У Х В А Л А

Іменем України

27 червня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Марчишак Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Хустського районного суду від 24 квітня 2014 року по справі за позовом кредитної спілки «Йван» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до кредитної спілки «Йван» про визнання недійсними договорів кредиту, поруки і застави, стягнення моральної шкоди та розстрочення виплат,-

в с т а н о в и л а :

У червні 2013 року кредитна спілка «Йван» (далі: КС) звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 09.03.2012 року між нею та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 82.

Згідно умов цього договору КС надала позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн., а позичальник зобов'язався сплатити 48% річних від суми залишку кредиту та повернути кредит до 09.03.2014 року (через 24 місяці).

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 09.03.2012 року між КС та ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував в результаті чого у нього перед КС виникла заборгованість в розмірі 14938,60 грн., в тому числі: 8606,22 грн. - заборгованість за кредитом; 5532,38 грн. - заборгованість за відсотками.

Посилаючись на дані обставини й уточнивши позовні вимоги, КС остаточно просила стягнути солідарно з відповідачів (позичальника та поручителя) на її користь суму заборгованості в розмірі 13938,60 грн. та судові витрати по справі.

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними договорів кредиту, поруки, застави, стягнення моральної шкоди та розстрочення виплат.

У квітні 2014 року сторони уклали мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву.

Ухвалою Хустського районного суду від 24 квітня 2014 року закрито провадження у справі та постановлено визнати дану мирову угоду сторін, умовами якої є:

1. Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнають уточнені позовні вимоги КС та зобов'язуються сплатити КС 13938,60 грн. заборгованості та судові витрати у розмірі 229,40 грн. з урахуванням умов передбачених п. 2 цієї мирової угоди.

2. Сторони домовилися про відстрочення виконання ОСОБА_3, ОСОБА_4 вимог КС до 3 листопада 2014 року.

3. У разі якщо станом на 3 листопада 2014 року сума боргу 14168 грн. не буде сплачена, КС має право негайно вживати передбачених законодавством заходів примусового виконання даної мирової угоди.

4. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 відмовляється від зустрічного позову до КС про визнання кредитного договору недійсним та відшкодування моральної шкоди: про визнання недійсним кредитного договору №82 від 09.03.2012 року, а у зв'язку з цим також договору поруки №82/п від 09.03.2012 року та договору застави від 09.03.2012 року, відшкодування їй моральної шкоди у розмірі 7953,60 грн., та розстрочення виплати грошової суми у розмірі 6185 грн. на протязі 12 календарних місяців.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилаються на те, що в судовому засіданні не мали можливості належно ознайомитися з текстом мирової угоди, підписали її під психологічним тиском, а ознайомившись після судового засідання зі змістом угоди зрозуміли, що вона не відповідає їх справжньому волевиявленню.

У зв'язку з цим просять скасувати ухвалу місцевого суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

КС подала заперечення на апеляційну скаргу в якому просить апеляцію відхилити, а рішення суду, яке на її думку є законним та обґрунтованим, залишити без змін.

В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності апелянтів які належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Заслухавши представника КС, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що 09.03.2012 року між КС та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 82.

Згідно умов цього договору КС надала позичальнику кредит у розмірі 10 000 грн., а позичальник зобов'язався сплатити 48% річних від суми залишку кредиту та повернути кредит до 09.03.2014 року (через 24 місяці).

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 09.03.2012 року між КС та ОСОБА_4 був укладений договір поруки.

Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував в результаті чого у нього перед КС виникла заборгованість в розмірі в розмірі 13938,60 грн.

У листопаді 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними договорів кредиту, поруки, застави, стягнення моральної шкоди та розстрочення виплат.

У квітні 2014 року сторони уклали мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву.

Відповідно до ст. 175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

З журналу судового засідання від 24.04.2014 року та тексту мирової угоди видно, що умови мирової угоди не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, текст мирової угоди оголошувався в судовому засіданні, суд до ухвалення судового рішення роз'яснив сторонам наслідки їх дій.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду про визнання мирової угоди постановлено з додержанням вимог закону. Підстав для зміни чи скасування ухвали немає.

Доводи апеляції є голослівними і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Дані доводи висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.

Зокрема, колегія суддів не може взяти до уваги посилання апелянтів на ту обставину, що після судового засідання вони змінили свою думку та подали заяву про відкликання мирової угоди.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Хустського районного суду від 24 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: