ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014 року Справа № 21/5005/4856/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антонік С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 01.07.2014 року.

за участю представників сторін:

від позивача: Букоємський Р.В, представник, довіреність №14-138 від 13.05.14 року;

від відповідача: Талан О.Л, представник, довіреність б/н від 27.08.12 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 року у справі № 21/5005/4856/2012

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, -

ВСТАНОВИВ:

26.05.2012 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" з позовом про стягнення боргу у сумі 20 870 324,10 грн, інфляційних втрат у сумі 208 703,24 грн, пені у сумі 1 577 567,66 грн, 3% річних у сумі 304 623,25 грн, 7% штрафу у сумі 1 460 922,69 грн. та судових витрат. (а.с. 3-5, т.1)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 року (суддя Назаренко Н.Г.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" борг у сумі 14 912 005,17 грн, пеню у сумі 576 589,07 грн, штраф у сумі 524 545,18 грн, 3% річних у сумі 229 718,84 грн, інфляційні втрати у сумі 135 333,32 грн, витрати на оплату судового збору у сумі 46 076,77грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено. (а.с. 67-72,т.2)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.03.2014 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 року за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якій ставиться питання про скасування рішення і прийняття нового рішення про задоволення позову. Посилання були зроблені на слідуючі доводи:

- висновок експерта не спростовує інформацію, яка викладена у актах приймання передачі природного газу за жовтень 2011 року про реалізацію відповідачу 5467,851 тис. куб.м. газу на загальну суму 20 878 724,10 грн. в рамках договору на постачання природного газу № 14/2484/11;

- зменшивши пеню та 7% штрафу суд першої інстанції не врахував жодного аргументу, доводу чи доказу позивача, не зазначивши мотивів такого неврахування, чим порушив вимоги статей 4-2, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до прийняття неправильного рішення;

- господарський суд при вирішенні питання щодо зменшення пені та штрафу повинен був об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення;

- відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком в розумінні статті 233 Господарського кодексу України та пункті 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України та підставою для зменшення неустойки, яка підлягає до стягнення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

30.09.2011 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2484/11 та в подальшому між сторонами укладено додаткові угоди до даного договору: № 1 від 30.09.2011 року, № 2 від 11.10.2011 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") для виробництва теплової енергії.

Згідно пункту 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

Відповідно до пункту 3.1 договору продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.

У відповідності до пункту 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно пункту 4.1 договору кількість газу, яка продається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця та відповідно до вимог наказу Мінпаливенерго від 15.07.2010 року №288 "Про затвердження Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів".

Пунктом 5.2 договору у редакції додаткової угоди № 2 від 11.10.2011 року встановлено, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн, крім того цільова надбавка - 2 % та ПДВ - %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3 449,64 грн. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн, крім того ПДВ - 20% - 60,46 грн, всього з ПДВ - 362,76 грн.

Згідно пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 11.1 договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 Господарського кодексу України.

31.10.2011 року між сторонами підписані акти приймання природного газу, згідно з якими позивачем за жовтень 2011 року передано відповідачу 5467,851 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 20 878 724,10 грн.

У позовній заяві позивач зазначає, що заборгованість за договором купівлі-продажу природного газу станом на дату звернення з позовом складала 20 870 324,10 грн, що і стало причиною спору.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу, у якій він вимагав сплатити суму основного боргу та пеню. Направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком від 02.03.2012 року № 4732, описом та списком згрупованих внутрішніх листів (а.с.44-46).

Не погоджуючись із обсягами газу, що були поставлені по договору №14/2484/11 в жовтні 2011 року, відповідач направив листи газорозподільному підприємству (№2416 від 10.11.2011 року) та позивачу (№2479 від 18.11.2011 року). В цих листах, відповідач не погоджувався з цими обсягами та вказував, що залишає за собою право на звернення до суду, оскільки фактичні обсяги газу, одержаного відповідачем для виробництва теплової енергії, що споживається бюджетними установами і організаціями та іншими організаціями, складає не 5 419,891 тис. куб. м, а 3 368,283 тис. куб. м.

14.06.2012 року відповідачем було подано до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву про скасування оперативно-господарської санкції в вигляді зайво донарахованих 2051,608 тис. куб. м. природного газу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2012 року у справі №23/5005/5208/2012 позовні вимоги задоволені в повному обсязі, скасована оперативно-господарська санкція, застосована публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у формі донарахування відповідачу 2051,608 тис. куб. м. природного газу до кількості фактично отриманого обсягу газу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.12.2012 року по справі №23/5005/5208/2012, залишеної без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2013 року, рішення господарського суду Дніпропетровської області по цій справі від 29.08.2012 року скасовано, позовні вимоги залишені без задоволення.

25.04.2013 року відповідач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до публічного акціонерного товариства "Нафтогаз України" та публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про відновлення порушеного права на справедливий розподіл одержаного в жовтні 2011 року природного газу по категоріях споживачів теплової енергії шляхом встановлення розподілу обсягів природного газу по категоріям споживачів теплової енергії в жовтні 2011 року: 14324,096 тис. куб. м. природного газу - для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, згідно договору №14/2310/11 від 30.09.2011 року; 3864,587 тис. куб. м. природного газу - для виробництва теплової енергії, що споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами за договором № 14/2484/11 від 30.09.2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/3444/13 від 17.02.2014 року в позовних вимогах відповідачу відмовлено, оскільки відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України такий спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно акту про фактичне споживання природного газу від 29.03.2013 року за жовтень 2011 року міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" використало газ у розмірі 18 237,488 тис. куб.м, в тому числі для вироблення теплової енергії 18 222,497 тис.куб.м.

Цей факт позивачем не оспорюється.

Між сторонами існує спір про розподіл використаного газу у жовтні 2011 року між категоріями: "для населення" та "для бюджетних установ та організацій та інших споживачів".

Обчислення розміру використаного газу категоріями споживачів здійснюється на підставі Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 15.07.2010 року №288 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.08.2010 року за № 671/17966.

На підставі формул вказаної Методики спеціалістами відповідача було здійснено розрахунок, відповідно якого для виробництва теплової енергії для населення було використано 14 324 069 куб.м. газу. Таким чином, газ, використаний для опалення бюджетних установ та організацій та інших організацій складає: 18 222 497 - 14324096 = 3898401 куб.м. газу.

В рамках розгляду справи №904/3444/13 призначалася судово-економічна експертиза, проведення якої було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. На розгляд експерту ставилося питання: "який обсяг спожитого газу, одержаного міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором №14/2484/11 від 30.09.2011 року за період з 11.10.2011 року по 31.10.2011 року, використаного на вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів?"

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4 висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної, оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що у даній справі розглядається питання стягнення з відповідача заборгованості за спожитий природний газ за жовтень 2011 року, суд першої інстанції правомірно використав при розгляді даної справи висновки судово-економічної експертизи, проведеної у справі № 904/3444/13.

Так, згідно висновкам судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1818/1819-13 від 08.11.2013 року, зробленим на підставі Методики визначення обсягів природного газу, які використовуються для виробництва теплової енергії для населення в разі, якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів:

- обсяг спожитого газу, одержаного міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором № 14/2310/11 від 30.09.2011 року за жовтень 2011 року використано на вироблення теплової енергії для населення та релігійних організацій склав 14 310, 3974 тис. куб. м;

- обсяг спожитого газу, одержаного міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" від публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за договором № 14/2484/11 від 30.09.2011року за жовтень 2011 року використано на вироблення теплової енергії для бюджетних установ та інших споживачів склав - 3 927,0906 тис. куб. м.

В розділі 4 договору купівлі-продажу природного газу № 14/2484/11 від 30.09.2011 року сторони домовились, що якщо суб'єкти господарювання здійснюють постачання теплової енергії різним категоріям споживачів, то розрахунок обсягів природного газу, який використовується для виробництва теплової енергії для населення здійснюється на підставі вищевказаної Методики.

Однак позивач, незважаючи на те, що газ постачався різним категоріям споживачів, розрахунку розміру поставленого газу для бюджетних установ і організацій та інших організацій не надав і пояснити яким чином був визначений розмір витраченого газу для бюджетних організацій (5467851 куб.м.) не зміг.

Відповідач в свою чергу пояснив, що був вимушений підписати акт від 31.10.2011 року щоб запобігти припиненню постачання газу в опалювальний період.

При таких обставинах, суд першої інстанції правильно поклав в основу свого рішення висновки судово-економічної експертизи Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1818/1819-13 від 08.11.2013 року, проведеної в рамках господарської справи № 904/3444/13 і належно завіреної, згідно висновків якої об'єм газу, використаного на вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших організацій, склав 3 927 090,6 куб.м.

Вартість газу становить: 3818,45 грн. ? 3 927, 0906 тис.куб.м. =14 995 405,17 грн.

З врахуванням проведеної оплати борг становить: 14995405,17 - 83400 = 14912005,17 грн.

Крім основного боргу позивач на підставі пункту 7.2 договору №14/2484/11 від 30.09.2011 року та частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача пеню у сумі 1 577 567,696 грн, 3 % річних у сумі 304 623,25 грн. за період з 14.11.2011 року по 10.05.2012 року, інфляційні втрати у сумі 208 703,24 грн. за період з листопада 2011 року по березень 2012 року та 7 % штрафу у сумі 1 460 922,69 грн.

В ході розгляду справи відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені та 7% штрафу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Господарські суди першої та апеляційної інстанцій дослідили наявність підстав, передбачених статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України для зменшення розміру штрафних санкцій та дійшли висновку про зменшення заявлених до стягнення пені та штрафу до 50%.

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій було враховано, що відповідач постачає теплову енергію 316 установам та організаціям, які фінансуються із бюджетів усіх рівнів. Станом на 20.12.2013 рік боржниками відповідача рахувалось 208 бюджетних установ. В зв'язку з відсутністю грошових коштів казначейство не проводить оплату за виставленими рахунками. Значна сума заборгованості рахується за закладами освіти (школи, дошкільні, навчальні заклади) та медичними закладами. Загальна сума заборгованості бюджетних організацій та установ за цей період складає 46182127 грн. 59 коп, в тому числі по джерелам фінансування: з районних бюджетів - 18 365 388,64 грн; з міського бюджету - 3 206 477,53 грн; з обласного бюджету - 15 128 882,11 грн; з державного бюджету - 9 481,31 грн. Таким чином, відповідач не отримує бюджетні кошти за надані ним послуги, а він в свою чергу не може своєчасно розрахуватись з позивачем за використаний газ. Вказані обставини судова колегія вважає винятковими, на підставі яких вважає можливим зменшити розмір штрафних санкцій на 50%.

З урахуванням норм наведеного законодавства та встановлених обставин справи щодо порушення відповідачем умов договору з оплати отриманого природного газу, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача вищезазначені суми основного боргу, пені, 7% штрафу, 3% річних та інфляційних втрат.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм чинного законодавства не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2014 року у справі № 21/5005/4856/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 04.07.2014 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар