АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1727/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46, 48 Василенко В. В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Пономаренко В. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПономаренко В. В.

суддівГончар Н. І. , Вишня Н. В.

при секретаріРибасюк О.С.

за участю:

позивача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и л а :

17 квітня 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення аліментів, мотивуючи свої вимоги тим, що вони проживали однією сім'єю з 30.05.2010 року по 15.01.2014 року. Від спільного проживання вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із позивачкою та перебуває на її повному утриманні.

На даний час відповідач відмовляється надавати в добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дитини.

Враховуючи наведене, позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина сторін в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення ним повноліття.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 квітня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Не погоджуючись із рішення суду, представник ОСОБА_8 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини, що мають істотне значення для справи, просить змінити рішення суду першої інстанції та стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/6 частини його заробітку, щомісячно, але не більше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно встановив, що відповідач ОСОБА_8 є батьком неповнолітнього ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого виконкомом Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області 07.03.2013 року (а.с.3).

Згідно довідки Мошнівської сільської ради № 199 від 14.04.2014 року син сторін ОСОБА_9 проживає разом з матір'ю ОСОБА_6 (а.с. 4).

Відповідач ОСОБА_8 працює водієм Черкаської філії ПАТ «Миронівський хлібопродукт», його середня заробітна плата за листопад 2013 року - квітень 2014 року склала 5443,67 грн. (а.с. 14).

Судом першої інстанції вірно визначено, що відповідач відповідно до ст. 180 СК України зобов'язаний утримувати свого неповнолітнього сина ОСОБА_9 до досягнення ним повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, було враховано матеріальний, сімейний стан останнього та інші обставини, що мають істотне значення.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідач має стабільний дохід.

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2010 року з ОСОБА_8 стягуються аліменти на користь ОСОБА_10 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 листопада 2009 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 13).

На даний час відповідач має іншу сім'ю, до якої входять і двоє неповнолітніх дітей (а.с. 17).

Однак, колегія суддів вважає, що стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 в розмірі 1/6 частини всіх видів доходів, як просив відповідач, буде порушувати права та інтереси неповнолітнього ОСОБА_9 та є несправедливим щодо нього, оскільки відповідач сплачує аліменти на утримання своєї дочки ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в розмірі 1/3 частини свого доходу.

Таким чином, судом першої інстанції було правомірно стягнуто з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 в розмірі 1/4 частини його доходів, в межах заявленого позову, відповідно до ст. 11 ЦПК України.

З огляду на викладене, з врахуванням того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення повно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, правильно встановлено факти і відповідні їм правовідносини, та винесено рішення із дотриманням вимог матеріального і процесуального права, яке ґрунтується на зібраних по справі доказах, рішення суду першої інстанції скасуванню чи зміні не підлягає.

Доводи апелянта не впливають на законність рішення суду першої інстанції, були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_8 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :