Справа № 1316/3083/12 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 22-ц/783/3942/14 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія: 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Бакуса В.Я., Гірник Т.А.,

секретар: Глинський О.А.,

за участі представника позивача Солонківської сільської ради - Філіповського С.Я., представника третьої особи СГТВ «Айстра» - Бєлової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 березня 2014 року у справі за позовом прокурора Франківського району м. Львова в інтересах держави в особі Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області до ОСОБА_6, треті особи: садово-городнє товариство власників «Айстра» та відділ Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, -

в с т а н о в и л а :

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 березня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним Державний акт на право власності на землю серії ЛВ №29778, виданий на ім'я ОСОБА_6 12 грудня 2000 року Солонківською сільською радою Пустомитівського району Львівської області на земельну ділянку площею 0,0491га, яка знаходиться на території садово-городнього товариства власників «Айстра» Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Дане рішення оскаржив ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6

В своїй апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що судом не встановлено у чому саме полягало порушення прав територіальної громади с. Солонка в особі Солонківської сільської ради, в інтересах якої звернуся до суду прокурор внаслідок видачі нею спірного державного акту. Так, судом не з'ясовано чи виникло у позивача право власності на спірну земельну ділянку, чи перебувала вона у власності або користуванні позивача та чи обліковувалась за позивачем на підставі даних земельного кадастру. Також, суд проігнорував клопотання про застосування строків позовної давності та не висловив у оскаржуваному рішенні жодної позиції щодо цього. А, на їх думку, строк давності звернення з даним позовом сплив, оскільки сільська рада знала про існування спірного державного акту з 2000 року та протягом трьох років до суду з таким позовом не зверталась.

У судове засідання прокурор, відповідач та представник третьої особи відділу Держземагентства у Пустомитівському районі Львівської області у судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялись належним чином про час та місце судового розгляду, причин неявки (неявки представників) не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Зважаючи на вказане колегія суддів вважала за можливе проводити розгляд справи у відсутності вказаних осіб (їх представників), беручи до уваги також вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та третьої особи в заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та сторонами не оспорювалось спірний державний акт на право приватної власності на землю Серія ЛВ 29778 датований 12.12.2000 року, яким посвідчується право власності відповідача ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0491 га, розташовану на території с.т «Айстра» Солонківської сільської ради для ведення садівництва, виданий в порушення вимог закону та без передбаченого законом порядку.

Так, рішення компетентного органу (в даному випадку органу місцевого самоврядування) про передачу у приватну власність відповідачу спірної земельної ділянки не приймалось. По-перше у самому акті міститься посилання на рішення Солонківської сільської ради без номера від 20.11.2000 року. Крім цього, як вбачається із протоколу №8 засідання виконкому Солонківської сільської ради від 20.11.2000 року рішень про передачу у приватну власність спірної ділянки відповідачу не приймалось (а.с. 17-36).

Крім цього, вказаний у акті № запису в книгу записів державних актів на право приватної власності на землю №2977 належить іншому акту, а саме акту ОСОБА_7 ЛВ 13675 (витяг з книги а.с. 10).

Крім цього, спірна земельна ділянка (яка позначена у садово-городньому товаристві «Айстра» за № 57) рішенням виконавчого комітету Солонківської сільської ради №111 від 10.06.1994 року передана у приватну власність члену товариства ОСОБА_8 (рішення а.с. 5-8).

Зважаючи на вказане, вимоги Земельного Кодексу України, що діяв на час умовної дати видачі спірного акту (ст.ст. 3, 9, 22, 23, 116), а також чинного на даний час Земельного кодексу України (ст.ст. 12, 35, 116), Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди» затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №43 від 4.05.1999 року, висновки суду першої інстанції про необхідність визнання недійсним спірного державного акту, зважаючи на видачу такого без додержання порядку, визначеного законодавством, є обґрунтованими, такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону, доводи ж апеляційної скарги слід визнати безпідставними.

Доводи скарги, що стосується відсутності доказів про те, що спірна земельна ділянка належала до земель Солонківської сільської ради, спростовані наведеним, а саме тим, що ділянка, яка хоча і не знаходиться в межах населеного пункту с.Солонка, однак належить до території земель Солонківської сільської ради та така в силу своїх повноважень у 2000 році вправі була розпоряджатись такими землями, про що свідчить зокрема і прийняття нею рішення №60 від 20.11.2000 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність».

Що ж до доводів про пропуск строку позовної давності, то такий строк не слід, як помилково вважає відповідач, відраховувати з дати вказаної у спірному акті, оскільки як встановлено судом, такий у встановленому законом порядку не видавався та дата виготовлення такого - невідома, а тому строк позовної давності слід відраховувати з часу проведення перевірки Франківським РВ ГУМВС України у Львівській області та надіслання матеріалів такої прокурору, тобто 11.08.2011 року. Зважаючи на вказану дату (11.08.2011 року) звернення до суду прокурора 27.07.2012 року здійснене в межах трирічного строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 28 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: В.Я. Бакус

Т.А. Гірник