АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1609/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 47 Кузьменко В. А.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вишня Н. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишня Н. В.

суддівЮвшин В. І. , Пономаренко В. В.

при секретарі Рибасюк О.С.,

з участю: прокурора Архипенко В.О.,

представника Черкаської міської ради Луговського О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу заступника прокурора області на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2014 року по справі за позовом прокурора м. Черкаси до Черкаської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Департамент екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

05 вересня 2013 року прокурор міста Черкаси звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що при перевірці прокуратурою м. Черкаси з питань дотримання Черкаською міською радою вимог земельного законодавства при виділенні та використанні земельних ділянок у кварталі АДРЕСА_1 встановлено, що відповідно до рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 р. № 9-205 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_9 та інші)» за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який розроблений ТОВ «Геоземпроект» та висновку державної експертизи землевпорядної документації від 18 лютого 2006 р. № 678, передано безоплатно громадянину ОСОБА_7 у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 1000 кв. м., яка розташована у кварталі АДРЕСА_1 за рахунок земель Черкаської міської ради.

На підставі вказаного рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 р. № 9-205, ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

Позивач вважає, що вказане рішення міської ради не відповідає вимогам закону та має бути визнане судом незаконним та скасовано, з огляду на наступне.

Відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 29 березня 1984 р. № 144, вказана земельна ділянка загальною площею 8,7966 га знаходиться на території зелених насаджень загального користування (територія парків, скверів), тобто являє собою землі загального користування населеного пункту і розміщення на даній земельній ділянці індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд не передбачено.

Згідно п. «а», ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції на час прийняття оскаржуваного рішення) земельні ділянки, запроектовані Генеральним планом міста Черкаси за функціональним призначенням під землі зелених насаджень загального користування населеного пункту, не можуть передаватися у приватну власність.

Позивач зазначає, що виділення спірної земельної ділянки, можливе було лише за результатами розгляду містобудівного обґрунтування розміщення об'єкта, не передбаченого містобудівною документацією, яким би обґрунтовувалась можливість зміни функціонального призначення території, за умови затвердження останнього у встановленому порядку відповідно до п. 3.1 та 3.5 ДБН Б. 1.1-4-2002 Черкаською міською радою, посадові особи управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради мали право надати позитивні висновки щодо можливості виділення у приватну власність під індивідуальну житлову забудову вказані земельні ділянки.

Згідно інформації директора департаменту містобудування Черкаської міської ради від 20 лютого 2013 р. за № 1828-01-21 містобудівне обґрунтування під індивідуальну житлову забудову у кварталі АДРЕСА_1 відсутнє.

Управлінням містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації висновку щодо можливості затвердження зміни до Генерального плану м. Черкаси, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСРС від 29 березня 1984 р. № 144 в частині зміни функціонального призначення території зелених насаджень загального користування на площі розміщення та відведення земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову АДРЕСА_1 згідно вимог п. 3.7 ДБН Б. 1.1-4-2002 не надавалось.

Після вивчення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_7 встановлено, що проект відведення земельної ділянки не погоджувався із природоохоронним органом.

Також, факт незаконного відчуження Черкаською міською радою спірної земельної ділянки підтверджується висновком Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області від 21 лютого 2013 р. № 636, в якому зазначено, що дійсна земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування, а тому не підлягає відведенню у приватну власність під житлову забудову, згідно ст. ст. 38, 39, 44, 51, 52, 83 Земельного кодексу України.

Згідно довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів, яка надана в 18.02.2006 року за № 333-25-2 ОСОБА_7, спірна земельна ділянка відноситься до земель зайнятих зеленими насадженнями загального користування Черкаської міської ради.

Вищевказана земельна ділянка була передана ОСОБА_7 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд.

Також перевіркою встановлено, що ОСОБА_7 10 квітня 2006 р. уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки та на ім'я останнього видано державний акт серії ЯБ № 429448 від 15 червня 2006 р.

Незаконне надання земельної ділянки площею 1000,0 кв.м., яка знаходиться в адміністративних межах м. Черкаси з володіння територіальної громади (належного власника спірного майна) поза її волею, крім вищевикладених обставин та матеріалів справи, доводиться також матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР 25 лютого 2013 р. прокуратурою м. Черкаси відносно службових осіб управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Черкаської міської ради з правовою кваліфікацією передбаченою ч. 3 ст. 365 КК України.

Тому позивач просить: - визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 р. № 9-205 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_9 та інші)» в частині безоплатної передачі громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки площею 1000,0 м2 по АДРЕСА_4, для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- визнати незаконним та скасувати пункт 7 додатку до рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 р. № 9-205 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_9 та інші)», щодо безоплатної передачі громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки;

- визнати недійсним державний акт серії ЯБ № 429448 виданий 15 червня 2006 р. на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 1000,0 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію;

- витребувати у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 1000,0 м2, вартістю 276 180,00 грн. розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та яка належить останньому на підставі державного акту серії ЯБ № 429448 від 15.06.2006 року на користь Черкаської міської ради.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокуратура Черкаської області вказує, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги прокурора м. Черкаси задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, вивчивши та обговоривши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений його. Генеральним планом 1984 року вказана земельна ділянка входила до території визначеної для створення парково-рекреаційної зони, але вимоги Генерального плану не були виконані і зазначена парково-рекреаційна зона не була створена, території до її складу не передавалися, статус парково-рекреаційної зони не був визначений. Генеральний план втратив чинність, а тому суд не знайшов підстав для задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, вважаючи його незаконним та необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, тобто земельне законодавство включає в себе нормативно-правові акти, видані відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України поділяються за основним цільовим призначенням, зокрема на такі категорії: землі житлової та громадської забудови; землі рекреаційного призначення.

Згідно ст. 51 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення відноситься: земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, тощо.

Відповідно до довідки Черкаського міського управління земельних ресурсів від 18.02.2006 року № 333-25-2 ОСОБА_7, спірна земельна ділянка відноситься до земель зайнятих зеленими насадженнями загального користування Черкаської міської ради (а.с. 36).

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 09.03.2006 року № 9-205, земельна ділянка передана ОСОБА_7 безоплатно у власність для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, що відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України відносяться до земель житлової та громадської забудови (а.с. 41).

На підставі зазначеного рішення Черкаської міської ради від 09.03.2006 № 99-205 ОСОБА_7 отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку від 24.03.2006 р.(а.с. 43).

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, та вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю (на земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

10 квітня 2006 року ОСОБА_7 уклав з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу вищевказаної земельної ділянки (а.с. 14).

На підставі даного договору ОСОБА_8 отримав державний акт на право власності на вказану земельну ділянку від 15 червня 2006 р.(а.с. 45).

Відповідно до ст. 658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його належним власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.

Згідно ст. 21 ЦК суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Апелянт в скарзі зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом не враховано, що виділення земельної ділянки ОСОБА_7 проведено за відсутності містобудівного обґрунтування розташування об'єкта в даному кварталі, як передбачено ч.2ст.26 ЗУ «Про планування і забудову території» та за відсутності висновку Управління містобудування та архітектури Черкаської обласної державної адміністрації щодо можливості затвердження зміни до Генерального плану м.Черкаси, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.03.1984 року №144в частині зміни функціонального призначення території зелених насаджень загального користування на площі розміщення та відведення земельної ділянки під індивідуальну житлову забудову АДРЕСА_1, згідно вимог п.3.7ДБН Б.1.1-4-2002. Крім того, судом також не враховано те, що проект земельної ділянки не погоджувався із Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, як передбачено ч.6 ст.123 Земельного кодексу України в редакції від 02.03.2006 року та вимогами ст. 52 Земельного кодексу України, якою встановлено, що на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.

Відповідно до Генерального плану міста Черкаси, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 29.03.1984 року № 144, вказана земельна ділянка загальною площею 8,7966 га знаходиться на території зелених насаджень загального користування (територія парків, скверів), тобто являє собою землі загального користування населеного пункту і розміщення на даній земельній ділянці індивідуального житлового будинку, господарських будівель і споруд не передбачено.

Відповідно до рішення Черкаської міської ради від 22 липня 2010 року № 5-932 «Про організацію об'єкта природно заповідного фонду місцевого значення на території парку «Соснівський» та плану до даного рішення, земельній ділянці в АДРЕСА_1 орієнтованою площею 6,64 га надано статус парку та присвоєно назву: парк «Соснівський».

Згідно ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо) належать на праві комунальної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст.

Статтею 111 Земельного кодексу України (в редакції станом на момент прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що право на земельну ділянку може бути обмежено законом або договором шляхом встановлення заборони на продаж або інше відчуження певним особам протягом установленого строку, заборони на зміну цільового призначення земельної ділянки, ландшафту та зовнішнього виду нерухомого майна тощо.

Як вбачається з п.1.1 відповіді, направленій Державним підприємством «Український державний науково дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім.Ю.М.Білоконя №3-852 від 15.04.2013 року, згідно з Генеральним планом, розробленим Українським державним інститутом проектування міст «Діпромісто» у 1980 році, розрахунковий термін прийнятий на 20 років (до 2000 року). Тут же зазначено, що розрахунковий термін, об'єм та зміст Генерального плану відповідає вимогам інструкції СН-345-66, що діяла на момент розроблення Генерального плану м.Черкаси (п.1.2).

В п.п.2, 2.1 відповіді також вказано, що питання, чи були чинними положення Генерального плану м.Черкаси станом на жовтень 2005 -березень 2006 р.р., законодавчо не визначене (а.с.66).

Будь-які дані про те, що на момент прийняття рішення Черкаською міською радою від 09.03.2006 року № 9-205, яким земельна ділянка передана ОСОБА_7 безоплатно у власність, Генеральний план забудови не був чинним, в матеріалах справи немає. Відсутні також докази того, що на даний момент вказана земельна ділянка відносилася до земель житлової та громадської забудови.

Так, в листі Управління культури Черкаської обласної державної адміністрації від 13.02.2013 року за №03-01/239, адресованому заступнику прокурора м.Черкаси, зазначено, що Генеральним планом розвитку м.Черкаси, затвердженим у 1984 році, земельна ділянка, яка розташована у АДРЕСА_1, входила до території, визначеної для створення парково-рекреаційної зони, але вимоги Генерального плану не були виконані і зазначена парково-рекреаційна зона не була створена, території до її складу не передавались, статус парково-рекреаційної зони не був визначений. Але дана відповідь не може бути покладена в основу рішення про відмову в задоволенні позову, так як не є належним доказом та тому, що вказаний орган не вправі визначати статус земельної ділянки.

Новий Генеральний план міста Черкаси затверджений 29.12.2011 року на підставі рішення сесії Черкаської міської ради №3-505 (а.с.65).

Дані обставини дають підстави визнати, що на момент прийняття рішення Черкаською міською радою від 09.03.2006 року № 9-205, на підставі якого земельна ділянка передана ОСОБА_7 безоплатно у власність, положення Генерального плану м.Черкаси від 1980 року - не були законодавчо визначеними. Тому посилання суду в рішенні на дані обставини, як на підставу про відмову в задоволенні позову, є безпідставними. Саме на ці обставини посилається апелянта у скарзі, по яких, як він вважає, оскаржуване рішення суду повинно бути скасоване.

Разом з тим, відповідно до положень ч.2ст.26 ЗУ «Про планування і забудову території», який діяв на той час і який втратив чинність і на який посилається апелянт у скарзі, у разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.

На момент ухвалення оскаржуваного рішення Черкаської міської ради таке обґрунтування було відсутнє.

Посилання апелянта на відсутність погодження проекту земельної ділянки із Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області і якого не було у ОСОБА_7, знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, а тому заслуговує на увагу та повинно бути враховане при ухваленні рішення.

Слушними є зауваження в апеляційній скарзі на те, що судом не прийнято до уваги та не враховано наявність у справі довідки, виданій ОСОБА_7 від 18.02.2006 року № 333-25-2, де начальником міського управління земельних ресурсів зазначено, що вказана земельна ділянка по АДРЕСА_4 відноситься до зелених насаджень загального користування Черкаської міської ради (а.с.45).

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Отже, враховуючи, що рішення Черкаської міської ради від 09.03.2006 року № 9-205, в частині передачі ОСОБА_7 безоплатно у власність земельної ділянки площею 1000 кв.м та п.7 додатку до вказаного рішення щодо безоплатної передачі ОСОБА_7 земельної ділянки, прийняте з порушенням норм діючого, на момент його прийняття, законодавства, є незаконним та підлягає скасуванню в цій частині, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 429448 від 15.06.2006 р., виданий ОСОБА_8, що придбав земельну ділянку у ОСОБА_7, з порушенням вимог чинного законодавства, такий акт повинен бути визнаний недійсним.

З названих підстав підлягає до задоволення також вимога прокурора про витребування у ОСОБА_8 вказаної земельної ділянки на користь Черкаської міської ради.

Тому, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, не були достатньо дослідження в суді першої інстанції, носять об'єктивний характер та мають в собі підстави, визначені ст. 309 ЦПК України, за наявності яких можливе скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про задоволення позову в повному об'ємі.

Таким чином, суд першої інстанції при вирішенні спору неповно з'ясував та перевірив всі фактичні обставини справи та оцінив докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, дав їм неналежну правову оцінку, неправильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняв не обґрунтоване і не законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу заступника прокурора області задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 травня 2014 року по справі за позовом прокурора м. Черкаси до Черкаської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи Департамент екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, витребування майна із чужого незаконного володіння скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги прокурора м.Черкаси задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 р. № 9-205 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_9 та інші)» в частині безоплатної передачі громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки площею 1000,0 м2 по АДРЕСА_4 для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Визнати незаконним та скасувати пункт 7 додатку до рішення Черкаської міської ради від 09 березня 2006 р. № 9-205 «Про передачу громадянам земельних ділянок у власність (ОСОБА_9 та інші)», щодо безоплатної передачі громадянину ОСОБА_7 земельної ділянки.

Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯБ № 429448, виданий 15 червня 2006 р. ОСОБА_8 на земельну ділянку площею 1000,0 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та скасувати його державну реєстрацію;

Витребувати у ОСОБА_8 земельну ділянку площею 1000,0 м2, вартістю 276 180,00 грн., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 та яка належить останньому на підставі державного акту серії ЯБ № 429448 від 15.06.2006 року на користь Черкаської міської ради.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили

Головуючий :

Судді :