Справа № 344/7986/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1578/2014

Категорія 24

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Матківського Р.Й., Шалаути Г.І.

секретаря Капущак С.В.

з участю: апелянта - ОСОБА_2, представника відповідача-1 - ОСОБА_3

розглянувши матеріали за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2014 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на автомобіль Універсал-В «Volkswagen Tourant» коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_1. Постановлено вимагати від ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 12180грн. вимогу про накладення арешту на автомобіль.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, не погоджуючись в частині вимоги до неї про забезпечення заставою в розмірі 12180грн. вимогу про накладення арешту на автомобіль.

Апелянт зазначає, що згідно вимог ч.4 ст. 153 ЦПК України, суд, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, яка вноситься на депозитний рахунок суду. Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову. Оскільки її позов про визнання недійсним договору є немайновим то теоретична ціна такого позову становить 1218грн.

Вважає, що сума застави не є спів мірною із заявленими позовними вимогами.

З цих підстав, ухвалу суду першої інстанції в частині забезпечення заставою в розмірі 12180грн. вимогу про накладення арешту на автомобіль апелянт просить скасувати і змінити порядок виконання ухвали.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримала з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просив про їх задоволення.

Представник відповідача-1 апеляційну скаргу заперечив.

Відповіда-2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову та вирішивши забезпечити позов шляхом накладення арешту на автомобіль ОСОБА_5, суд першої інстанції вірно виходив із того, що відповідно до ст. 151 ЦПК України суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи обставини справи, суть заявленого позову, суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права при задоволенні заяви про забезпечення позову та наклав арешт на майно. В мотивувальній частині рішення суд обґрунтував необхідність забезпечення позову щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Апелянт в цій частині погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх законними та обґрунтованими.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суду перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

В той же час, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 12180 грн. вимогу про накладення арешту на автомобіль ОСОБА_5.

Необхідність забезпечення вимог заявника заставою, суд першої інстанції обґрунтував запобіганням зловживанню забезпеченням позову.

На думку колегії суддів, такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням вимог процесуального права.

Можливість суду, допускаючи забезпечення позову, вимагати забезпечити його вимогу заставою, достатньою для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову, передбачена ч.4 ст.153 ЦПК України.

Згідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вимога про внесення застави позивачем є правом суду. Така вимога згідно ч.4 ст.152 ЦПК України застосовується для того, щоб запобігти зловживанню забезпечення позову.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення

позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими. Тому, допускаючи забезпечення позову, суд відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК вправі покласти на позивача обов'язок внести на депозитний рахунок суду заставу, достатню для того, щоб запобігти зловживанню забезпеченням позову (проте її розмір не повинен перевищувати розміру ціни позову). За змістом цієї норми суд (суддя), визначивши вид забезпечення позову та розмір застави, повинен зазначити у відповідній ухвалі, що остання звертається до виконання негайно після внесення предмета застави у повному розмірі.

Проте, обраний позивачем та вжитий судом захід забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати спірне нерухоме майно, не породжує ризику щодо спричинення збитків для предмету спору.

Враховуючи вид забезпечення позову, відсутність ризику у спричиненні збитків відповідачу у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими, колегія суддів вважає, що у суду не було підстав для постановлення ухвали про зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок суду застави.

Крім того, суд першої інстанції не врахував вимоги ч.4 ст.153 ЦПК України, а саме, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин справи, але не повинен бути більшим за розмір ціни позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулась в суд до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору недійсним (а.с.5-8), тобто з позовом немайнового характеру, відповідно до якого ціна позову не визначається. З тим, що позов, пред'явлений позивачем, немайнового характеру погоджувався і суд першої інстанції, оскільки позивачем сплачено судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., а згідно ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", така сума судового збору підлягає сплаті саме з позовних вимог немайнового характеру.

Також, у ч.1 ст.80 ЦПК України зазначено позови у яких визначається ціна позову. Даний перелік є вичерпним і у ньому відсутній позов з яким звернулася до суду ОСОБА_2 Таким чином, ціна позову у даному випадку не визначається, а тому, суд вимагаючи забезпечити заставою в розмірі 12180 грн. вимогу про накладення арешту на автомобіль ОСОБА_5, порушив вимоги ч.4 ст.153 ЦПК України.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, як така що постановлення з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2014 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити заставою в розмірі 12180 гривень вимогу про накладення арешту на автомобіль Універсал-В «Volkswagen Tourant» коричневого кольору, номер двигуна НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_3, зареєстрований на ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_1 - скасувати.

Виключити з абзацу четвертого резолютивної частини ухвали Івано-Франківського міського суду від 30 травня 2014 року словосполучення "… після внесення предмета застави в повному розмірі…".

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 121 гривень 80 копійок судового збору.

У решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Р.Й. Матківський

Г.І. Шалаута