Єдиний унікальний номер 219/7638/14-ц Номер провадження 22-ц/775/4965/2014
Головуючий в 1 інстанції Погрібна Н.М.
Доповідач Жарова Ю.І.
Категорія 24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Маширо О.П.,
суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,
при секретарі Руденко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2014 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Артемівськ-енергія» суму боргу за період з 15.10.2007 року по 01.05.2013 року у розмірі 8948,68 грн., вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до апеляційного суду із апеляційної скаргою, в якій просили змінити рішення суду, яким стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ТОВ «Артемівськ-енергія» заборгованість на надані послуги в межах строку позовної давності за період з вересня 2010 року до вересня 2013 року у розмірі 2 857,33 грн., посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що при ухваленні рішення судом першої інстанції не було застосовано строк позовної давності. Апелянти зазначають, що ними було заявлено клопотання про застосування строку позовної давності до ухвалення рішення по справі, але суд не звернув уваги на вказані обставини. Також судом не надано оцінки щодо строку з якого позивач дізнався про порушення свого права. Апелянти вказують на те, що рішення суду не мотивоване в порушення вимог ст..212-215 ЦПК України. Також апелянти звертають увагу на те, що судом не було досліджено доказів, наданих відповідачами в порушення вимог процесуального закону, зазначають, що судом безпідставно було встановлено заборгованість за визначений період часу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено направленням на його адресу рекомендованих листів та телефонограм.
Відповідачі до судового засідання не з*явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи було встановлено, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та є абонентами позивача (особовий рахунок 8081).
Згідно довідки, виданої ПП «Наш дім плюс» від 13.03.2014року за адресою м. Артемівськ вул. 60 років Утворення, СРСР, 3/25 зареєстровано 3-оє осіб: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 Всі особи зареєстровані та фактично проживають по вищевказаній адресі з 15.10.2007 року по теперішній час.
Згідно до особового рахунку 8081 заборгованість відповідачів за період з 15.10.2007р. по 01.05.2013року складає 8948,68грн.
Згідно із ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення, житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ч.3 ст. 20 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
На підставі п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
Як вбачається з матеріалів справи в квартирі за адресою м. Артемівськ, вул.60 років Утворення СРСР, 3/25 постійно мешкають відповідачі та користуються послугами з постачання теплової енергії. Але свої зобов'язання з сплати отриманих послуг виконують не а повній мірі, у зв'язку з чим у них утворилася заборгованість перед позивачем за період з 15.10.2007р. по 01.05.2013року в розмірі 8948,68грн.
Відповідно до ст.. 64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які поживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до ст..ст. 67, 68 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами, а наймач зобов'язаний своєчасно щомісяця вносити плату за комунальні послуги.
Посилання відповідачів на сплив строку позовної давності правомірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки, як вбачається із виписки з особового рахунку №8081 та квитанцій про сплату боргу за опалення (а.с. 66 - 70), відповідачі фактично визнали наявність заборгованості перед позивачем за сплату комунальних послуг, частково сплативши заборгованість з теплопостачання за минулий час.
На підставі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, ст. 256 - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач, після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Враховуючи вищевикладені вимоги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі та стягнення солідарно з відповідачів заборгованості, яка утворилась за період з 15.10.2007р. по 01.05.2013року в розмірі 8948,68грн.
Доводи апеляційної скарги в своїй більшості стосуються оцінки доказів.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.
Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.
За вказаних обставин доводи відповідачів про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.
Рішення суду відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для його скасування не має.
Суд першої інстанції повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну правову оцінку. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення про скасування оскаржуваного рішення. Рішення суду є законним і обґрунтованим.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з тим, що при подачі апеляційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення, з відповідачів на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 121,80 грн.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2014 року залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь держави судовий збір по 40 грн. 60 коп. з кожного.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: