Справа № 1211/9158/2012
Провадження № 2/413/10/14
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
24 червня 2014 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бондарь В. А.,
при секретарі Шульга Н.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Красний Луч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ВАТ «Національна страхова компанія «Оранта» про визнання дій страхової компанії НАСК «Оранта» неправомірними та зобов'язання виплати страхового відшкодування, пені та трьох процентів річних, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «НСК «Оранта» про визнання дій страхової компанії НАСК «Оранта» неправомірними та зобов'язання виплати страхового відшкодування та моральної шкоди. В своєму позові навів наступне. Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу від 08.09.2011 року, укладеному між позивачем та відповідачем, було застраховано автомобіль MAZDA 6, 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 13.04.2011 року приблизно о 16.30 - 16.40 годин сталася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача. Відповідно до умов договору позивач повідомив страхову компанію про настання страхового випадку - ДТП у строки, встановлені відповідно до умов договору страхування. 17.04.2012 року ОСОБА_1 надав до Краснолуцького міського відділення Луганської обласної дирекції НАСК «Оранта» перелік документів, необхідний для нарахування та виплати йому страхового відшкодування внаслідок ДТП. Для оформлення страхового випадку до м.Красний Луч прибув старший страховий комісар ВАТ НАСК «Оранта», який 18.04.2012 року склав протокол огляду транспртного засобу, в якому відобразив механічні пошкодження автомобіля. Умовами зазначеного договору добровільного страхування транспортного засобу від 08.09.2011 року встановлено, що у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу розмір збитку може визначатися на підставі калькуляції вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу та/або акта автотоварознавчого дослідження, що складається аварійним комісаром, сертифікованим експертом або спеціалістом. Старший страховий комісар ВАТ НАСК «Оранта» самостійно зробив калькуляцію вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу, яка складає 22868,62 грн. Після цього, протягом травня - серпня 2012 року, з метою з'ясування суми та терміну її виплати, позивач телефонував на гарячу лінію ВАТ НАСК «Оранта», де йому повідомлялося, що сума страхового відшкодування становить 28868,62 грн., яка готується до виплати. Проте, позивач отримав від страхової компанії листа від 22.08.2012 року, в якому вказано, що правових підстав для виплати страхового відшкодування у компанії немає. Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки без його участі та без огляду автомобілю було проведено трасологічну експертизу, чим він був позбавлений права оскаржити її призначення. Всупереч встановленому договром добровільного страхування строку для прийняття рішення щодо виплати (впродовж 20 робочих днів від дня одержання страховиком всіх необхідних документів), відповідач на протязі 5 місяців не здійснював страхове відшкодування. Через що позивач був вимушений витрачати свої кошти для відновлення пошкодженого автомобіля. ОСОБА_1 вважав, що крім матеріальної шкоди йому була завдана моральна шкода через неправомірні дії відповідача, що виразилася у відмові виплатити страхове відшкодування та полягає в душевних стражданнях позивача, погіршенні самопочуття, внаслідок чого він був змушений звернутися до лікарні за медичною допомогою. Позивач є інвалідом 2-ї групи з дитинства, та вимушений витрачати свій час на зусилля з відстоювання свого права на отримання грошових коштів на законних підставах. Таким чином, ОСОБА_1 просив суд визнати дії ВАТ НАСК «Оранта», що виразилися у відмові виплати позивачеві страхового відшкодувння за пошкодження автомобіля - неправомірними; стягнути з відповідача страхове відшкодування за договором добровільного страхування у розмірі 22868,62 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.
Ухвалою суду від 25.12.2012 року, в порядку ст.132 ЦПК України, Голосіївському районному суду м.Києва було доручено проведення певних процесуальних дій, за результатами виконання яких судом було отримано письмові пояснення представника відповідача. Позовні вимоги відповідач не визнає у повному обсязі, обгрунтовуючи свої заперечення наступним. В своїй заяві на виплату страхового відшкодування від 17.04.2012 року позивач повідомив відповідача про те, що його автомобіль MAZDA 6 було пошкоджено за адресою: м.Красний Луч, вул.Індустріальна, 41 внаслідок зіткнення з автомобілем CHEVROLET AVEO, та описав обставини ДТП. Під час перевірки документів НАСК «Оранта» було призначено у експертній компанії «Укравтоекспертиза» трасологічне дослідження щодо даної події. Згідно висновку дослідження заявлена версія обставин пошкодження автомобіля є технічно неспроможна. На підставі ст.26 Закону України «Про страхування», висновку експертної компанії «Укравтоекспертиза» та пунктів 5.1, 5.1.2 та 5.4.8 Договору страхування, страховик має право відмовити у здійсненні страхового відшкодування у разі надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування, причини настання і обставини страхового випадку, якщо обсяг і характер пошкодження застрахованого транспортного засобу не відповідає причинам і обставинам заявленої події. Такм чином, страхова компанія вважає правомірними свої дії щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування та просить суд у задоволенні його позовних вимог відмовити за необгрунтованістю, розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.
В процесі розгляду справи позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, якою, посилаючись на ті самі обставини та докази, та зазначивши, що у справі проведена судова транспортно-трасологічна експертиза, уточнив позовні вимоги. А саме просить суд: визнати дії ВАТ НАСК «Оранта» щодо відмови виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування неправомірними; стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 08.09.2011 року у розмірі 28256,82 грн., 3% річних у розмірі 1518,90 грн., пеню за несвоєчасну виплату страхового відшкодування у розмірі 4233,86 грн. та витрати на проведення судової експертизи у розмірі 1589,76 грн. Від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн. позивач відмовився.
У відповідності до ч.3 ст.224 ЦПК України у разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача. У зв'язку з чим в порядку ст.132 ЦПК України, ухвалою суду було доручено Дарницькому районному суду м.Києва провести певні процесуальні дії у справі: вручити копію заяви про зміну позовних вимог, копію висновку транспортно-трасологічної експертизи та допитати відповідача з приводу позовних вимог. Однак судове доручення повернулося до Краснолуцького міського суду не виконаним у зв'язку з неявкою належним чином повідомленого представника відповідача у судове засідання.
Позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, змінені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що між ВАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_1 було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу від за програмою «Стандарт» 08 вересня 2011 року 100-37 №211/1205/11/862231. Договором був застрахований автомобіль MAZDA 6, 2010 року випуску, держ.номер ВВ 7626 СВ щодо страхових випадків «пошкодження» та «незаконне заволодіння». Сума страхового платежу за договором складає 14943,50 грн., яка була сплачена ОСОБА_1 у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №3786.176.1 від 08.09.2011 року /а.с.8-15/.
З відомостей, викладених у довідці ДАІ №8991466 про дорожньо-транспортну пригоду, складеній 17.04.2012 року, вбачається наступне. 13.04.2012 року о 16 годині 40 хвилин по вул.Індустріальна м.Красний Луч Луганської області сталася ДТП за участю автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, та автомобіля НОМЕР_3. Дорожньо-транспортна пригода сталася у зв'язку з порушенням правил маневрування ОСОБА_1, з приводу чого було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП /а.с.18/.
Постановою Краснолуцького міського суду Луганської області від 23.04.2012 року ОСОБА_1 був визнаний винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу 340,00 грн. /а.с.87/.
Згідно з вимогами ч.4 ст.61 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
17.04.2012 року ОСОБА_1 подав до НАСК «Оранта» заяву про страхову виплату /а.с.23/, та надав необхідний перелік документів /а.с.16/.
За протоколом огляду транспортного засобу від 18.04.2012 року, складеним старшим аварійним комісаром ОСОБА_2, автомобіль MAZDA 6 на час огляду мав такі пошкодження: деформація, тріщини бамперу переднього; тріщини решітки бампера центральної; розлом підставки номерного знаку; тріщини решітки радіатору; деформація крила переднього лівого; порушення накладки парктроніка переднього внутрішнього лівого; деформація капоту; деформація знаку заводського. Також зазначено, що можливі приховані дефекти в передній частині автомобіля /а.с.17/.
Листом №09-03-09/20728 від 22.08.2012 року ОСОБА_1 страховою компанією було повідомлено, що висновком транспортно-трасологічного дослідження від 02.07.2012 року, призначеного НАСК «Оранта» у експертній компанії «Укравтоекспертиза», встановлено: з технічної точки зору, пояснення ОСОБА_1, викладені в заяві про страхову виплату, в обсязі наданої на дослідження слідової інформації, не підтверджуються відповідністю пошкоджень, механізмом та характером їх нанесення, слідами на автомобілях, що свідчить про технічну неспроможність заявленої версії. Тому НАСК «Оранта» не має правових підстав здійснити ОСОБА_1 виплату страхового відшкодування за пошкодження автомобіля НОМЕР_1 /а.с.19/. Викладене в листі відповідає викладеному в висновку експертного транспортно-трасологічного дослідження №670-12-ТТ від 02.07.2012 року /а.с.54-60/.
Ухвалою суду від 03.06.2013 року у справі була призначена транспортно-трасологічна експертиза, за висновками якої механізм утворення ушкоджень автомобіля НОМЕР_1 та автомобіля НОМЕР_3 відповідає механізму розвитку пригоди від 13.04.2012 року, викладеному в наданих матеріалах справи (пояснення водія ОСОБА_1, схема в повідомленні про ДТП, надані на електронному носії знімки з місця пригоди).
Суд оцінює висновок судової транспортно-трасологічної експертизи як обгрунтований, оскільки він узгоджується з іншими матеріалами справи. А тому посилання відповідача на надання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування, причини настання і обставини страхового випадку, як на підставу відмови ОСОБА_1 у страховому відшкодуванні - є спростованими.
Пунктом 13.6.1. Договору добровільного страхування від 08.09.2011 року передбачається, що у разі пошкодження застрахованого транспортного засобу розмір збитків може визначатися страховиком на підставі калькуляції вартості відновлюваного ремонту пошкодженого ТЗ та/або акта товарознавчого дослідження, що складається аварійним комісаром, сертифікованим експертом або спеціалістом.
У відповідності до ремонтної калькуляції №ВВ7626СВ-D від 15.06.2012 року, складеної 15.06.2012 року Департаментом регулювання збитків ВАТ НАСК «Оранта», вартість ремонту пошкодженого транспортного засобу MAZDA 6, який належить ОСОБА_1, складає 28256,82 грн. /а.с.21-22/. Тому саме ця сума підлягає стягненню з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 3 ч.1 ст. 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 992 ЦК України визначено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Статтею 20 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року зі змінами та доповненнями передбачено обов'язки страховика, а саме п.3 ч.1 ст.20: страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
У відповідності до п.10.4.3. Договору добровільного страхування від 08.09.2011 року при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений цим договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені у розмірі 0,1% суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який нараховується пеня.
Заяву про страхову виплату та необхідний перелік документів позивач подав до НАСК «Оранта» 17.04.2012 року /а.с.16, 23/.
Пунктом 13 Договору добровільного страхування від 08.09.2011 року регламентовано визначення розміру збитків та порядок і умови здійснення страхового відшкодування. А саме зазначено, що страховик приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування впродовж 20 робочих днів від дня одержання страховиком всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання, причини, обставини та наслідки страхового випадку (п.13.1.); виплата здійснюється на підставі заяви страхувальника в строк до 15 робочих днів після прийняття рішення про виплату (п.13.2.); рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик надсилає страхувальникові упродовж 15 робочих днів від дня його прийняття (п.13.2.)
Тобто, як вбачається з наведеного, термін прострочення зі здійснення страхового відшкодування ОСОБА_1 настав 12 червня 2012 року (після спливу 35 робочих днів, починаючи з 17.04.2012 року).
За ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. За п.1 ч.2 ст.258 ЦК України: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
У відповідності до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Тобто перебіг позовної давності для стягнення пені за цим позовом почався з 12.06.2012 року і тривав до 12.06.2013 року.
Як вбачається з матеріалів справи, первісний позов поданий позивачем до суду 14.11.2012 року, однак позовну вимогу щодо стягнення пені позивач заявив 06.03.2014 року, тобто зі спливом строку спеціальної позовної давності. Однак, ч.3 ст.267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
Тому у суду немає підстав відмовляти позивачеві у стягненні з ВАТ «НАСК «Оранта» пені за невиконання зобов'язання за договором страхування.
Оскільки ні Договір добровільного страхування, ні цивільне законодавство не визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції, а суд не може виходити за межі позовних вимог, то береться до уваги заявлений позивачем період стягнення пені, а саме з 16.06.2012 року по 16.06.2013 року в розмірі 4233,86 грн.
Так, за період з 16.06.2012 року по 16.06.2013 року пеня склала 10313,74 грн. з розрахунку: 28256,82 грн. (сума заборгованості) * 0,1% (розмір, встановлений договором) * 365 (кількість днів в розрахунковому періоді).
Облікова ставка НБУ за розрахунковий період складала: з 06.06.2012 року по 09.06.2013 року (358 днів) - 7,5% річних; з 10.06.2013 року по 16.06.2013 року (7 днів) - 7,0% річних.
Отже, з урахуванням подвійної ставки НБУ пеня за період з 16.06.2012 року по 16.06.2013 року склала 4233,11 грн. з розрахунку: (28256,82 * 15 / 100 *358 / 365) + (28256,82 * 14 / 100 * 7 / 365), де:
- 28256,82 грн. - сума заборгованості;
- 15% та 14% - подвійна ставка НБУ за розрахунковий період;
- 358 та 7 - кількість днів в розрахунковому періоді з урахуванням встановленої ставки НБУ);
- 365 - загальна кількість днів у році.
Виходячи з наведеного розрахунку, стягненню з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь позивача підлягає пеня у розмірі 4233,11 грн.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до змісту статті 611 Цивільного Кодексу України разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Застосування санкцій, встановлених в ч. 2 ст. 625 ЦК України як додатковий засіб захисту прав позивача від знецінення грошових коштів застосовується до всіх правовідносин, які мають ознаки грошового зобовґязання. Це не є засобом забезпечення виконання зобов'язань, тому ці санкції можуть застосовуватися разом з неустойкою.
Зобов'язання за договором страхування є грошовим, тому до нього можливо застосувати ч.2 ст.625 ЦК України, відповідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути 3% річних за період з 16.06.2012 року по 04.03.2014 року. Судом розраховується: 28256,82 грн. (сума заборгованості) *3 / 100 / 365 (кількість днів у році) * 626 (кількість днів у розрахунковому періоді) = 1453,87 грн. Не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути цю суму з відповідача на кристь позивача.
Згідно ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з ВАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1589,76 грн. (квитанція №5841422 від 06.11.2013 року).
Таким чином, позов ОСОБА_1 до ВАТ «НАСК «Оранта» підлягає задоволенню, а сума страхового відшкодування 28256,82 грн., пеня 4233,11 грн., три відсотки річних 1453,87 грн., витрати на проведення судової експертизи 1589,76 грн. - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Разом сума, що підлягає стягненню, складає 35533,56 грн.
Відповідно до вимог ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивач, на користь якого постановлено рішення, звільнений від сплати судового збору, він стягується з відповідача на користь держави пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (посвідчення серії ААБ №447930, видане УПФУ в м.Красний Луч 12.03.2004 року), а відповідно до ст.4 цього закону, ставка судового збору за позови майнового характеру встановлюється у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Тому стягненню підлягає судовий збір у розмірі 355,33 грн.
Керуючись ст.ст. 258, 261, 267, 526, 610, 611, 625, 988, 992 ЦК України; ст. 20 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року зі змінами та доповненнями; ст.ст.4, 5 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 3, 10, 11, 58-61, 79, 88, 197, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ВАТ «Національна страхова компанія «Оранта» про визнання дій страхової компанії НАСК «Оранта» неправомірними та зобов'язання виплати страхового відшкодування, пені та трьох процентів річних задовольнити.
Визнати дії ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування неправомірними.
Стягнути з ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у сумі 28256,82 грн.; пеню в розмірі 4233,11 грн.; три проценти річних у розмірі 1453,87 грн.; витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1589,76 грн. Разом: 35533,56 грн.
Стягнути з ВАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь держави судовий збір у розмірі 355,33 грн.
Копію заочного рішення надіслати на адресу відповідача ВАТ «НАСК «Оранта» не пізніше трьох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Головуючий суддя: В.А.Бондарь