КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р. Справа№ 925/724/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Доманської М.Л.

Остапенка О.М.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПФ Макс"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р.

у справі № 925/724/14 (суддя Хабазня Ю.А.)

за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю

"Транспортна компанія "Дортранс"

до Приватного підприємства "ПФ Макс"

про порушення провадження у справі про банкрутство

за участю представників:

від заявника: Таліпов В.В. - дов. № б/н від 11.01.2014р.

від боржника: не з»явились

від розпорядника майна: Севрюков І.О. - посвід. № 706 вид. 08.04.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р. у справі № 925/724/14 порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "ПФ "Макс" (Черкаська область, м.Сміла, вул.Промислова,10 ідентифікаційний код 37318637). Визначено розмір вимог ініціюючого кредитора: 6090,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу; 419681,64 грн. основного боргу, які підлягають погашенню у четверту чергу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича (АДРЕСА_1, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 видане Міністерством юстиції України 08.04.2013, наказ від 18.03.2013 №457/5) та інше.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р. Приватне підприємство "ПФ Макс" звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р. у справі № 925/724/14 скасувати та відмовити ТОВ «Транспортна компанія «Дортранс» у порушені провадження у справі про банкротство ПП «ПФ «Макс»..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2014р. апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПФ Макс" було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 24.06.2014р.

Встановлено, що в судове засідання 24.06.2014р. представник боржника не з»явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник заявника та розпорядник майна проти апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі за текстом - Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України (далі за текстом - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Дортранс" звернулось до господарського суду Черкаської області з заявою від 11.04.2014 №101 про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства "ПФ "Макс".

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та підприємців станом на 21.05.2014 боржник зареєстрований як юридична особа.

Частиною 3 статті 10 Закону, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Частиною 2 статті 11 Закону визначено, що до заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Ухвалою господарського суду Київської області у справі №911/3569/13 від 26.09.2013 затверджено мирову угоду, згідно з якою заборгованість боржника перед ініціюючим кредитором складає суму 411000 грн. основного боргу та 8681,64 грн. судових витрат (разом 419681,64 грн.) із граничним строком її сплати 25.12.2013.

Судом встановлено, що на примусове виконання зазначеного судового рішення постановою відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 26.11.2013 відкрито виконавче провадження №ВП40954816. Однак, погашення заборгованості ініціюючому кредитору боржником не у примусовому чи добровільному порядку не здійснено.

Таким чином: безспірна сума основного боргу, з наявністю якої Закон-2013 визначає можливість подальшого продовження провадження у справі про банкрутство, на час порушення провадження у справі складає 419681,64 грн., що більше 300 мінімальних розмірів заробітної плати (300 х 1218= 365400); судовим рішенням, яким визначено суму боргу боржника є ухвала господарського суду Київської області у справі №911/3569/13 від 26.09.2013 про затвердження мирової угоди; вимоги боржника не погашені більше трьох місяців, з моменту відкриття виконавчого провадження (25.12.2013); ініціюючим кредитором вжито заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про порушення провадження у справі про банкрутство та визнав вимоги заявника у повному обсязі у розмірі 419681,64 грн. основного боргу, які відповідно до ст.45 Закону підлягають погашенню у четверту чергу, оскільки підтверджуються вищеназваним судовим рішенням, та 6090,00 грн. сплаченого заявником у цій справі судового збору у першу чергу.

Відповідно до ч.9 ст.16 Закону суд зобов'язаний ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів, а також вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Відповідно до ст. 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство затверджується Пленумом Вищого господарського суду України за погодженням з державним органом з питань банкрутства. Під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.

На запит суду автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна господарським судом у справах про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України визначено арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича, яким на вимогу ухвали суду від 05.05.2014 надано суду заяву про згоду стати розпорядником майна в цій справі та копії документів, що підтверджують його право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, копії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 виданого 08.04.2013 (наказ Міністерства юстиції України від 18.03.2013 №457/5) і договору добровільного страхування, а також інформацію про його діяльність як арбітражного керуючого.

Вирішуючи питання про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого, місцевий суд дійшов правильного висновку призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Севрюкова Івана Олексійовича.

З огляду на викладене вище місцевий суд дійшов правильного висновку про відхилення клопотання ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Загребельного Богдана Миколайовича та заяву арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича (від 15.05.2014 вх.№10814/14) про призначення його розпорядником майна боржника.

При призначенні розпорядника майна боржника суду належить встановити розмір оплати його послуг та джерела її сплати. Згідно з ч.2 ст.115 Закону грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Боржником не надано суду довідки про середньомісячну заробітну плату керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, а тому суд визначає її в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені ПП "ПФ Макс" в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про порушення провадження у справі про банкрутство ПП "ПФ Макс".

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р. у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування ухвали господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р. у справі № 925/724/14. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної ухвали, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "ПФ Макс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 22.05.2014р. у справі № 925/724/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 925/724/14 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено: 27.06.2014р.

Головуючий суддя В.В. Шипко

Судді М.Л. Доманська

О.М. Остапенко