Єдиний унікальний номер 270/185/13-ц Номер провадження 22-ц/775/3937/2014
Головуючий у суді 1 інстанції - Мащенко С.В.
Доповідач - Жарова Ю.І.
Категорія 2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 червня 2014 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Маширо О.П.,
суддів Супрун М.Ю., Жарової Ю.І.,
при секретарі Руденко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Макіївкивід 10 червня 2013 року на заочне рішення Центрально-Міського районного суду м. Макіївки від 23 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Макіївської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на боці відповідача - Першої Макіївської державної нотаріальної контори та ОСОБА_4 про встановлення акту належності майна на праві власності та визнання права власності, -
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання дій неправомірними, стягнення грошових коштів - задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на користь ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 285 000 тисяч доларів США 00 центів, вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду відповідач Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" звернувся до апеляційного суду із апеляційної скаргою, в якій просив, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні рішення суд першої інстанції не врахував, що на підставі Постанови Правління Національного банку України від 28 лютого 2014 року №107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28 лютого 2014 року прийнято рішення №9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та тимчасову адміністрацію в акціонерне товариство "Брокбізнесбанк". Таким чином, відповідно до положень закону, під тимчасової адміністрації вимоги кредиторів до банку не приймаються.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без участи представника банку.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджено направленням на його адресу рекомендованих листів та телефонограм (а.с. ).
Апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність позивача оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Брокбізнесбанк" не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що між ОСОБА_5 та ПАТ «Брокбізнесбанк» в особі Донецького головного регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» укладено договори строкового банківського вкладу (депозиту) №D_110661917 від 02.12.2013 р. (а.с. 9) та договір банківського строкового вкладу (депозиту) №D_110489388 від 26.06.2013 року (а.с.15).
Згідно договору №D_110661917 від 02.12.2013 р. позивач передав, а Відповідач прийняв в зберігання 190000,00 доларів США, які надійшли від позивача на його вкладний рахунок № 26351100170223 в АТ «Укрбізнесбанк» .
Згідно квитанції №2 від 02.12.2013р. (а.с. 10) позивач здійснив депозитний внесок в розмірі 190000,00 США на вкладний рахунок № 26351100170223 в АТ «Укрбізнесбанк».
Згідно договору № 0_1Ю489388 від 26.06.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання 100000,00 доларів США, які надійшли від позивача на його вкладний рахунок №26351100121323 в АТ «Укрбізнесбанк».
Квитанцією №1 від 26.06.2013р. (а.с. 16) підтверджується здійснення позивачем депозитного внеску в розмірі 100000,00 доларів США на вкладний рахунок № 26351100121323 в АТ «Укрбізнесбанк».
10.02.2014р. договори строкового банківського вкладу (депозиту) №D_110661917 від 02.12.2013 р. і № D_110489388 від 26.06.2013 р. були розірвані за ініціативою позивача і згодою відповідача (а.с. 14, 20).
В той же час, між позивачем і відповідачем 22.06.2012 року був укладений договір № 24833 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку електронної платіжної картки, відповідно до якого Відповідач відкриває Позивачу спеціальний картковий рахунок № 26251100028856 і здійснює його обслуговування (а.с. 7-8).
Згідно з п. 1.6 банківських договорів сторони домовилися, що на вимогу вкладника повернути частину вкладу до закінчення строку вкладу, банк повертає вклад повністю та виплачує вкладнику проценти у розмірі та на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 1.7 договору банківського строкового вкладу (депозиту) по закінченню строку вкладу банк повертає вклад вкладникові у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок №26251100028856, відкритий в АТ «Брокбізнесбанк» на підставі договору №24833 від 22.06.2012 року про відкриття та обслуговування карткового рахунку.
Згідно виписки банку по рахунку за період з 02.12.2013 року по 25.02.2014 року, 10.02.2014 року сталося списання коштів за депозитом у сумі 190 000,00 доларів США (а.с. 12), та згідно виписки банку по рахунку за період з 26.06.2013 року по 25.02.2013 року, 10.02.2013 року сталося списання коштів за депозитом у сумі 100 000,00 доларів США.
10.02.2013 року на картковий рахунок позивача № 26251100028856 була зарахована сума депозиту у розмірі 95 200,02 доларів США. Відсотки, сплачені за періоди дії договору утримані у сумі 4 799,98 доларів США за рахунок вкладу. Також 10.02.2014 року була зарахована сума депозиту у розмірі 190 000,00 доларів США згідно договору №D_ 110661917 від 02.12.2013 р. (а.с.18).
18.02.2014р. Позивач надав Відповідачу для виконання платіжне доручення в іноземній валюті № 16 (а.с.23) на переказ 285000,00 доларів США зі спеціального карткового рахунку № 26251100028856 в ПАТ «Брокбізнесбанк» на поточний рахунок № 26254007516364 в ПАТ «УкрСіббанк». Банк прийняв платіжне доручення до виконання 18.02.2014р., про що свідчить штамп «проведено банком» на примірнику платіжного доручення.
Листом від 28.02.2014 р. № 364/042 (а.с.25) Відповідач, зокрема, повідомив Позивача, що платіж у сумі 285000,00 доларів США був повернутий на його поточний рахунок 26.02.2014 року, комісійний дохід за здійснення перерахування з рахунку клієнта в сумі 24652,50 доларів США - 27.02.2014 р. При підписанні нової версії програмного забезпечення мали місце технічні ускладнення, що призвело до окремих випадків збоїв при відправленні клієнтських файлів.
На підставі Постанови Правління Національного банку України від 28.02.2014р. № 107 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.02.2014р. прийнято рішення № 9 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Брокбізнесбанк».
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 р №9 тимчасова адміністрація запроваджена з 03.03.2014р., а порушення прав позивача неправомірними діями відповідача відбулося 18.02.2014р.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що підставою спору є порушення Відповідачем умов договору № 24833 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку електронної платіжної картки від 22.06.2012 р.
Відповідно до ст.ст. 629, 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Крім того, ч.1 ст. 1068 ЦК України встановлено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч.3. ст. 1068 ЦК України).
Договором від 22.06.2012р. № 24833 про відкриття та обслуговування спеціального карткового рахунку електронної платіжної картки не встановлений інший строк, ніж передбачений ч.3 ст. 1068 ЦК України.
Таким чином, відповідач повинен був виконати платіжне доручення Позивача у день його надходження до банку, тобто 18.02.2014 р., однак не здійснив цього.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи, дав їм належну правову оцінку і зробив вірний висновок. Рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга піддягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги в своїй більшості стосуються оцінки доказів.
Згідно ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
За своєю формою рішення суду відповідає вимогам ст. 215 ЦПК України.
Згідно ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Виходячи з вказаної норми закону, до компетенції суду апеляційної інстанції не входять повноваження щодо переоцінки доказів, досліджених судом першої інстанції з додержанням встановленого порядку.
За вказаних обставин доводи відповідача про неправильну оцінку досліджених судом першої інстанції доказів є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для задоволенні позовних вимог, у дослідженні яких судом першої інстанції було неправомірно відмовлено або їх неподання було зумовлено поважними причинами, позивачем не надано.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам закону, доказам, що надані сторонами, дана належна оцінка. Спір вирішено на підставі наданих сторонами доказів у відповідності із нормами матеріального та процесуального законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 04 квітня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Судді: