Судове рішення #37730623

Єдиний унікальний номер 255/2054/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4722/2014



Головуючий в 1 інстанції Алтухова О.С.

Доповідач Жарова Ю.І.

Категорія 20


У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді Никифоряка Л.П.,

суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,

при секретарі Руденко Д.В.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аванті» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аванті» про стягнення заборгованості - відмовлено.

З вказаним рішенням не погодився позивач по справі, ОСОБА_1, в зв'язку з чим звернувся до апеляційного суду Донецької області із апеляційною скаргою, в якій просив: рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року скасувати та постановити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначаючи, що рішення суду є неогрунтованим, незаконним, таким, що позбавляє права на судовий захист цивільних прав та інтересів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначив, що посилання суду на невірно обраний позивачем спосіб захисту, є необґрунтованим, оскільки в рішенні судом наведено норму закону, відповідно до якої споживач має право відмовитись від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором, що і було зроблено позивачем у досудовому порядку.

Позивач в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовної вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права.

Встановлено, що 13.09.2013 року між ПП «Аванті» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу №211/13, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити товар, вказаний у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (п.1.1 договору).

П. 1.2. договору, визначено, що ціна товару по даному Договору складає грошову суму в національній валюті України, еквівалентну 4 543,95 євро.

Відповідно до п.2.1 договору, оплата товару здійснюється в національній валюті в готівковій або безготівковій формі в наступному порядку: в порядку передплати покупець оплачує 70.42% ціни, вказаної в п.1.2 даного договору...

Згідно п. 2.2. Договору товар передається покупцю протягом 50 робочих днів з моменту внесення останнім передплати.

Доставка товару в межах міста Донецьк здійснюється за рахунок продавця, а підтвердженням доставки товару є підписаний двома сторонами акт приймання-передачі товару (відповідно п. 2.3. та п. 3.1. Договору).

Позивач зазначає, що на теперішній час договір з боку відповідача не виконаний, товар не поставлений, хоча позивач оплатив передплату в розмірі 3200 євро, про що свідчить специфікація.

Відповідно до замовлення специфікації: 211/13 від 13.09.2013 р. (клієнт - ОСОБА_1), загальна сума до сплати з урахуванням знижки складає 4543,95 (валюта не вказана). Сплачено 13.09.2013 р. грошова сума в розмірі 3200, однак валюта також не вказана. Виходячи з умов договору, а саме п.2.1 (оплата товару здійснюється в національній валюті в готівковій або безготівковій формі), сума, що була сплачена позивачем вказана в національній валюті - гривні України.

Позивач, звертаючись до суду та вважаючи, що його права порушені, просив стягнути з відповідача на свою користь суму передплати, яку він визначив у розмірі 3200 євро, 3% річних в розмірі 24,46 євро, пеню за прострочку виконання в розмірі, еквівалентному 8928,00 євро, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до змісту ст. 11, ст. 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наведений в ст. 16 ЦК України. Тобто власник порушеного права може скористатися не любим, і цілком конкретним способом захисту свого права, який визначається законом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення і становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. (ч.1). Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Оскільки позивач, звертаючись із позовними вимогами до суду, не просив розірвати договір купівлі-продажу №211/13 від 13.09.2013р., а вимагає від відповідача повернення сплаченої передплати, тобто того, що було виконано позивачем за умовою договору (ч. 4 ст. 653 ЦК України - правові наслідки зміни або розірвання договору), 3% річних та пені, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо невірно обраного позивачем способу захисту, який не дозволяє суду захистити порушені відповідачем права позивача.

Доводи апеляційної скарги в своїй більшості стосуються оцінки доказів.

Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.

Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.

За вказаних обставин доводи позивача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, доказам, що надані позивачем, дана належна оцінка. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись статтею 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд


У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24 квітня 2014 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді









Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація