АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1741/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : Калашник В. П.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вишня Н. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишня Н. В.

суддівГончар Н. І. , Ювшин В. І.

при секретаріВолвенко А.В.,

з участю: апелянта - ОСОБА_6,

представників ЧОКП «Фармація» - Чорної В.В., Кузьменка А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» про стягнення заробітної плати, -

в с т а н о в и л а :

24 березня 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.01.2011 року вона працевлаштувалася в Черкаське обласне комунальне підприємство «Фармація» (далі ЧОКП «Фармація») на посаду завідуючої аптечного пункту № 2 аптеки № 204, а з 17.01.2012 року була переведена на посаду завідуючої аптечного пункту № 1 аптеки № 111.

Позивач зазначає, що в період з 8 січня по 16 лютого 2013 року та з 25 травня 2013 по 18 лютого 2014 року вона виконувала обов'язки тимчасово відсутнього працівника, а відповідач відмовляється провести їй доплату в розмірі 50 % його посадового окладу, яка передбачена трудовим законодавством та колективним договором.

24 квітня 2014 року подала заяву про зменшення розміру позовних вимог та остаточно просила: - стягнути з відповідача доплату в розмірі 0,5 посадового окладу за суміщення посади тимчасово відсутнього працівника в період з 08.01.2013 року по 16.02.2013 року та з 25.05.2013 року по 18.02.2014 року в розмірі 16 725,17 грн.;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в сумі 800 грн.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року в позові ОСОБА_6 про стягнення заробітної плати відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_6 вказує, що зроблені судом першої інстанції висновки про відмову в задоволенні позову не відповідають обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивачки суд виходив з того, що позивачка не виконувала роботи, які виходили за межі її посадових обов'язків.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Встановлено, що наказом № 1-к від 11 січня 2011 року ОСОБА_6 зарахована на посаду завідувача аптечним пунктом № 2 аптеки № 204 Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» (а.с. 112).

Згідно наказу № 6 а-к від 17 січня 2012 року позивача переведено на посаду завідувача аптечним пунктом № 1 аптеки № 111 з посадовим окладом згідно штатного розпису (а.с. 111).

Відповідно до наказу № 57-к від 11 лютого 2014 року її було звільнено із займаної посади 18 лютого 2014 року у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни умов праці за п. 6 ст. 36 КЗпП України (а.с. 110).

Відповідно до посадової інструкції завідувача аптечним пунктом № 1 аптеки № 111 м. Сміла ОСОБА_6, в коло її посадових обов'язків, окрім організаційних обов'язків як керівника аптечного пункту, входило здійснення відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення відвідувачам аптечного пункту (а.с. 35).

В апеляційній скарзі апелянт стверджує, що в період з 08.01.2013 року по 16.02.2013 року та з 25.05.2013 року по 18.02.2014 року, окрім своїх безпосередніх обов'язків завідувача, вона виконувала обов'язки відсутнього фармацевта, які полягали у відпуску ліків за рецептами.

Статтею 105 КЗпП України передбачено, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 зверталася з службовим записками до керівництва про оплату праці при суміщенні професій (посад) і виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника (а.с. 60.)

Відповідно до табеля обліку використаного робочого часу і графік роботи аптечного пункту № 1 аптеки № 111 та п. 4.1. Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ЧОКП «Фармація», апелянту була забезпечена нормальна тривалість робочого часу, що складає 40 годин на тиждень. (а.с. 63)

Згідно наказу № 108а від 21.06.2013 року з метою перевірки інформації, наведеної у службовій записці завідувача аптеки № 111 ОСОБА_9 від 29.05.2013 щодо невиконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків та щодо відсутності підстав для проведення їй доплати, а також перевірки інформації, наведеній в службовій записці завідувача аптечного пункту № 1 аптеки № 111 ОСОБА_6 щодо необхідності проведення їй доплати за підвищення інтенсивності праці, була створена робоча група з проведення такої перевірки (а.с. 51-53).

Після проведеної перевірки, комісія прийшла до висновку, викладеному в службовій записці заступника генерального директора В.Ніколенка, про те, що обов'язків, які б виходили за межі повноважень, визначених посадовою інструкцією, ОСОБА_6 не виконує (а.с. 54).

Підстав для доплати не вбачає і завідувач аптеки №111 ОСОБА_9, як керівник підрозділу за поданням (службовою запискою) якого встановлюється доплата завідувачу аптечним пунктом за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт.

Крім того, відповідно до акту № 3 від 04.03.2013 року про обстеження робочого місця, проведеного постійно діючою атестаційною комісією підприємства з атестації робочих місць, за умовами праці фармацевт - завідувач аптечного пункту №1 аптеки № 111 на даному робочому місці на протязі робочого дня виконує свої обов'язки відповідно до посадової інструкції. Тривалість роботи, пов'язаної з відпуском ліків за рецептами лікаря складає менше 50 відсотків робочого часу, що не дає право на скорочену тривалість робочого тижня відповідно до Постанови КМУ від 21.02.2001 року №163. З даним актом ОСОБА_6 ознайомлена та його підписала, не заперечуючи (а.с. 73).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 31 постанови від 6 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо при розгляді трудового спору буде встановлено, що зміна істотних умов праці проведена не у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці на підприємстві, установі, організації, то така зміна з урахуванням конкретних обставин може бути визнана судом неправомірною з покладенням на власника або уповноважений ним орган обов'язку поновити працівникові попередні умови праці.

У ході розгляду справи позивачем не було доведено, що відбулися зміни істотних умов праці не пов'язані із змінами в організації виробництва й праці ЧОКП «Фармація». Умови праці позивачки і так мають особливий характер, що відповідно до Постанови КМУ від 13.05.2003 року №679 дає право на додаткову відпустку 7 календарних днів.

В даному випадку не відбулося суміщення професій (посад) як виконання працівником поряд із своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) (у межах робочого часу за основною роботою).

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Черкаського обласного комунального підприємства «Фармація» про стягнення заробітної плати - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :