Справа № 171/975/14-а
2-а/171/33/14
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2014 р. м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Марченко Н.В.
при секретарі Ровній Н.А.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Апостолове, справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
03.04.2014 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської областіпро визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він з 01.09.1975 року по 21.07.1976 року навчався на денній формі навчання в Професійному технічному училищі № 16 м. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області та за результатами навчання отримав атестат №84 електрозварника ручного зварювання третього розряду. Однак зі сплином років ним було втрачено зазначений атестат, тому зазначений факт його навчання та здобуття спеціальності підтверджується довідкою виданою Зеленодольським професійним ліцеєм 31.05.2013 року. З 03.08.1976 року по 04.11.1977 року позивач працював повний робочий день у структурному підрозділі «Дніпроенергоремонт» виробничого енергетичного об'єднання «Дніпроенерго» на посаді електрозварника ручного зварювання, як електрозварники та їх підручні, а саме на ділянці групи зварювання електрозварником третього розряду по ремонту обладнання. 04.11.1977 року звільнений в ряди Радянської армії, де ніс службу з 14.11.1977 року по 14.11.1979 року. 28.11.1979 року позивач був прийнятий до колгоспу «Зоря комунізму» Апостолівського району електрозварником 6 розряду де працював на зазначеній посаді до 04.08.1998 року, після чого був звільнений за переведенням до іншої організації. 06.07.1998 року позивач був прийнятий на роботу зварювальником в Агроцех с. Запорізьке. 03.01.2000 року звільнений за переведенням до ПВФ «Агроцентр». 03.01.2000 року прийнятий на роботу зварювальником агротехнічного комплексу в Апостолівському районі, де 24.12.2004 року переведений на посаду слюсаря, а 30.11.2006 року звільнений за згодою сторін. З 29.12.2006 року по 10.09.2007 року перебував на обліку в Апостолівському центрі зайнятості. В 2013 році, після досягнення 55 річного віку, позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі щодо визначення ним права на пільгову пенсію за Списком №2 та її призначення. Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянувши його заяву, ухвалила рішення, згідно якого було вирішено, що не можливо підтвердити періоди його роботи з грудня 1979 року по листопад 1998 року для зарахування пільгового стажу за Списком № 2. Позивачу було відмовлено в призначенні пільгової пенсії за Списком №2, посилаючись на відсутність в його документах даних про характер виконуваної роботи, а саме не зазначено що він працював електрозварником ручного зварювання, та не зазначено про те, що він працював на зазначених роботах повний робочий день. Не погодившись з рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області позивач звернувся за роз'ясненням до департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації. На його звернення, департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА позивачу було надіслано листа в якому зазначено, що надані ним документи до управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області підтверджують його право на пільгову пенсію за Списком № 2 та рекомендовано звернутись до суду за захистом своїх законних прав.
Представником відповідача надано заперечення на позовну заяву, яке вмотивоване тим, що відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики У країни від 18.11.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, згідно з роз'яснень ями по застосуванню цих списків, правом на пільгову пенсію користувалися електрозварювальники ручного зварювання. В трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи та про те, що заявник працював на роботах передбачених Списками повний робочий день. Тобто по трудовій книжці позивача не можливо встановити право на призначення пільгової пенсії Відповідно до п.20 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1993 №637, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. В довідці архіву від 22,07.2013 №101-104 зазначено, що підтвердити стаж роботи за 1979 та 1998 рік підтвердити немає можливості, оскільки 1979 рік протоколи засідань не передані, а в 1998 питання про звільнення не розглядалося. Згідно відомостей про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 значиться з грудня 1979 по листопад 1998 року, професія не вказана. Документи, що підтверджують зайнятість повний робочий день на посаді електрозварника-газозварника, а також підтвердження права на пільги на підставі атестації робочих місць на підприємстві, не надані. Тому подані в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать чинному пенсійному законодавству.
Позивач. в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає необхідним даний адміністративний позов задовольнити повністю. Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки від 20.08.1976 року № 1226564, ОСОБА_1 з 03.08.1976 року по 04.11.1977 року працював повний робочий день у структурному підрозділі «Дніпроенергоремонт» виробничого енергетичного об'єднання «Дніпроенерго» на посаді електрозварника ручного зварювання, як електрозварники та їх підручні, а саме на ділянці групи зварювання електрозварником третього розряду по ремонту обладнання. 04.11.1977 року звільнений в ряди Радянської армії, де ніс службу з 14.11.1977 року по 14.11.1979 року. 28.11.1979 року позивач був прийнятий до колгоспу «Зоря комунізму» Апостолівського району електрозварником 6 розряду де працював на зазначеній посаді до 04.08.1998 року, після чого був звільнений за переведенням до іншої організації. 06.07.1998 року позивач був прийнятий на роботу зварювальником в Агроцех с. Запорізьке. 03.01.2000 року звільнений за переведенням до ПВФ «Агроцентр». 03.01.2000 року прийнятий на роботу зварювальником агротехнічного комплексу в Апостолівському районі, де 24.12.2004 року переведений на посаду слюсаря, а 30.11.2006 року звільнений за згодою сторін. З 29.12.2006 року по 10.09.2007 року перебував на обліку в Апостолівському центрі зайнятості..
Комісія при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розглянувши заяву ОСОБА_1, ухвалила рішення № 4 від 03.10.2013 року, згідно якого було вирішено, що не можливо підтвердити періоди його роботи з грудня 1979 року по листопад 1998 року для зарахування пільгового стажу за Списком № 2.
Згідно листа управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області № 4021/05/38 від 10.10.2013 року ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пільгової пенсії за Списком №2, посилаючись на відсутність в його документах даних про характер виконуваної роботи, а саме не зазначено що він працював електрозварником ручного зварювання, та не зазначено про те, що він працював на зазначених роботах повний робочий день.
Судом встановлено, що не погодившись з рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся за роз'ясненням до департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
На звернення ОСОБА_1, департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської ОДА було надіслано листа № М-659 від 11.12.2013 року в якому зазначено, що надані ОСОБА_1 документи до управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області підтверджують його право на пільгову пенсію за Списком №2 та рекомендовано йому звернутись до суду за захистом своїх законних прав.
Згідно ст. 46 Конституції України та ст. 1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» всі громадяни мають право на пенсійне забезпечення.
Згідно вимог п. «б» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком, на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць. Для чоловіків таке право настає після досягнення ними 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року затверджено Списки №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад, праця на який дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які діяли з 22.08.1956 року по 26.01.1991 року, електрозварник відноситься до професій, посад, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2.
Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року затверджено Списки №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад, праця на який дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які діяли з 26.01.1991 року по 11.03.1994 року, електрозварник ручного зварювання відноситься до професій, посад, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до зазначених вимог позивач має право на пільгову пенсію, оскільки досяг пенсійного віку, а саме 55 років, мій загальний трудовий стаж складає більш ніж 25 років. Із зазначеного трудового стажу я працював на посаді електрозварника понад 12 років 6 місяців, тобто маю всі підстави для отримання пільгової пенсії за Списком № 2.
Згідно пункту 1 Порядку « Підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993р. № 637- основним документом ,що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності записів у трудовій книжці, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів.
Всі доводи відповідача про недоведеність позивачем права на пільгову пенсію за Списком №2, суд вважає безпідставними оскільки, позивач має освіту за спеціальністю електрозварника ручного зварювання, за вказаною спеціальністю він працював все життя, іншої професії не має. Посвідчення 153-77 видане на ім'я ОСОБА_1 підтверджує, що він пройшов атестацію та допущений до ручної зварки.
Посилання відповідача у своїй відмові призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за Списком №2 на відсутність підтвердження того, що він працював повний робочий день, суд теж вважає безпідставними оскільки в його трудовій книжці є запис згідно якого на кожен рік колгоспом встановлювався річний мінімум трудової участі, який позивач не лише виконував в повному обсязі, а й перевищував встановлений мінімум. Так наприклад: в 1980 році встановлений мінімум в розмірі 280 днів, а позивачем виконано 306 днів.
Також підтвердженням того, що позивач працював повний робочий день є архівні довідки, згідно яких йому нараховувалась заробітна плата в повному обсязі за відпрацьований місяць, а не пропорційно до відпрацьованого часу.
Крім того згідно архівної довідки в 1979 році мною відпрацьовано 20 днів (прийнятий на роботу 28.11.1979 року), в 1980 році-306 днів, в 1981 році - 276, в 1982 році - 321, в 1983 році - 281, в 1984 році - 292, в 1985 році - 303, в 1986 році -290, в 1987 році-311, в 1988 році - 304, в 1989 році-286, в 1990 роц і- 296, в 1991 році - 291, в 1992 році - 359, в 1993 році - 350, в 1994 - 324, в 1995 році - 320, в 1996 році - 315, в 1997 році - 290, в 1998 році - 162 (працював до серпня 1998 року).
Тому по підставі вищевказаного, суд вважає відмову управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області у призначенні позивачу пільгової пенсії за Списком № 2 безпідставною та протиправною.
Згідно вимог ст.. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
На підставі зазначеного,суд вважає, що з боку відповідача було порушено право ОСОБА_1 на пільгову пенсію за Списком № 2, в зв'язку з чим позовні вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської областіпро визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області, яка виразилась у відмові ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно вимог п. «б» ст.. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, згідно п. «б» ст.. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 22.05.2013 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.1 ст. 256 КАС України.
Суддя Н. В. Марченко