Справа № 344/7813/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1482/2014

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Горейко М.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Горейко М.Д.

суддів: Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.

секретаря Драганчук У.М.

з участю представника апелянта ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3, її представників ОСОБА_4, ОСОБА_5, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_8, про розподіл домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2014 року задоволено позов ОСОБА_7. Проведено між ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поділ домоволодіння АДРЕСА_1 та визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1. Вирішено питання судових витрат.

12 травня 2014 року ОСОБА_7 звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення, яку мотивував тим, що суд, поклавши в основу рішення другий варіант розподілу житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно з Висновком №2385/2386/2387 судової інженерно-технічної експертизи від 24.03.2014 року по даній цивільній справі залишив поза увагою той факт, що при даному розподілі житлового будинку загальна площа приміщень, які виділені йому становить 58,6 кв.м, що менше від ідеальної частки на 18,0 кв.м. Загальна площа приміщень, які виділені відповідачу становить 94,6 кв.м, що більше від ідеальної частки на 18,0 кв.м. При використаному судом варіанті реального розподілу житлового будинку йому повинна належати грошова компенсація за відхилення від ідеальних часток в розмірі 38 702,50 грн. Судом в резолютивній частині не вказано ні про задоволення, ні про відмову в задоволенні вимоги про грошову компенсацію за відхилення від ідеальних часток при реальному розподілі домоволодіння. Питання про його відмову від грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток в судовому засіданні не вирішувалось.

У зв'язку з наведеним ОСОБА_7 просив ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання щодо стягнення з ОСОБА_3 на його користь 38 702,50 грн. грошової компенсації за відхилення від ідеальних часток при реальному розподілі домоволодіння АДРЕСА_1.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2014 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_7 про винесення додаткового рішення у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 та ОСОБА_8, про розподіл домоволодіння в натурі та визначення порядку користування земельною ділянкою.

Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що стягнення грошової компенсації в сумі 38 702,50 грн. за відхилення від ідеальних часток при реальному розподілі домоволодіння АДРЕСА_1 не відповідає позовним вимогам, які ставилися ним, як позивачем, під час розгляду даної справи. Разом з тим, використавши другий варіант поділу домоволодіння згідно з Висновком №2385/2386/2387 судової інженерно-технічної експертизи від 24.03.2014 року, суд не врахував, що за відхилення від ідеальних часток йому повинна належати компенсація в сумі 38 702,50 грн., яка вказана у Висновку. Таким чином, судом не враховано роз'яснень, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», відповідно до якого в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

З наведених підстав апелянт просить ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2014 року скасувати.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи скарги підтримала з наведених в ній мотивів.

Відповідач ОСОБА_3 та її представники в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити. Ухвалу суду першої інстанції вважали законною та обґрунтованою.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_6 вважав доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а ухвалу суду законною.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_8 у засідання апеляційного суду не з'явився, про час та день розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положення ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи ОСОБА_7 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 грошової компенсації в сумі 38 702,50 грн. за відхилення від ідеальних часток при реальному розподілі домоволодіння АДРЕСА_1 не відповідає позовним вимогам, які ставилися ОСОБА_7, як позивачем, під час розгляду даної справи. Відповідних заяв про збільшення (уточнення) позовних вимог позивачем в матеріалах справи немає.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати.

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29 квітня 2014 року задоволено позов ОСОБА_7, проведено між ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 поділ домоволодіння АДРЕСА_1 та визначено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 згідно другого варіанту, вказаного у Висновку №2385/2386/2387 судової інженерно-технічної експертизи від 24.03.2014 року.

За даними Висновку №2385/2386/2387 судової інженерно-технічної експертизи від 24.03.2014 року при другому варіанті реального розподілу житлового будинку між співвласниками у відповідності до їх ідеальних частин - грошова компенсація за відхилення від ідеальних частин в розмірі 38 702,50 грн. повинна належати першому співвласнику, яким в даному випадку є ОСОБА_7

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанови від 4 жовтня 1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Суд першої інстанції наведені положення закону не врахував, відтак ухвала підлягає скасуванню з направленням заяви ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 16 травня 2014 року скасувати.

Заяву ОСОБА_7 про ухвалення додаткового рішення передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Горейко М.Д.

Судді: Вакарук В.М.

Ясеновенко Л.В.