Справа № 413/1196/13-ц
Провадження № 2/413/18/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
25 червня 2014 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бондарь В. А.,
при секретарі Шульга Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красний Луч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання. В обгрунтування позовних вимог вказала, що 24.10.2006 року між позивачкою та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання. На той період позивачка перенесла інфаркт та потребувала постійної сторонньої допомоги. Відповідно договору, позивачка передала у власність ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1. За умовами договору ОСОБА_3 зобов'язалася забезпечити позивачку житлом шляхом збереження за нею права безоплатного довічного проживання в квартирі, що відчуджується, матеріально забезпечувати її утриманням у розмірі 200,00 грн. щомісячно; забезпечувати її щоденним триразовим калорійним харчуванням; забезпечувати сезанним одягом на 130 грн. щомісячно; прати постільну білизну один раз на 14 днів; надавати послуги перукаря 1 раз на місяць; проводити ремонт побутової, аудіо-відеотехніки; забезпечувати необхідними лікувальними засобами відповідно до рецептів лікаря на суму 50,00 грн. на місяць або 600,00 грн. на рік; здійснювати догляд та надавати необхідну допомогу. Через хворобу ніг позивачка не може виходити за межі квартири. За весь час дії договору, ОСОБА_3 не виконувала умови договрору, за вийнятком права позивачки на проживання в зазначеній квартирі, однак зберігає за собою право власності на квартиру. Комунальні платежі позивачка сплачувала через співробітників соціальної служби, харчуванням та одягом ОСОБА_3 позивачку не забезпечувала, догляду за нею не здійснювала та ніякої допомоги не надавала, рідко приходила до ОСОБА_1 Між позивачкою та центром соціального обслуговування пенсіонерів був укладений договір, а співробітники цієї служби надавали їй допомогу: проводили прибирання квартири, оформлювали субсидію, купували за кошти позивачки медикаменти та продукти харчування, сплачували комунальні послуги. ОСОБА_3 лише газифікувала квартиру позивачки за її кошти та підключила кабельне телебачення. Незадовільний стан здоров'я позивачки утримував її від розірвання договору довічного утримання, а також вона сподівалася вирішити це питання з ОСОБА_3 в добровільному порядку, однак безрезультатно. У зв'язку з викладеним позивачка вимушена звернутися до суду з дійсним позовом та просить розірвати договір довічного утримання від 24.10.2006 року, визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру, що була відчуджена за цим договором та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка у справі ОСОБА_1 була допитана судом у виїзному судовому засіданні, де свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила наступне. Після хвороби, яка сталася з позивачкою у 2006 році, вона вирішила заповісти свою квартиру АДРЕСА_1, братові - ОСОБА_4. Однак його дружина, ОСОБА_3 була проти цього на наполягла на укладанні договору довічного утримання. 24.10.2006 року був укладений такий договір, який був посвідчений нотаріально. До смерті брата у 2012 році позивачка почувала себе добре та сама поралася по господарству. ОСОБА_3 приходила за цей час декілька разів, по господарству нічого не робила, могла лише принести продукти харчування за кошти позивачки. Всю господарчу роботу робила соціальна служба. Єдине, чим допомогла ОСОБА_3, це провести у квартиру природний газ (в основному за кошт позивачки), та навести лад у квартирі після цього. ОСОБА_3 ніколи не прибирала квартиру, нічого не прала, медикаменти не приносила, одяг та взуття купувались за кошт позивачки, іноді, також за кошт позивачки ОСОБА_3 купувала продукти харчування. В сезон ОСОБА_3 приносила позивачці ягоди та фрукти. Допомогу ОСОБА_1 надавали соціальні працівники, а також хрещениця позивачки. При житті брат позивачки, який був чоловіком ОСОБА_3 бачив відношення до неї з приводу утримання та неодноразово просив розірвати договір довічного утримання, однак ОСОБА_1 не зробила цього, сподіваючись, що квартира після її смерті буде належати її братові. Однак, коли він у 2012 році помер, вона повідомила ОСОБА_3 про своє бажання розірвати договір довічного утримання, однак ОСОБА_3 з цим не погодилася, та всіляко намагалася довести всім до відома, що ОСОБА_1 не сповна розуму, а тому вона зробила висновок, що ОСОБА_3 потрібна лише відчуджена квартира.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 померла, про що свідчить актовий запис про смерть №678, зроблений 18.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Краснолуцького МУЮ у Луганській області.
Ухвалою суду від 04.09.2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання договрору довічного утримання було зупинено до залучення до участі у справі правонаступників відповідачки, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво.
06 лютого 2014 року до Краснолуцького міського суду Луганської області з Краснолуцької державної нотаріальної контори надійшла Інформаційна довідка та документи зі спадкової справи №551-2013, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. Встановлений законом строк на прийняття спадщини сплинув 17.12.2013 року. Відповідно до зазначених документів заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 подав ОСОБА_2, який і виступає правонаступником ОСОБА_3 у правовідносинах щодо договору довічного утримання, укладеного між нею та ОСОБА_1
Тому ухвалою Краснолуцького міського суду від 07.02.2014 року до участі у справі було залучено правонаступника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2. Провадження у справі було відновлено.
У судове засідання позивачка та її представник не з'явилися, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні позовних вимог наполягає, проти заочного рішення у справі не заперечує.
Відповідач у справі ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
До суду надходили заяви представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про відкладення слухання справи, однак, вони судом до уваги не беруться, оскільки зі смертю довірителя представництво припиняється у відповідності до ч.3 ст.44 ЦПК України та п.6 ч.1 ст.248 ЦК України. Належним чином оформлених документів щодо представництва відповідача ОСОБА_2 суд не має.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 24.10.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання, відповідно до умов якого відчужувач ОСОБА_1 передає у власність набувачу ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Набувач зобов'язується надавати відчужувачу щомісячне матеріальне забезпечення у розмірі 200,00 грн.; забезпечити відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного проживання у кімнаті названої квартири; забезпечити щоденним калорійним триразовим харчуванням, одягом відповідно до сезону (вартість продуктів та одягу складає 130,00 грн. на місяць); забезпечувати відчужувача послугами прання постільної білизни 1 раз на 14 днів, перукарні 1 раз на місяць, ремонт побутової, а також аудіо- та відеотехніки (20,00 грн. на місяць); забезпечувати належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів на середню суму 50,00 грн. на місяць чи 600,00 грн. на рік. Договір посвідчено державним нотаріусом Краснолуцької державної нотаріальної контори Рожко Л.М., та зареєстровано в реєстрі за №1-2766.
В квартирі АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зареєстрована з 1996 року, що вбачається з домової книги.
Технічною документацією встановлено, що загальна площа квартири АДРЕСА_1 складає 49,3 кв.м., в тому числі житлова 27,5 кв.м.
Згідно висновку ЛКК №95 від 11.02.2013 року, зробленому комісією лікарів КУ «Центральна міська поліклініка» м.Красний Луч, ОСОБА_1 за станом здоров'я потребує стороннього постійного нагляду.
За довідкою Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолуцької міської ради Луганської області №45 від 08.02.2013 року, ОСОБА_1 знаходиться на обліку у відділенні соціальної допомоги названого закладу з 01.12.2004 року по теперішній час.
22 квітня 2005 року між Краснолуцьким територіальним відділенням соціальної допомоги Краснолуцького територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян та ОСОБА_1 було укладено договір про соціальне обслуговування відділенням соціальної допомоги. Відповідно до договору центр соціального обслуговування надає особі певні соціальні послуги, перелік яких визначено. А також зазначено, що кількість відвідувань особи 2 рази на тиждень.
За довідкою Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Краснолуцької міської ради Луганської області №139 від 19.06.2014 року, ОСОБА_1 обслуговується у названому закладі щодо надання соціальної допомоги з 01.12.2004 року по теперішній час.
Статтею 744 ЦК України визначено поняття договору довічного утримання, а саме: за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.
Відповідно до ч.1 ст.757 ЦК України у разі смерті набувача його обов'язки за договором довічного утримання переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем.
Частина 1 ст.1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Звідси випливає, що особа, яка звернулася до нотаріуса у встановлений законом строк з заявою про прийняття спадщини, зі спливом такого строку вважається такою, що спадщину прийняла.
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, строк на прийняття спадщини після її смерті спливає 17.12.2013 року. Та як було вже зазначено судом, своєю заявою ОСОБА_2 прийняв всю спадщину після смерті своєї матері, заведена спадкова справа №551-2013 (номер у спадковому реєстрі 54842870). Це вбачається з Інформаційної довідки зі спадкового реєстру №36447601 від 27.01.2014 року та копії заяви ОСОБА_2 від 06.08.2013 року про прийняття спадщини.
На вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини, договір може бути розірваний за рішенням суду, що відповідає положенням п.1 ч.1 ст.755 ЦК України.
Як вбачається з матеріалів справи та наявних доказів, досліджених судом, набувач за договором довічного утримання ОСОБА_3 не виконувала належним чином свої обов'язки. Та на теперішній час, її правонаступник ОСОБА_2 не виконує обов'язків набувача за договором довічного утримання: відчужувачем ОСОБА_1 опікується соціальна служба. Тому суд вважає за необхідне розірвати договір довічного утримання від 24.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3
За ч.1 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню.
Таким чином право власності на майно, яке було передане ОСОБА_1 набувачеві, повинно бути повернуте.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню на користь позивачки понесені останньою витрати по оплаті судового збору, а саме в сумі 114,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 744, 756, 757, 1270 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 58-61, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.
Розірвати договір довічного утримання від 24.10.2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом Краснолуцької державної нотаріальної контори та зареєстрованим в реєстрі за №1-2766.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на відчужену за договором довічного утримання квартиру за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 114,70 грн.
Копію заочного рішення надіслати на адресу відповідача ОСОБА_2 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Головуючий: В.А.Бондарь