Кам"янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/77/14-ц

Номер провадження №2/318/71/2014

УХВАЛА

"03" квітня 2014 р. м. Кам"янка-Дніпровська

Кам’янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Капустинського М.В.

при секретарі Бекетовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Іванівська сільська рада, про встановлення та підтвердження факту, що має юридичне значення та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014 року позивач звернувся з позовом до суду про встановлення та підтвердження факту, що має юридичне значення та визнання права власності.

В позові позивач зазначає, що на початку 2008 року він з дружиною вирішили купити житловий будинок. За допомогою знайомих знайшли будинок по вул. Леніна, 106 в с. Іванівка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області та звернулися до власника з пропозицією оглянути житловий будинок та укласти договір купівлі-продажу вищезазначеного будинку та земельної ділянки. Але при ознайомленні з документами виявилося, що власниця ОСОБА_3 померла 07 квітня 2008 року. Вся технічна документація на житловий будинок була виготовлена на ім'я ОСОБА_3, на її ім'я був відкритий поточний рахунок, як головуючу господарством в Іванівській сільській раді. Але належно оформити документи на домоволодіння ОСОБА_4 не змогла. Спадкоємицею майна ОСОБА_3 на сьогоднішній день є дочка - ОСОБА_2, яка є громадянкою ОСОБА_5, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1. АДРЕСА_1.

16 квітня 2008 року між сторонами було досягнуто згоди щодо купівлі-продажу житлового будинку та присадибної земельної ділянки.

Під час розгляду справи сторони заявили про намір укласти мирову угоду, за умовами якої в рахунок повного погашення заборгованості за розпискою позивачу у власність, шляхом визнання цього права судом, передається будинок по вул. Леніна, 106 в с. Іванівка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області.

У судовому засіданні представник позивач підтримав заяву та просить суд затвердити мирову угоду.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву та просить суд затвердити мирову угоду.

Представники третьої сторони Іванівської сільської ради повідомили про згоду вирішити спірне питання шляхом укладання угоди між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд враховує, що одним із способів врегулювання спору між сторонами судової справи є укладення мирової угоди. Мирова угода - це угода сторін, в якій вони викладають прийнятний для них варіант вирішення судової справи, розподіляють спірні права та обов’язки, або відмовляються від таких шляхом досягнення компромісу. Наслідком затвердження мирової угоди судом є припинення провадження по справі, а також встановлення, припинення чи зміна прав та обов’язків для сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов’язків сторін та предмета позову.

Вирішуючи питання щодо затвердження мирової угоди, суд має з'ясувати чи не суперечать умови мирової угоди вимогам закону.

Предмет мирової угоди обмежується предметом спору у конкретній цивільній справі.

За умовами мирової угоди до позивача переходить право на майно, а саме заявник просить фактично узаконити перехід права власності на спірне майно від однієї особи до іншої всупереч встановленому законом порядку оформлення відчуження майна.

Підстави набуття права власності на нерухоме майно (житловий будинок, земельну ділянку), визначені статтями 328, 373 ЦК України. Статтею 346 ЦК України передбачені підстави припинення права власності особи на майно.

Аналіз положень вищевказаних норм закону вказують на те, що право власності на нерухоме майно не може бути предметом мирової угоди за обставинами, викладеними у позовній заяві.

Крім цього, визнання такої мирової угоди спрощує порядок визнання права власності на нерухоме майно і фактично позбавляє державу надходжень до бюджету і пенсійного фонду (обов’язкових платежів).

Як вбачається із визначених умов мирової угоди, сторони домовились, що право власності позивача на вказане в мировій угоді майно виникне з моменту визнання даної угоди судом, відповідно ухвала суду про визнання мирової угоди буде правовстановлюючим документом відносно вказаного майна.

Сторонами не враховано, що мирова угода не є правочином, який вчинюється за загальними правилами цивільного законодавства. Мирова угода є різновидом зобов’язання, яке виникає на підставі договору, укладеного за взаємною згодою сторін у письмовій формі та затвердженого судовим рішенням (ухвалою).

Суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов’язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов’язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі, або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини одночасно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до предмету спору.

Отже, мирова угода містить умови, які суперечать ст. 175 ЦПК України. Суд з власної ініціативи не може вносити корективи та виправляти положення мирової угоди.

За положеннями ч. 5 ст. 175 ЦПК України якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним у задоволенні вищевказаної заяви щодо затвердження мирової угоди відмовити.

Керуючись ст. 175 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У визнані мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.03.2014 року відмовити повністю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Капустинський.