АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Заводян К. І.
Суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.,
Секретаря: Тодоряка Г.Д.
З участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
представника Чернівецької митниці Орловської Ю.М.
представника головного управління Державної казначейської
служби України у Чернівецькій області Ісопеску К.І.,
ст.прокурора прокуратури Чернівецької області Балук О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі: державної казначейської служби України, Чернівецької митниці та державної митної служби Міністерства доходів України про відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Чернівецької митниці державної митної служби Міндоходів України на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2014 року, -
в с т а н о в и л а:
У березні 2014 року ОСОБА_1 подав позов до держави Україна в особі: державної казначейської служби України, Чернівецької митниці та державної митної служби Міністерства доходів України про відшкодування моральної шкоди.
Посилався на такі обставини.
02 серпня 2013 року співробітниками УДАІ УМВС України в Чернівецькій області було зупинено його автомобіль марки "Huyndai", 1999 року випуску, кузов НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, та супроводжено на територію Чернівецької митниці Міндоходів до пункту пропуску "Порубне".
___________________________________________________________________________________________________________Провадж. №22-ц-794/1038/14 Головуючий у першій інстанції Стоцька Л.А.
Категорія:30/33 Доповідач: Заводян К.І.
Того ж дня працівниками митниці, незважаючи на його заперечення та пояснення щодо законності ввезення на територію України транспортного засобу, було вилучено його автомобіль, ключі від нього та документи.
09 серпня 2013 року головним інспектором оперативно-аналітичного
відділу Управління БК та МП Чернівецької митниці Міндоходів у його присутності було складено протокол про порушення митних правил №1180/40802/13, а саме норми ст.484 МК України, тобто, вчинення дій, направлених на зберігання, ввезення, придбання чи використання товарів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.
Свою вину у вчиненні правопорушення він не визнавав. Вважає, що у
2008 році він законно ввіз на територію України через Львівську митницю автомобіль марки "Huyndai", шляхом його декларування.
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 вересня 2013 року його було визнано винним у вчиненні порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
Постановою апеляційного суду Чернівецької області від 04 листопада 2013 року постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 вересня 2013 року скасовано за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.484 МК України. Йому повернуто транспортний засіб "Huyndai", 1999 року випуску, кузов НОМЕР_1, номерний знак НОМЕР_2, вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1180/40802/13 від 09 серпня 2013 року.
Вважає, що його транспортний засіб безпідставно перебував на митниці з 02 серпня 2013 року по 25 листопада 2013 року, на протязі 85 діб він був позбавлений можливості вільно володіти своїм майном.
Обов'язок щодо ведення митної політики та ведення відповідного обліку державою покладено на митні органи. Він не зобов'язаний був доводити, яким чином він перевіз транспортний засіб через кордон. Випадково знайшовши вдома митну декларацію, він зміг доказати законне ввезення на територію України автомобіля марки "Huyndai".
Неправомірними діями працівниками митниці йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях, завданих душевними переживаннями у зв'язку з безпідставним вилученням транспортного засобу та незаконним притягненням його до адміністративної відповідальності, погіршенням стану здоров'я у зв'язку з перенесеними хвилюваннями, позбавленням можливості вільно володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.
Крім того, проживаючи у м. Вижниця Чернівецької області він був змушений неодноразово їздити до м. Чернівці, на митницю, доводити свою невинуватість.
Просив стягнути з відповідачів на його користь завдану моральну шкоду в сумі 25000 гривень.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
З державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди стягнуто 500 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Чернівецька митниця Міндоходів України та ОСОБА_1 подали на рішення суду апеляційні скарги.
Головне управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_1 відмовити.
Вважає що судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Судом не взято до уваги, що під час розгляду Першотравневим районним судом м. Чернівці адміністративної справи про порушення митних правил, ОСОБА_1 не було надано доказів правомірності ввезення транспортного засобу на митну територію України.
Митну декларацію, як доказ ОСОБА_1 надав лише під час розгляду справи в апеляційній інстанції, а тому твердження про те, що митницею було безпідставно вилучено транспортний засіб, а на підставі цього Першотравневим районним судом м. Чернівці безпідставно конфісковано транспортний засіб є необґрунтованим.
ОСОБА_1 нічим не обґрунтовував свої позовні вимоги про стягнення моральної шкоди. У позові немає жодних підтверджень його душевних, психічних та моральних страждань, ним не надано жодних пояснень, чому саме у розмірі 25000 гривень він оцінив завдану йому моральну шкоду.
Чернівецька митниця Міндоходів України вказує на те, що суд першої інстанції не врахував вимоги п.п. 4,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Суд не вказав в чому саме полягає завдана моральна шкода, якими діями чи бездіяльністю була заподіяна шкода, чи існує причинний зв'язок між затриманням транспортного засобу із заподіянням такої шкоди.
У затриманні автомобіля винен сам позивач, оскільки не надав митниці документа, що підтверджував правомірність ввезення транспортного засобу на митну територію України. Митну декларацію подав лише апеляційному суду. Тому транспортний засіб був вилучений обґрунтовано.
ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі вважає, що розмір морального відшкодування, визначений судом, не відповідає характеру правопорушення, глибині його фізичних та душевних страждань.
Визнавши факт заподіяння йому моральної шкоди через протиправне притягнення його до адміністративної відповідальності, неможливість користування автомобілем тривалий час, вимушеність доводити в суді свою невинуватість, суд не взяв до уваги погіршення стану його здоров'я. Саме в цей час йому був встановлений діагноз гіпертонічна хвороба, дифузний кардіосклероз, вилучення майна завдавало хвилювання членам сім'ї, що теж заподіювало йому моральних страждань. Хвилювання і переживання наблизили смерть матері.
Протягом тривалого часу він не міг вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном через відсутність належного митного обліку. Інформація про законний перетин кордону повинна бути у митних органах і він не зобов'язаний був доводити свою правоту.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг не убачається.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 частково, суд першої інстанції вірно виходив з того, що неправомірним притягненням його до адміністративної відповідальності у вигляді конфіскації транспортного засобу "Huyndai", 1999 року випуску, позивачу була заподіяна моральна шкода.
Зокрема, судом встановлено, що 09 серпня 2013 року відносно ОСОБА_1 було складено протокол порушення митних правил №1180/40802/13 за ст. 484 МК України, з приводу незаконного зберігання та використання транспортного засобу марки «Huyndai» номерний знак НОМЕР_2 кузов НОМЕР_1 ввезеного на територію України з порушенням митного законодавства (5-6).
Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30.09.2013 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.484 МК України та укладено на нього адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу (а.с.7-8).
Однак, постановою апеляційного суду Чернівецької області від 04.11.2013 року постанову суду першої інстанції було скасовано та встановлено, що зазначений автомобіль ОСОБА_1 було ввезено на підставі митної декларації від 29.06.2008 року через Львівську митницю. Провадження по справі було закрито за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.484 МК України (а.с.9-10).
Відповідно до ст.1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
До суб'єктів відповідальності за цією нормою належать створені відповідно до Конституції України та правових актів Верховної ради України, Президента, Кабінету Міністрів органи державної влади та управління, які реалізують надані державою функції та повноваження у сфері управління.
Враховуючи те, що Чернівецька митниця Міндоходів була створена на підставі постанови Кабінету міністрів України №229 від 20.03.2013 року як територіальний орган Міністерства доходів і зборів, який на даний час реорганізовано в Державну митну службу України, а тому суд вважає, що митниця є суб'єктом відповідальності за даною статтею.
Сферою застосування положень ст. 1173 ЦК України є правовідносини із заподіяння шкоди фізичній чи юридичній особі у зв'язку з прийняттям зазначеними суб'єктами незаконних рішень, вчинення ними незаконних дій чи неправомірної бездіяльності при здійсненні ними своїх владних повноважень, визначених Конституцією і законодавством України. При цьому законодавство не містить переліку незаконних діянь, передбачених ст.1173 ЦК України. Незаконні дії цих органів чи осіб можуть здійснюватися як у формі активних дій, так і у формі бездіяльності (невиконання тих дій, які вони зобов'язані були виконати на підставі покладених них обов'язків.
Зокрема, відповідно до ст.ст.486, 509 МК України, завданням у справі про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону. У справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи. До процесуальних дій належать: складення протоколу про порушення митних правил; опитування осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, свідків, інших осіб; витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил.
Разом з тим, суду не було надано доказів вчинення необхідних дій посадовими особами митниці з метою встановлення усіх обставин справи про порушення митних правил та правильного вирішення справи.
Крім того, неправомірність складення протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 та вилучення його транспортного засобу підтверджується висновком апеляційної інстанції про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст.484 МК України.
Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до п. З Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
За правилами ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Як було встановлено судом, позивачу ОСОБА_1 була заподіяна моральна шкода, яка полягала у моральних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яких він зазнав у зв'язку із протиправним притягненням до адміністративної відповідальності, неможливості користування власним автомобілем тривалий час, позивач відчував несправедливість, яка була вчинена відносно нього, і він змушений був доводити у різних судових інстанціях свою невинуватість.
Колегія суддів погоджується з розміром морального відшкодування в сумі 500 гривень, визначеного судом першої інстанції відповідно до характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості з урахуванням обставин справи та тяжкості страждань.
Посилання Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області та Чернівецької області на те, що ОСОБА_1 сам винен у притягненні його до адміністративної відповідальності через неподання ним доказу законного ввезення автомобіля на територію України(митної декларації), колегія суддів вважає безпідставним, оскільки такі документи повинні бути в центральній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. При складенні протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 Чернівецька митниця проявила бездіяльність, не витребувала із центральної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України документів, що підтверджували чи спростовували факт вчинення ОСОБА_1 незаконного переміщення на територію України транспортного засобу.
Рішення суду відповідає встановленим обставинам справи, вимогам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Головного управління Державної казначейської служби України у Чернівецькій області, Чернівецької митниці Міндоходів України відхилити.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: