ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/8807/14 11.06.14
За позовом Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві
До Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації
Про стягнення 9 205,25 грн.
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Переходько В.О. дов. №24/14-1611/Ан. від 17.05.2014р.
Від відповідача не з'явилися
Обставини справи:
Позивач - Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України у м. Києві звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення з останнього заборгованості за договором №103-Доб/2013/Дн. від 12.03.2013р. про надання послуг охорони майна у розмірі 9 205,25 грн. основного боргу, крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн також покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати згідно умов Договору на надання послуг охорони майна №103-Доб/2013/Дн. від 12.03.2013р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2014 порушено провадження у справі №910/8807/14 та призначено розгляд справи на 28.05.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 розгляд справи відкладався на 11.06.2014, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судове засідання 11.06.2014 з'явився, надав пояснення по справі, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача в судові засідання призначені на 28.05.2014, на 11.06.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/8807/14 від 15.05.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подавали.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/8807/14.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 11.06.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
12 березня 2013 року між Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - Виконавець, Позивач) та Управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністраціїї (далі - Замовник, Відповідач) було укладено Договір про надання послуг охорони майна №103-Доб/2013/Дн. (далі - Договір).
Так відповідно до п. 2.1. Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати у 2013 році Замовнику послуги по охороні майна Замовника на об'єкті та обслуговування сигналізації на цьому об'єкті.
Ціна цього Договору становить 15 812,40 грн., утому числі ПДВ 2 635,40 грн. (п. 4.1. Договору).
Відповідно до п. 5.1 Договору, розрахунок вартості послуг Виконавця за цим Договором здійснюється на підставі цін, визначених Сторонами у Протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до Договору). Вартість послуг визначається у Розрахунку (додаток 2 до Договору).
Оплата за Договором здійснюється Замовником щомісячно до 20-го числа місяця, в якому надаються послуги, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в Розрахунку, на рахунок Виконавця (п. 5.2. Договору).
Згідно п. 9.1 Договору, останній набирає чинності з 01.01.2013р. і діє до 31.12.2013р.
На виконання умов Договору Виконавцем у період за червень-грудень 2013 року включно Замовнику були надані послуги на загальну суму 9 205,25 грн.
Факт виконання Позивачем умов Договору підтверджується підписаним повноважними представниками сторін Актом звірки взаєморозрахунків за Договором №103-Доб/2013/Дн. від 12.03.2013р. з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., відповідно до якого загальна сума заборгованості 9 205,25 грн.
Однак, Замовник порушив умови Договору, та не оплатив заборгованість повністю.
З метою досудового врегулювання спору Позивач направляв на адресу Відповідача претензію №24/14-223/Ан. від 24.01.2014р. з вимогою оплатити заборгованість за Договором.
У відповідь на претензію Позивачем було отримано гарантійний лист №37/05-764, відповідно до якого Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації визнало суму заборгованості у розмірі 9 205,25 грн., пояснюючи відсутність фінансування і зобов'язувалось після надходження коштів на реєстраційний рахунок погасити заборгованість в повному обсязі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Жодною із сторін не заперечувався той факт, що послуги з охорони майна надавалися в спірний період.
Матеріалами справи підтверджено, що на момент винесення рішення Відповідач не виконав свої зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за Договором у розмірі 9 205,25 грн.
Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем підтверджений.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову стягнення судового збору покладається на відповідача.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (02125, м. Київ, вул. Курнатовського, 7-А; код ЄДРПОУ 37397200) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (04050, м. Київ, вул. Студентська, 9; код ЄДРПОУ 08596920) заборгованості за Договором про надання послуг охорони майна №103-Доб/2013/Дн. від 12.03.2013р. у розмірі 9 205,25 грн. та 1 827,00 грн. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Дата складання повного рішення 16.06.2014.
Суддя А.В. Митрохіна