС Констракт» було укладено договір підряду на виконання будівельних та опоряджувальних робіт, у вересні 2009 року результати виконання будівельних та опоряджувальних робіт прийняті замовником.

У лютому 2010 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки за вищевказаною адресою.

Відповідач зобов'язався підготувати пакет документів для підписання договору купівлі-продажу виробничих приміщень, однак у зв'язку з різким погіршенням здоров'я дата підписання договору купівлі-продажу виробничих приміщень неодноразово змінювалася. У червні 2013 року представник відповідача повідомив позивача про неможливість відповідача виконати взяті на себе зобов'язання, зокрема, підготувати документи для відчуження реконструйованих виробничих приміщень. За таких обставин, позивач просить визнати за нею право власності на нежитлові виробничі будівлі, під літерами «А», «Б», «В», «Г», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 березня 2014 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові виробничі будівлі, а саме: будівлю під літерою «А», загальною площею 560,30 кв.м., будівлю під літерою «Б», загальною площею 227,2кв.м., будівлю під літерою «В», загальною площею 6,2кв.м., будівлю під літерою «Г», загальною площею 31,4кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Стягнуто з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 3 441 грн. в рівних частках.

В апеляційній скарзі представник Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у визнанні права власності за позивачем, вказуючи на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, в заявах просили розглядати справу за їх відсутності, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва від 21 серпня 2000 року приватній фірмі «Ольга» належить на праві приватної власності майно, що складається з металевих павільйонів ПТ-74, площею 216 кв.м., ПТ-74, площею 144 кв.м., П-74 площею 216 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Вказане майно придбано ПП «Фірма «Ольга» на аукціоні з реалізації заставленого майна та раніше належало ЗАТ «Джерело». (а.с. 6)

03 липня 2008 року між ПП «Фірма «Ольга» та ОСОБА_3 укладено попередній договір, за умовами якого сторони зобов'язалися в майбутньому укласти і належним чином оформити договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: земельної ділянки, площею 0,1854 га, та відремонтованих і введених в експлуатацію виробничих споруд під літерами «А», «Б», «В», «Г», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1

Згідно з п. 2.1.2 попереднього договору загальна вартість майна становить 2900000 гривень, з яких вартість земельної ділянки - 1900000 грн., вартість виробничих споруд - 1000000 грн.

При підписанні попереднього договору позивач передав відповідачу 500 000 гривень. Сума, зазначена у п. 3.1 цього договору, є завдатком і підлягає заліку в ціну майна. (пункти 3.1., 3.2 попереднього договору від 03 липня 2008 року)

За умовами п. 4.1 попереднього договору відповідач ПП «Фірма «Ольга» зобов'язався підготувати та надати не пізніше, ніж за три дні до дати укладення основних договорів, документи, що підтверджують право власності продавця на майно (земельну ділянку та виробничі споруди), провести будівельні та опоряджувальні роботи у виробничих приміщеннях по АДРЕСА_1, ввести їх в експлуатацію, одержати та надати довідку-характеристику з Київського МБТІ для відчуження зазначеного майна.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 попереднього договору укладення та нотаріальне посвідчення основного договору має здійснитись не пізніше 31 грудня 2010 року. Цей договір набуває чинність з моменту його підписання сторонами і діє до виконання ними усіх своїх зобов'язань за цим договором.

На виконання договірних зобов'язань відповідачем ПП «Фірма «Ольга» було укладено договір підряду на виконання будівельних робіт від 17 серпня 2008 року, за умовами якого підрядник - ТОВ «АРС Констракт» - зобов'язався виконати будівельні та опоряджувальні роботи у виробничих приміщеннях, літери А - Г, за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п.4.1 договору підряду вартість робіт, що виконуються підрядником, є динамічною та орієнтовно складає 485 220 гривень.

25 вересня 2009 року між представниками ПП «Фірма «Ольга» та ТОВ «АРС Констракт» підписано акт приймання-передачі будівельних та опоряджувальних робіт, згідно з яким роботи виконані у повному обсязі та на належному рівні.

03 лютого 2010 року позивач передала відповідачу ОСОБА_6, яка є єдиним засновником ПП «Фірма «Ольга», грошові кошти у сумі 494000 гривень для реконструкції нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується розпискою відповідача ОСОБА_6. (а.с. 34)

03 лютого 2010 року між ПП «Фірма «Ольга», в особі директора ОСОБА_6, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, у відповідності до якого позивач отримала у власність земельну ділянку, площею 0,1854 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення якої експлуатація та обслуговування виробничої бази. (а.с. 30-32)

У пункті 2.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки сторонами визначена ціна продажу земельної ділянки, яка склала 1900000 грн.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між сторонами в письмовій формі та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Власником земельної ділянки, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості, є позивач, цільове призначення такої земельної ділянки - експлуатація та обслуговування виробничої бази, що відповідає цільовому призначенню споруджених будівель.

За інформаційною довідкою Київського МБТІ від 15 листопада 2013 року виробничі приміщення по АДРЕСА_1 на праві власності не зареєстровані.

Як вбачається із листа за № 7\26-39\0503\10 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві від 5.03.2014 року та рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 14112679 від 1 липня 2014 року у державній реєстрації права власності ПП «фірма «Ольга» відмовлено.

Відповідно до ст.. 376 ч.5 ЦК України на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній,якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до п.12 Постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами ст.. 376 Цивільного кодексу України ( про правовий режим самочинного будівництва) вирішуючи справу за позовом власника земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановити усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником земельної ділянки, чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації, чи є законною відмова в такому прийнятті, чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач є власником земельної ділянки, про що свідчить договір купівлі-продажу земельної ділянки за 2010 рік.

ОСОБА_3 зверталася до компетентного органу про реєстрацію закінченого будівництвом самочинного побудованого об'єкта і отримала відповідь про закінчення дії норми, яка давала можливість прийняти в експлуатацію самочинно побудовані об'єкти.

Посилання на ту обставину, що в разі внесення змін до Закону щодо продовження терміну дії прийняття в експлуатацію самочинно побудованих об'єктів роботу з прийняття в експлуатацію таких об'єктів буде продовжено, колегія суддів вважає неправомірною, оскільки вона не ґрунтується на вимогах закону, який діє на час звернення.

Судом першої інстанції також встановлено, що порушень будівельних норм та правил при будівництві допущено не було, що підтверджується Звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта від 24.05.2013 року ( а.с.37)

Визнання права власності на об'єкти нерухомого самочинно збудованого майна за позивачем, не порушує прав інших осіб, оскільки відповідачі, яким до укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки належали споруди та сама земельна ділянка, зазначили, що вони визнають позовні вимоги повністю.

Посилання апелянта на ч.2 ст. 376 ЦК України не може бути прийнято до уваги, оскільки у позивача виникло право власності на спірне майно на підставі ч.5 ст. 376 ЦК України.

Суд першої інстанції повно і всебічно з 'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог .

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313-315 ЦПК України , колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві відхилити .

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 6 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: