Справа № 413/6943/13-ц

Провадження № 2/413/97/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 червня 2014 року м. Красний Луч

Краснолуцький міський суд Луганської області

У складі: головуючого-судді Бондарь В.А.

при секретарі Шульга Н.К., Дворових Т.В., Гаріні М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Красний Луч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта Краснолуцька», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ у м.Красний Луч про встановлення факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, треті особи Територіальне управління держгірпромнагляду у Луганській області та Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України шахти Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Територіального управління Держпромнагляду в Луганській області, ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта «Краснолуцька» та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про порушення вимог законодавства про охорону праці за фактом відмови в розслідуванні нещасного випадку за формою Н-1 та визнання травми не пов'язаною з виробництвом, третя особа - Первинна профсоюзна організація Незалежного профсоюза горняків України шахти «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». В обгрунтування позову позивач навів, що до 08.08.2013 року він працював гірником очисного забою 5 розряду на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». 12 квітня 2013 року позивач працював на підприємстві у 3-ю зміну. О 21.30 годин, коли він знаходився на робочому місці та виконував свої обов'язки, стався нещасний випадок: внаслідок обвалу гірської породи, в присутності свідків, він отримав травму лівої ноги. 13 квітня 2013 року ОСОБА_1, у зв'язку з погіршенням самопочуття та больовим синдромом був вимушений звернутися до травмопункту МЛ «Княгинінська», де йому був поставлений діагноз «закритий перелом основної фаланги 2 пальця лівої стопи без зміщення», та зроблено висновок щодо непрацездатності позивача з 14.04.2013 року. У зв'язку з тим, що підприємство не проводило розслідування нещасного випадку, описаного позивачем, він 10.06.2013 року звернувся з заявою на ім'я директора шахти «Краснолуцька» з проханням провести відповідне розслідування, однак комісія з розслідування нещасного випадку створена не була. 14.08.2012 року за наказом керівника підприємства була складена комісія з розслідування нещасного випадку, в результаті роботи якої було складено акт за формою Н-5 від 09.09.2013 року, відповідно до якого, травма, отримана ОСОБА_1 визнана такою, що не відноситься до виробничої. З таким висновком позивач не згоден, оскільки при розслідуванні не було взято до уваги свідчення колег позивача, які в момент отримання ним травми - 12.04.2013 року -знаходилися поруч на робочому місці. Позивач звертався до Територіального управління Держпромнагляду в Луганській області з вимогою про проведення спеціального розслідування за фактом нещасного випадку, який стався з ним, та отримав відмову та рекомендацію звернутися до суду для встановлення факту нещасного випадку. Також позивачем зазначено, що на свідків нещасного випадку, який стався з ним на виробництві 12.04.2013 року, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з боку керівництва підприємства здійснювався тиск з метою замовчування ними правдивих показів. На підставі викладеного позивач просить суд встановити факт нещасного випадку, який стався з ним 12.04.2013 року на виробництві та отриману травму виробничою, зобов'язати Територіальне управління Держпромнагляду скласти комісію з розслідування нещасного випадку, визнати акт за формою Н-5 від 09.09.2013 року ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» про проведення розслідування відносно отриманої ОСОБА_1 травми незаконним.

До початку розгляду справи по суті позивач надав суду уточнену позовну заяву, визначивши відповідачами у справі ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта «Краснолуцька» та Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, та третіми особами - Первинну профсоюзну організацію Незалежного профсоюзу горняків України шахти «Краснолуцька» та Територіальне управління Держпромнагляду в Луганській області. Та посилаючись на ті самі обставини і докази, уточнив позовні вимоги, а саме: ОСОБА_1 просить суд встановити факт настання нещасного випадку, який стався з ним 12.04.2013 року на підприємстві та отриману ним травму виробничою; зобов'язати ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта «Краснолуцька» скласти комісію з розслідування нещасного випадку та скласти акт за Формою Н-1; визнати акт за Формою Н-5 від 09.09.2013 року ВП «Шахти «Краснолуцька» ДП «Донбаснтрацит» про проведення розслідування відносно отриманої позивачем травми незаконним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві, також додав, що коли стався нещасний випадок, він виконував наряд з перекріпленню другого ряду стійок. В районі першого домкрату при кріпленні дерев'яної стійки з крівлі випав шмат породи та вдарив позивача по нозі. При цьому знаходилися свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Вони зняли чобіт, оглянули ногу потерпілого, яка була опухла, а пальці ноги сині. Оскільки основна робота була внизу лави, позивач не хотів зривати людину з робочого місця, тому повідомив свідків, що виробничу травму скоріш за все оформлювати не буде. Трохи відпочивши, та приклавши холодне до ноги, позивач продовжив роботу до кінця зміни. Гірничого майстра позивач про свою травму не повідомив з «почуття помилкового товариства», оскільки вважав, що гірничого майстра покарали б, а в нього нещодавно народилася дитина. Після зміни позивач виїхав з шахти, в лазні його травмовану ногу бачила майже вся ланка, та водій робочого автобусу цікавився чому він хромає. Позивач не приховував, що отримав травму на виробництві, але офіційно нікого не повідомляв. Додому позивач приїхав біля 4.30 годин, прийняв знеболювальне та ліг спати. Наступного дня син відвіз позивача до травмопункту, де йому на ногу наклали гіпс. В лікарні щодо травми повідомив лікаря, що на ногу впала цегла, оскільки знав, що у разі оформлення виробничої травми позивача перевели б на нижчеоплачувану роботу. Однак повідомив час травми - о 19.00 годині, в який ОСОБА_1 знаходився на робочому місці. Комісію з розслідування нещасного випадку позивач про ці факти повідомляв, однак до уваги це взято не було, в акті не відображено. Також виступали свідки нещасного випадку, але їх пояснення до протоколу внесені не були. ОСОБА_1 вирішив заявити про факт нещасного випадку, який відбувся з ним на виробництві 12.04.2013 року, лише в травні 2013 року, оскільки наслідки цієї травми набули великих масштабів: стан здоров'я погіршився, в Луганській обласній лікарні позивачеві було зроблено операцію на нозі. Та письмове пояснення позивача, надане керівнику підприємства щодо отримання ним травми в побуті, надавалося раніше, коли наслідки для здоров'я в повній мірі ще не проявилися. Але на теперішній час ОСОБА_1 встановлена 3-я група інвалідності, що пов'язано, на його думку, з отриманою ним 12.04.2013 року травмою на виробництві. Позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.

Представники позивача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просять задовольнити.

Представник відповідача ДП «Донбасантрацит» у судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Свої заперечення обгрунтувала наступним. ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» з позивачем уклала трудовий договір на виконання робіт за професією гірничий робітник очисного вибою підземний 5 розряду з 13.01.2012 року. 10.06.2013 року позивач звернувся до директора шахти з заявою про проведення розслідування травми, яку він отримав 12.04.2013 року в 3-ю зміну, тож тільки в цей день позивачем було повідомлено про отриману ним у квітні 2013 року травму, що є порушенням Правил безпеки у вугільних шахтах. При проведенні первинного розслідування комісією не було встановлено, що 12 квітня 2013 року на шахті не було зафіксовано отримання травми ОСОБА_1 За результатами повторного розслідування було складено акт від 09.09.2013 року за формою Н-5. При проведенні розслідування встановлено, що 12.04.2013 року в 3-ю зміну ОСОБА_1 працював згідно наряду у верхній частині 16 східної лави пл.k4, вийшов з шахти разом зі зміною о 03.00 годині 13.04.2013 року. Про будь-яку травму майстра гірничого, гірничого диспетчера та ланкового не інформував, за допомогою до здравпункту не звертався. До лікувального закладу з фактом побутової травми ОСОБА_1 звернувся 13.04.2014 року, та сам дав письмові пояснення щодо цього, зазначивши що ліву ногу він травмував під час розвантажування цегли вдома. Розглянувши заяву позивача та його пояснювальні записки, показання свідків і посадових осіб, технічну документацію, журнали реєстрацій, медичну документацію, комісія не знайшла фактів, підтверджуючих нещасний випадок з ОСОБА_1 на виробництві. Підстави для складання акту за формою Н-1 комісією не встановлені. Теруправління Держгірпромнагляду у Луганській області погодилося з висновками комісії і складанням акту форми Н-5 за результатами проведеного розлідування за приписом від 14.08.2013 року. Крім того, у разі, якщо факт настання нещасного випадку встановлено рішенням суду, то у відповідності до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ №1232, розлідування організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку. У відповідності до порядку проведення розслідування комісія повинна допитати свідків нещасного випадку, виїхати на місце події. Та оскільки від події до проведення розслідування пройшов великий проміжок часу, то виїзжати на місце для відтворення подій було недоцільно. Розслідування проводилося на підставі документів та пояснень свідків і потерпілого. Однак, в акті за формою Н-5 зазначено, що свідків не було, оскільки, виконуючи кожен свою роботу, колеги позивача самого факту обвалення породи не бачили, а лише згодом підходили до ОСОБА_1 Ніяких доказів, ніяких документів щодо підтвердження нещасного випадку ОСОБА_1 не було надано. Крім того, надавши 30.04.2013 року лікарняний лист до оплати, де було зазначено, що позивач знаходився на лікарняному у зв'язку з лікуванням побутової травми, ОСОБА_1 власноруч написав пояснення, що травму отримав вдома при розвантажуванні цегли. За невиконання свідками нещасного випадку правил поведінки у вугільних шахтах, а саме за неповідомлення про нещасний випадок, Законом України «Про охорону праці» передбачена матеріальна відповідальність. Свідки нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 не були притягнуті до відповідальності, оскільки розслідуванням було встановлено, що виробничої травми не було. За результатами розгляду даної цивільної справи буде прийматися рішення щодо цього. Довідка з травмпункту в частині зазначення часу отримання травми, а саме 19.00 годин - до уваги при розслідуванні нещасного випадку не бралася, оскільки це час, коли позивач не міг знаходитися на робочому місці в шахті, а знаходився в автобусі по дорозі на роботу, а своєю заявою позивач просив провести розслідування виробничої травми, а не травми, пов'язаної з виробництвом. Пояснення свідків, які знаходилися з ОСОБА_1 на робочому місці, бралися до уваги при проведенні розслідування, але їх показів не достатньо, оскільки вони під час роботи знаходилися до потерпілого боком або спиною, чули обвалення та бачили пил, однак не бачили самого моменту обвалення породи. На підставі викладеного представник відповідача ДП «Донбасантрацит» просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог за необгрунтованістю.

Представник відповідача Відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Красний Луч Луганської області позовні вимоги не визнає, свої заперечення обгрунтовує наступним. 10.06.2013 року позивач звернувся із заявою до директора ВП «Шахта «Краснолуцька» про проведення розслідування травми, яка сталася з ним 12.04.2013 року у третю зміну. Одним з членів комісії з розлідування нещасного випадку був представник ВД Фонду СНВ у м.Красний Луч. За результатами проведення розслідування, на підставі лікарняних листів позивача, його пояснення, довідки травмпункту та медичного висновку МЛ «Княгинінська», було визначено, що травма, яку отримав позивач є побутовою, а нещасний випадок не пов'язаний з виробництвом, та складений акт за формою НТ. За приписом Територіального управління Держгірпромнагляду Луганської області було проведене повторне розслідування, але факт виробничої травми встановлений не був, 09.09.2013 року було складено акт за формою Н-5. При цьому розслідуванні Територіальним управлінням Держгірпромнагляду порушень з боку комісії встановлено не було, акт за формою Н-5 від 09.09.2013 року визнано обгрунтованим. У зв'язку з наведеним, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за необгрунтованістю.

Представник третьої особи Територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області надала пояснення, що листом від 30.07.2013 року позивач звернувся на адресу територіального управління Держгірпромнагляду у Луганській області із проханням провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з ним 12.04.2013 року у ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». Теруправлінням не встановлено законних підстав для проведення спеціального розслідування. Водночас, в разі незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, зі змістом акта Н-5 або Н-1, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку, має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку. Рішення посадової особи органу Держгірпромнагляду може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється. Так, за результатами розгляду скарги ОСОБА_1, посадовою особою теруправління на ім'я директора ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» було видано припис від 14.08.2013 року з пропозицією провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 12.04.2013 року у 16 східній лаві пласта к4 ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». Припис від 14.08.2013 року не було оскаржено у судовому порядку позивачем або підприємством. За результатами розслідування, відповідно до припису теруправління, було складено акт за формою Н-5 від 09.09.2013 року, у п.6 якого комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок, який стався з позивачем, не пов'язаний з виробництвом. По суті причин та обставин нещасного випадку теруправління свідчити не може, оскільки не приймало участі в роботі комісії з його рослідування.

Представник тратьої особи Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України шахти Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» Логутенко Є.С. підтримує позовні вимоги позивача, просить задовольнити.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

У відповідності до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995 року зі змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» з дня введення в дію Закону України "Про охорону праці" (з 24 листопада 1992 року) питання, пов'язані із встановленням факту каліцтва на виробництві, коли виникає з приводу цього спір, вирішуються в порядку встановленому для розгляду трудових спорів.

Статтею 171 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про охорону праці» власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Згідно до ч.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Судом встановлено, що з 19-00 годин 12.04.2013 року до 03-00 годин 13.04.2013 року позивач ОСОБА_1 працював у третю зміну відповідно до табелю обліку робочого часу за квітень 2013 року, книги нарядів дільниці №2 ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» та наряд-путівки від 12.04.2014 року.

10 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з заявою на ім'я директора ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» про проведення розслідування травми, яка відбулася з позивачем 12.04.2013 року при виконанні ним трудових обов'язків /а.с.89/.

За результатами розслідування, 05.07.2013 року був складений акт №1 за формою НТ /а.с.87/, на який Територіальним упралінням Держгірпромнагляду у Луганській області був винесений припис № МА-07/08 від 14.08.2013 року на ім'я директора ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» /а.с.90/. Приписом запропоновано провести розслідування нещасного випадку, що зі слів потерпілого та свідків стався 12.04.2013 року з ОСОБА_1, визнати чи не визнати нещасний випадок таким, що пов'язаний з виробництвом та скласти акт за формою Н-5 або за формою Н-1, встановити причини нещасного випадку, осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам, усунути порушення в оформленні актів.

На виконання зазначеного припису теруправління Держгірпромнагляду 09.09.2013 року комісією у складі посадових осіб ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Красний Луч, представників профспілкового комітету, було проведено розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 - суд звертає увагу на зазначене в акті - 13.04.2013 року /а.с.91-92/. Комісією встановлено наступне. 12.04.2013 року в 3-ю зміну ОСОБА_1 працював згідно до наряду у верхній частині 16 східної лави пл.k4. Вийшов із шахти разом зі зміною о 03-00 годині 13.04.2013 року. Про будь-яку травму майстра гірничого, гірничого диспетчера та ланкового не проінформував, за допомогою до здравпункту не звертався. До лікувіального закладу з фактом побутової травми ОСОБА_1 звернувся 13.04.2013 року, ліву ногу він травмував під час розвантажування цегли вдома. В акті зазначено, що свідків нещасного випадку немає. Таким чином, на підставі пояснювальних записок потерпілого, свідків та посадових осіб, журналів реєстрацій, технічної та медичної документації комісія дійшла висновку, що фактів, підтверджуючих нещасний випадок з ОСОБА_1 на виробництві не знайдено, акт за формою Н-1 не складається. Акт підписано головою та членами комісії, з застереженням голови ППОНПГУ ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» Ребенок Р.В.: «Не прийнято до уваги покази свідків».

ОСОБА_1 отримав наряд на виконання робіт під землею разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які були допитані у судовому засіданні в якості свідків.

Свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що працює на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». 12 квітня 2013 року він працював з ОСОБА_1 в одну зміну на відстані приблизно півметра. В районі першого домкрата біля 21.30 годин (час свідок зазначає приблизно, оскільки годинника в нього не було), сталося обрушення породи на ногу ОСОБА_1 Зняли чобіт, оглянули, після чого позивач допрацював до кінця зміни. Процесу падіння породи свідок не бачив, але він бачив наслідки пошкодження ноги - пухлину. ОСОБА_1 не повідомив про травму одразу, оскільки не вважав, що будуть серйозні наслідки цієї травми. ОСОБА_1 самостійно виходив на поверхню, допомагали йому нести рятувальник. Працівники відділу охорони праці попереджували, що якщо буде багато травм на підприємстві, то покарання понесе вся ланка. Тому кожен травмований намагався не повідомляти про травму. Пояснення щодо травми ОСОБА_1 свідок писав двічі. Оскільки від нього вимагалося написати чи бачив він сам процес падіння породи, то ОСОБА_3 написав, що не бачив, не маючи на увазі того, що травми не було. Оскільки ОСОБА_3 не повідомив про травму на виробництві вчасно, то свідка перевели на іншу роботу зі зниженням заробітної плати строком на 3 чи 4 місяці. При цьому керівництво обгрунтувало перевод виробничою необхідністю, але свідок пов'язує це з травмою ОСОБА_1 На підприємстві працює більше двох років, з правилами поведінки в гірничих виробітках знайомий. Гірничому майстру про травму ОСОБА_1 свідок не повідомив, оскільки вважав, що потерпілий міг повідомити про неї сам.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 суду пояснив, що працює на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». 12 квітня 2013 року він працював в одну зміну з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 та був свідком того, як на позивача впала порода. Вони оглянули ногу, яка була опухла, спитали ОСОБА_1 чи зможе він допрацювати зміну, той відповів, що як-небудь допрацює. Час, коли сталася травма, свідок не пам'ятає, але приблизно біля 22.00 годин. Коли ОСОБА_1 спускався в шахту, він не хромав, після травми свідок бачив опухлу ногу потерпілого, та при підйомі на поверхню позивач хромав дуже сильно. Йшов самостійно, але рятівник йому нести допомагали. Процес падіння породи свідок не бачив, оскільки займався своєю роботою, та почув що ОСОБА_1 застогнав. Спитавши його в чому річ, він повідомив, що сталося обвалення породи, яка влучила йому в ногу. З боку адміністрації підприємства було переслідування до свідка, пов'язане з травмою ОСОБА_1, про що ОСОБА_2 роз'яснили усно, та яке виразилося в переводі на іншу нижщеоплачувану роботу на 3 місяці. В наказі про переміщення на іншу роботу було зазначено «у зв'язку з виробничою необхідністю». Про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_1, свідок гірничому майстру, діспетчеру не повідомляв, в присутності свідка ні адміністрація підприємства, ні будь-хто інший з керівництва не вмовляв потерпілого не реєструвати виробничу травму. Свідкові відомі правила поведінки у вугільних шахтах та те, що свідок зобов'язаний повідомити гірничого майстра та диспетчера про нещасний випадок. ОСОБА_2 не повідомив названих осіб, оскільки вважав, що буде притягнутий до відповідальності.

З письмових пояснень ОСОБА_3, наданих ним 13.08.2013 року при проведенні розслідування нещасного випадку /а.с.93/, вбачається, що знаходячись на робочому місці, він почув звук обвалення породи, повернувся до ОСОБА_1 та побачив, що той тримається за ногу. Огляд ноги показав пухлину пальців лівої ноги. ОСОБА_1 допрацював до кінця зміни та самостійно вийшов на поверхню. Момент обвалення породи на ноги не бачив. В письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 07.07.2013 року /а.с.71, 73/ викладено, що 12.04.2013 року біля 21.30 годин ОСОБА_1, виконуючи свої трудові обов'язки, отримав травму ноги в результаті обвалення породи. Зміст цих письмових пояснень відповідає змісту пояснень, наданих суду у судовому засіданні.

Таким чином, оцінюючи як доказ пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наданих ними у судовому засіданні, суд бере до уваги, що саме вони працювали безпосередньо з ОСОБА_1 на робочому місці. В процесі роботи свідки дійсно могли не бачити моменту обвалення породи, але, за їх поясненнями, могли встановити причинно- наслідковий зв'язок між характерним звуком обвалення породи та утвореною травмою ноги у ОСОБА_1 Покази безпосередніх свідків нещасного випадку є незмінними у судовому засіданні та на протязі обох розслідувань нещасного випадку на виробництві (що також підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_9, наданими у судовому засіданні). Тому у суду немає підстав ставити їх під сумнів.

Крім того, допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 суду пояснив, що працює в автобазі ДП «Донбасантрацит» водієм. 12-13 квітня 2013 року він працював у другу зміну з 20.00 годин до 08.00 годин. Свідок на зміну ввечері робітників не віз, та віз 3-ю зміну шахтарів з роботи біля 03.30 годин 13.04.2013 року. ОСОБА_1 виходив на останній зупинці, більше людей в автобусі не було. Коли він виходив, то кульгав на ногу, майже на неї не становився. На питання свідка в чому річ, позивач пояснив, що отримав травму на підприємстві, але не оформив її. Свідок припустив, що марно не оформив, оскільки від травми можуть бути серйозні наслідки, та допоміг ОСОБА_1 вийти з автобусу.

Пояснення свідка ОСОБА_10, надані суду, збігаються зі змістом письмових пояснень, наданих ним 25.07.2013 року /а.с.72/. Суд вважає покази цього свідка належним доказом наслідків отриманої ОСОБА_1 травми, яка сталася 12.04.2013 року.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що у квітні 2013 року він працював на шахті в якості заступника директора по охороні праці. Акт за фактом травми ОСОБА_1 на виробництві не був складений, оскільки позивач повідомив про неї не в день травми, а через деякий час. За порядком оформлення нещасного випадку, після отримання травми потерпілий повинен повідомити особу нагляду, вони звертаються до медпункту, особа нагляду передає інформацію заступникові директора з охорони праці, складається комісія з розлідування нещасного випадку та на протязі декількох днів потерпілому видається акт за результатами цього розслідування. У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до керівництва підприємтсва з заявою про розслідування нещасного випадку, який стався з ним на підприємстві 12.04.2013 року. Була складена комісія, на засідання комісії викликався заявник та свідки, за результатами розслідування складено акт за формою НТ. Тобто факту нещасного випадку, що відбувся з позивачем на виробництві 12.04.2013 року встановлено не було у зв'язку з тим, що було невчасно повідомлено про нього: обстеження робочого місця провести було неможливо, лише за поясненнями свідків встановити такий факт було неможна, оскільки неможливо відновити картину подій. Випадки, коли робітник отримує травму на підприємстві, та приховує її, оформлює її як побутову, бувають. Та о 19.00 годині - у час отримання травми, який зазначено в медичному висновку, ОСОБА_1 не міг знаходитися в шахті на робочому місці, оскільки робоча зміна починається о 20.00 годині.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що працює гірничим майстром на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» з 2009 року. В обов'язки свідка входить вести контроль над роботами, які ведуться у зміну за нарядом. При настанні нещасного випадку він фіксується, про нього повідомляється керівництву, потерпілому надається допомога. Те, що у 3-ю зміну 12.04.2013 року сталася травма з ОСОБА_1, свідкові не повідомлялося, про травму він дізнався від начальника дільниці через місяць. За специфікою роботи свідок залишає робоче місце останнім, разом з потерпілим та свідками він після зміни не виходив. В автобусі після зміни, коли свідок туди прийшов, всі уже сиділи, тому ОСОБА_12 не бачив чи кульгав ОСОБА_1 на ногу, коли залишав робоче місце. В той день перед початком роботи ОСОБА_1 свідкові на стан здоров'я не скаржився, та в процесі роботи в зміну ОСОБА_12, як безпосередній керівник, відвідує робоче місце 3-4 рази, однак не звертав уваги на стан здоров'я позивача. Наступного дня свідок працював з іншою ланкою, тому він не знав, що ОСОБА_1 не вийшов на роботу. Пізніше йому стало відомо, що позивач на лікарняному, та з якого приводу свідок не цікавився.

Показання свідка ОСОБА_12, наданими у судовому засіданні, збігаються зі змістом письмових пояснень, наданих ним 11.06.2013 року /а.с.53/.

Свідок ОСОБА_13, допитана у судовому засіданні, пояснила, що працює завідуючою здравпунктом ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». Здравпункт веде облік травм та амбулаторних звернень. Тих, хто звертається до здравпункту за допомогою, піддаються реєстрації: якого числа та в який час здійснюється звернення, яка допомога надається. Якщо робітник звертається за медичною допомогою по травмі самостійно, нікого не повідомивши, то здравпункт зобов'язаний повідомити диспетчера підприємства, відділ охорони праці. 12.04.2013 року ОСОБА_1 за допомогою до здравпункту не звертався. Здравпункт веде також облік лікарняних листів, за лікарняним ОСОБА_1 зареєстрована побутова травма стопи.

Свідок ОСОБА_9 працює начальником зміни з охорони праці ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». Коли на підприємство надійшов припис з теруправління щодо розслідування травми ОСОБА_1 свідок виконував обов'язки заступника директора з охорони праці. За результатами розслідування було складено акт за формою Н-5. Оскільки виїхати на місце події було не можливо у зв'язку з тим, що пройшло багато часу, висновок комісія зробила на підставі документації. До складу комісії входив інспектор Фонду ССНВ, думка якого також враховувалася. Пояснення свідків розглядалися, але комісія їх до уваги не брала. Всі медичні документи комісією розглядалися, в тому числі довідка з травмпункту, де зазначено, що травма отримана 12.04.2013 року о 19.00 годині. Але о 19.00 годині позивач міг знаходитися в автобусі по дорозі на роботу.

Таким чином, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 не поставив до відома осіб, яких повинен був сповістити про нещасний випадок, відразу після отримання ним травми. Цей факт позивачем й не заперечується.

13.04.2013 року о 13-40 годин ОСОБА_1 звернувся до травмпункту МЛ «Княгинінська» м.Красний Луч, відповідно до медичного висновку №3367 йому поставлений діагноз «закритий перелом основної фаланги 2 пальця лівої стопи без зміщення», дата та причина травми зазначена 12.04.2013 року о 19-00 годині впала цегла - травма побутова. Те саме зазначено й у довідці КУ «МЛ «Княгинінська» від 13.06.2013 року. З 14.04.2013 року ОСОБА_1 був відкритий листок непрацездатності за діагнозом «закритий перелом основної фаланги 2 пальця лівої стопи, забій, підшкірний крововилив лівої ступні». Вподальшому позивачеві були відкриті листки непрацездатності на стаціонарне лікування за діагнозом «трмбофлебіт глибоких судин лівої нижньої кінцівки», «гострий тромбофлебіт вен зліва». До роботи ОСОБА_1 став 08.08.2013 року /а.с.44, 47-50/.

За довідкою акту огляду МСЕК від 07.08.2013 року ОСОБА_1 первинно встановлена третя група інвалідності за загальним захворюванням на строк до 01.09.2014 року /а.с.46/.

Медична довідка з травмпункту, де зазначено, що ОСОБА_1 отримав побутову травму о 19-00 годині 12.04.2013 року, складена зі слів потерпілого /а.с.42,43/. Його пояснювальна записка, надана 30.04.2013 року на ім'я голови комісії соціального страхування, містить відомості щодо отримання позивачем саме побутової травми 13.04.2013 року /а.с.45/. Позивач пояснює це тим, що він не вважав, що наслідки отриманої травми будуть серйозними для його здоров'я, а в разі повідомлення про нещасний випадок, в результаті розслідування, матеріальне покарання понесла б вся ланка робітників та гірничий майстер. Суд вважає це пояснення таким, що може мати місце, оскільки сторони погоджуються щодо можливого «матеріального покарання» робітників за порушення техніки безпеки та правил поведінки у вугільних шахтах у разі настання нещасного випадку.

Але суд не дає оцінку заявам ОСОБА_1 як доказу взагалі, оскільки встановлення факту нещасного випадку на виробництві 12.04.2013 року, або встановлення відсутності такого факту є предметом розгляду цього спору, а тому заяви позивача носять лише характер повідомлення про подію, і належним чином не підтверждують і не спростовують самого факту нещасного випадку на виробництві.

Так, згідно п.7 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232, розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю. В п.8 цього Порядку зазначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт.

У відповідності до п.15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є виконання потерпілим трудових обов'язків за режимом роботи підприємства; перебування на робочому місці, на території підприємства, або в іншому місці для виконання потерпілим трудових обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу.

У відповідності до п.23 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника підприємства чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку настання нещасного випадку).

Виходячи з викладеного, оцінюючи докази з позиції їх достатності та взаємозв'язку у сукупності, суд вважає доведеним факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 12.04.2013 року на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит». Таким чином, висновок комісії в акті з розслідування нещасного випадку від 09.09.2013 року відносно ОСОБА_1 не відповідає зібраним по справі доказам, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача ДП «Донбасантрацит» ВП «Шахта «Краснолуцька» підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 43 Конституції України, ст.ст. 4,10,11,15,79,84, 88,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст.2, 171 КЗпП України, ст. ст.2, 22 Закону України «Про охорону праці», Постановою Пленуму Верховного Суду № 5 від 31.03.1995р. зі змінами «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Порядком розслідування і проведення обліку нещасних випадків, професіональних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою КМУ № 1232 від 30.11.2011 року, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта Краснолуцька», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції Фонду СНВ у м.Красний Луч про встановлення факту нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, треті особи Територіальне управління держгірпромнагляду у Луганській області та Первинна профспілкова організація незалежної профспілки гірників України шахти Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» задовольнити.

Встановити факт нещасного випадку на виробництві, що стався з ОСОБА_1 при виконанні ним трудових обов'язків 12.04.2013 року на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит».

Визнати акт за формою Н-5 від 09.09.2013 року про проведення розслідування травми ОСОБА_1, що сталася 13.04.2013 року на ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Добасантрацит» незаконним.

Зобов'язати ВП «Шахта «Краснолуцька» ДП «Донбасатрацит» скласти комісію з розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 12.04.2013 року при виконанні ним трудових обов'язків на шахті «Краснолуцька» ДП «Донбасантрацит» та скласти акт за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві.

Стягнути з ДП «Донбасантрацит» в особі ВП «Шахта Краснолуцька» судовий збір на користь держави у розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Апеляційного суду Луганської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: В.А.Бондарь