Справа № 407/1553/14-к

1-кп/407/271/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року місто Антрацит

Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:

головуючого - судді Керімова Р.В.,

при секретарі Степаненко Н.О.,

за участю прокурора Донець К.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Антрацит кримінальне провадження № 12014130130000459 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Антрацит Луганської області, гр-на України, одруженого, з вищою освітою, який працює майстром вибухових робіт дільниці БВР ВП «Шахта «Комсомольська» ДП «Антрацит», раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.358 ч.4, ст.190 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

01 квітня 2013 року, точний час в судовому засіданні встановити не виявилось можливим, обвинувачений ОСОБА_1, знаходячись на території КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради, розташованої за адресою: мАнтрацит вул. Толстоусова, 1, зустрів невстановлену під час досудового розслідування особу, якій під час спілкування повідомив про те, що збирається здати кров в якості донора для того, щоб не виходити на роботу 01 квітня 2013 року.

Невстановлена під час досудового розслідування особа запропонувала ОСОБА_1 допомогу, а саме, пообіцяла надати ОСОБА_1 за матеріальну винагороду в сумі 100 грн. підроблену донорську довідку, у зв'язку з чим не потрібно буде дійсно здавати кров в якості донора.

У обвинуваченого ОСОБА_1 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а також на використання завідомо підробленого документу, у зв'язку з чим ОСОБА_1 дав згоду на пропозицію невстановленої під час досудового розслідування особи.

Виконуючи свій злочинний намір, діючи умисно та протиправно, переслідуючи мету приховання невиходу на роботу без поважних причин та отримання оплати за цей день, ОСОБА_1 того ж дня, точний час в судовому засіданні встановити не виявилося можливим, в районі магазину «Лідер», який розташований по вул. Петровського м.Антрацит, зустрівся з невстановленою під час досудового розслідування особою, якій передав грошові кошти в сумі 100 грн. та отримав довідку КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради № 427 серія 240113, з внесеними до неї неправдивими відомостями, про те, що 01 квітня 2013 року ОСОБА_1 здавав кров у вказаній медичній установі.

Не полишаючи своїх злочинних намірів, розуміючи, що довідка КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради № 427 серія 240113 містить завідомо неправдиві відомості, які повністю не відповідають дійсності, переслідуючи намір обману підприємства, на якому він працює, з метою приховування прогулу роботи зі збереженням середньої заробітної плати ОСОБА_1 надав до ВП «Шахта Комсомольська» ДП «Антрацит» зазначену довідку КУ «1-а міська лікарня» Антрацитівської міської ради № 427 серія 240113 щодо надання донорам пільг, на підставі якої ОСОБА_1 був нарахований та виплачений середній заробіток за 2 дні у сумі 751,86 грн., незаконно заволодівши якими, ОСОБА_1 заподіяв ДП «Антрацит» матеріальні збитки на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, визнав повністю. Суду показав, що дійсно, 01 квітня 2013 року він збирався здати кров як донор, щоб не виходити на роботу, але коли незнайома особа йому запропонувала придбати за 100 грн. довідку про те, що він здавав кров, при цьому фактично кров не потрібно було здавати, він погодився. Пізніше цю довідку він надав до ВП «Шахта «Комсомольська», де працює. У вчиненому щиро кається, завдану злочинами шкоду відшкодував підприємству у повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідив документи, які характеризують його як особу.

Розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ст.358 ч.4 та ст.190 ч.1 КК України, в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документа, а також за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Призначаючи покарання обвинуваченому, відповідно до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.

Так, обвинувачений вчинив два злочини, які відносяться до категорії невеликої тяжкості.

Як особа обвинувачений за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, має на вихованні малолітню дитину - дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, щиро кається у скоєному, відшкодував у повному обсязі завдану злочинами матеріальну шкоду.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та відшкодування завданої злочином шкоди.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням відношення обвинуваченого до вчиненого, особи обвинуваченого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до обраного відносно нього покарання у вигляді обмеження волі ст.75, ст.76 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, оскільки він має дитину, якій не виповнилось 18 років, а саме, дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, скоїв злочини невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти застосування до нього амністії.

Суд вважає за необхідне застосувати амністію та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, оскільки на нього поширюються вимоги ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року. Обвинувачений вперше вчинив необережні злочини до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, просив суд застосувати до нього акт амністії, має на утриманні малолітню дитину, не позбавлений батьківських прав щодо дитини, тобто є суб'єктом амністії, зазначеним у п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року.

Перешкод до застосування амністії , зазначених у ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, не встановлено.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2014 році», суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.358 ч.4, ст.190 ч.1 КК України, та призначити йому таке покарання:

- за ст.358 ч.4 КК України - у виді 2 (двох) років обмеження волі,

- за ст.190 ч.1 КК України - у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

На підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Антрацитівського

міськрайонного суду Р. В. Керімов