КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа№ 46/155-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шпака Володимира Івановича

на ухвалу господарського суду м. Києва від 28.04.2014р.

у справі № 46/155-б (суддя Омельченко Л.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельної компанії "Ізобуд"

до Приватного підприємства "Фірма "Адметас"

про банкрутство

за участю представників:

від апелянта: Стригун М.М. - дов. № б/н від 03.04.2013р.

від заявника: Мазур І.О. - дов. № 28-04/145 від 28.04.2014р.

від боржника: не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2014р. у справі № 46/155-б відмовлено у затвердженні мирової угоди від 30.01.2014 р. у справі № 46/155-б.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою арбітражний керуючий Шпак В.І. звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 28.04.2014р. у справі № 46/155-б скасувати. Затвердити мирову угоду від 30.01.2014р. підписану між комітетом кредиторів і ПП Фірма «Адметас».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2014р. апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шпак В.І. було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 24.06.2014р.

Встановлено, що в судове засідання 06.05.2014р. представник боржника не з"явився причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник заявника апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

03.03.2014 р. до господарського суду м. Києва ліквідатором було подано заяву про затвердження мирової угоди та клопотання про залучення до матеріалів справи звіту ліквідатора.

До складу комітету кредиторів Приватного підприємства "Фірма "Адметас" були обрані усі визнані судом кредитори, а головою комітету кредиторів є Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд".

З матеріалів справи вбачається, що 30.01.2014 р. у засіданні комітету кредиторів, де з кредиторів був присутній лише представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд", наділений більшістю голосів, було прийнято рішення укласти мирову угоду з банкрутом на стадії ліквідації, підписати мирову угоду з умовою обміну частини вимог кредиторів на корпоративні права банкрута та відстрочення оплати решти кредиторських вимог, затверджених ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. на загальну суму 441 334,08 грн. - до 03.03.2015 р., а також зобов'язати ліквідатора банкрута Шпака В.І. звернутися до господарського суду міста Києва із заявою про затвердження мирової угоди.

У ст. 35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р. в редакції Закону від 30.06.1999 р. зі змінами та доповненнями (далі - Закон) під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода має містити положення про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

У ч. 1 ст. 38 Закону встановлено, що до заяви про затвердження мирової угоди додаються, зокрема, письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.

У мировій угоді від 30.01.2014 р. зазначено, що кредитор відмовляється від продовження провадження по справі № 46/155-б про банкрутство Приватного підприємства "Фірма "Адметас" на умовах наступного виконання зобов'язань банкрута в порядку та способом, передбаченому даною угодою (п.1.1).

Відповідно до п. 1.4 мирової угоди кредитор і банкрут домовились, що Приватному підприємству "Фірма "Адметас" надається відстрочка виконання своїх зобов'язань та обмін частини вимог кредиторів на корпоративні права банкрута.

Так, умовами мирової угоди передбачено наступне: задоволення вимог Голосіївської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1 137,23 грн., Київського міського центру зайнятості на суму 1 070,31 грн., Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на суму 100 947,80 грн. підлягають відстрочці до 3 березня 2015 року, а вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд" у розмірі 10 000,00 грн. підлягають обміну на корпоративні права та 292 198,25 грн. - відстрочці до 3 березня 2015 року.

В матеріалах справи наявний звіт ліквідатора щодо виконаної роботи у ліквідаційній процедурі Приватного підприємства "Фірма "Адметас" з підтверджуючими документами, з якого слідує, що у банкрута відсутні будь-які майнові активи (рухоме та нерухоме майно), грошові кошти на банківських рахунках, у ході ліквідаційної процедури посадові особи банкрута не передавали ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію підприємства, матеріальні та інші цінності, у зв'язку з чим провести аналіз фінансово-господарської діяльності банкрута не видається можливим.

Згідно пояснень від 28.04.2014 р. ліквідатор банкрута зазначає, що погашення кредиторської заборгованості Приватного підприємства "Фірма "Адметас" планується здійснювати за рахунок коштів, отриманих від виробничої діяльності боржника, а також посилається на гарантійний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд", відповідно до якого у разі відсутності задоволення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, який затверджений ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р., у строк, встановлений мировою угодою від 30.01.2014 р. у справі № 46/155-б про банкрутство Приватного підприємства "Фірма "Адметас", а саме, до 03.03.2015 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Ізобуд" гарантує здійснити поповнення статутного капіталу Приватного підприємства "Фірма "Адметас" на суму 431 249,208 грн. Вказаний лист у матеріалах справи відсутній.

Виходячи з положень ст. 23 Закону щодо наслідків визнання боржника банкрутом, наявних у матеріалах справи документів та отриманих від ліквідатора доказів відсутності у банкрута будь-яких коштів та майнових активів, а також первинних документів бухгалтерського обліку, приватним підприємством "Фірма "Адметас" господарська та виробнича діяльність протягом тривалого часу не ведеться, що не дає підстав вважати про можливість її відновлення у майбутньому на стадії ліквідації юридичної особи арбітражним керуючим для отримання коштів на погашення кредиторської заборгованості.

Суд не може вважати однією з підстав для затвердження мирової угоди та брати до уваги факт існування додаткових документів, як-то, гарантійних листів від кредиторів, законодавством не передбачених.

Також, слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення усіх членів комітету кредиторів про проведення засідання комітету кредиторів 30.01.2014 р., де відбулося затвердження мирової угоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для затвердження мирової угоди від 30.01.2014 р. як такої, що завідомо виконаною бути не може, а, отже, суперечить законодавству.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 38 Закону господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованості своєї апеляційної скарги, доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.2014р. у справі № 46/155-б, а отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шпака Володимира Івановича залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва у справі № 46/155-б від 28.04.2014р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № 46/155-б повернути до господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 27.06.2014р.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко