Справа № 413/7746/13-ц
Провадження № 2/413/165/14
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 червня 2014 року м. Красний Луч
Краснолуцький міський суд Луганської області
у складі: головуючого судді Шелюти В. М.,
при секретарі: Ксоврелі Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Красний Луч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Страхової компанії «Аско-Донбас Півничний», про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди в наслідок ДТП, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Страхової компанії «Аско-Донбас Півничний», про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди в наслідок ДТП.
В обгрунтування вимог зазначив, що 05.09.2012 року ОСОБА_1 знаходився в автомобілі марки «АУДІ А6», державний номер НОМЕР_1, який рухався по автомобільному шляху Київ - Харків - Довжанський. Автомобіль «АУДІ А6» є особовою власністю ОСОБА_1
Приблизно, о 12 годині 35 хвилин в автомобіль, який належить ОСОБА_1 врізався автомобіль ВАЗ НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2.
За фактом скоєння дорожньо-транспортної пригоди та нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у відношенні ОСОБА_2 було почате досудове розслідування у кримінальному провадженні. Постановою від 09.09.2013 року кримінальне провадження закрите.
Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, матеріальна шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
28.09.2012 року ОСОБА_2 визнав зобов'язання по відшкодуванню позивачу матеріальної і моральної шкоди у сумі 100000,00 грн., що підтверджується розпискою від 28.09.2013 року.
28.09.2012 року ОСОБА_2 частково відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 60000,00 грн.
Матеріальна та моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню становить 40000,00грн.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до ОСОБА_2 про відшкодування суми компенсації, що залишилася, що підтверджується вимогою про повернення боргу та поштовим чеком.
Відповідно до ст. 528 ГК України "Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай висуваються".
Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України «Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства».
Тому представник ОСОБА_3 в інтересах позивача звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 40000,00 гривень та судові витрати у сумі 400,00 гривень.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», про відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП.
В обгрунтування вимогн зазначив, що дійсно 05.09.2012 року, приблизно о 10 годині 40 хвилин на нерегульованому перехресті а/д Київ-Харків-Должанський сталося ДТП за участю його автомобіля марки ВАЗ 21093 н/з НОМЕР_2, яким він керував на підставі доручення, та автомобіля марки AUDI A6 н/з НОМЕР_1, під керуванням відповідача ОСОБА_1.
В результаті даного зіткнення ОСОБА_1, згідно висновку судово-медичної експертизи Антрацитівського відділення СМЕ № 14 від 04.01.2013 року отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
27.04.2013 року ОСОБА_2 було повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України. Однак, пізніше експертна комісія прийшла до висновку, про те, що спричинена ОСОБА_1 черепно-мозкова травма за ступенем тяжкості повинна кваліфікуватися, як легке тілесне ушкодження, що викликало короткочасний розлад здоров'я. У зв'язку з чим прокурор прокуратури м. Красний Луч Карпова І.А. 09.09.2013 року винесла постанову про закриття кримінального провадження від 28.11.2012 року у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 ознак складу кримінального правопорушення.
В своєму позові ОСОБА_1 вказує, що за фактом ДТП та нанесення йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у відношення ОСОБА_2 почато досудове розслідування. Однак ж на момент подачі свого позову, відповідач ОСОБА_1 вже мав інформацію щодо винесеної постанови прокурором прокуратури м. Красний Луч Карповою І.А. 09.09.2013 року про закриття провадження відносно ОСОБА_2
В своєму позові ОСОБА_1 спирається на ч. 1 ст. 1166 ЦК України. Але в своєму позові ні слова не говорить про те, що згідно висновку № 426/18 судової автотехнічної експертизи від 25.04.2013 року вказане, що ДТП сталося не лише через дії ОСОБА_2, але і через дії іншого водія, а саме ОСОБА_1
Висновки вищевказаної автотехнічної експертизи говорять про те, що в даній ДТП дії водія ОСОБА_1, що не відповідали вимогам п.12.3 ПДР, були умовою створення аварійної ситуації і, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв'язку з настанням даної події.
В ході ДТП автомобіль ОСОБА_2 отримав механічні пошкодження, а саме: передня центральна, передня ліва частина.
Згідно висновку № 3591/ЭМ експертного автотоваровідчого дослідження про оцінку автомобіля ВАЗ 21093 н/з НОМЕР_2 від 17.05.2013 року вартість матеріальної шкоди, нанесеної власнику автомобіля ВАЗ 21093, н/з НОМЕР_2, складає суму в розмірі 23195 грн. 34 коп.
У зв'язку з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження, ОСОБА_2 поніс додаткові витрати на суму в розмірі 1000 грн.
Моральна шкода, завдана в результаті ДТП, відшкодовується виключно за рішенням суду.
Неправомірні дії ОСОБА_1 та небажання до останнього часу відшкодувати шкоду призвели до того, що ОСОБА_2 відчув моральні страждання, які утворилися у результаті перебування у надзвичайно травмуючій ситуації після ДТП, тому оцінює заподіяну моральну шкоду в сумі 15000 грн. За юридичною допомогою ОСОБА_2 звернувся до ПП «Авто-Юрист», з яким уклав договір від 29.07.2012 року та сплатив за послуги суму 3000 грн.
При звернення до суду позивачем були понесені витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 231,65 грн. в рахунок матеріальної шкоди, та витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 229,40 грн. в рахунок моральної шкоди.
Тому ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом та просить стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Луганськ» на свою користь матеріальну шкоду в сумі 23195грн. 34 коп., витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження № 3591/ЕМ від 17.05.2013 року у сумі 1000 грн., стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 15000,00 грн., та стягнути солідарно з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Луганськ» та ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 3461,35 грн., які складаються з витрат пов'язаних з оплатою судового збору в сумі 231,65 грн. в рахунок матеріальної шкоди, витрат пов'язаних з оплатою судового збору в сумі 229,40 грн. в рахунок моральної шкоди, та витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення відповідно по позовної заяви.
При цьому вточнив, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на розписці, за якою ОСОБА_2 зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 заподіяну внаслідок ДТП матеріальну та моральну шкоду на загальну суму 100000 грн. з яких 60000 грн. ОСОБА_2 в добровільному порядку відшкодував, залишок складає 40000 грн., які він просить суд стягнути на користь ОСОБА_1
Ця сума не є заборгованість за договором займу, і яка саме сума складає матеріальну шкоду а яка моральну шкоду розмежувати та пояснити не може.
Позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає з тих самих підстав.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав в повному обсязі, свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив. що коли через деякий час після ДТП він зустрівся з ОСОБА_1, то останній в розмові переконав його, що саме ОСОБА_2 винен в скоєнні ДТП, тому він написав розписку про відшкодування шкоди в сумі 100000грн. Він в добровільному порядку сплатив ОСОБА_1 60000 грн., але в подальшому, в ході досудового розслідування, з'ясувалося, що провина в скоєнні ДТП в нього та ОСОБА_1 обоюдна, та що в останнього легкі тілесні ушкодження, в зв'язку з чим кримінальне провадження за цією ДТП було закрито. Крім того, до висновку про заподіяну матеріальну шкоду ОСОБА_1 не додано калькуляцію вартості ремонту, в зв'язку з чим неможливо перевірити вірність цих розрахунків.
Тому він вважає, що нічого більше не винен ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог якого просить суд відмовити.
Також, ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» відмовляє йому відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду в добровільному порядку.
Відповідно до висновку № 3591/ЭМ експертного авто-товарознавчого дослідження вартість заподіяної йому матеріальної шкоди у вигляді ремонту автомобіля складає 23195 грн. 34 коп., витрати на проведення дослідження становлять 1000 грн.
Витрати на юридичну допомогу складають 3000 грн. Також він поніс витрати пов'язані з оплатою судового збору: в сумі 231,65 грн. в рахунок матеріальної шкоди, та витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 229,40 грн. в рахунок моральної шкоди.
Крім того, він вважає, що ОСОБА_1 своїми діями заподіяв йому моральну шкоду в сумі 15000 грн.
Тому він просить суд стягнути ці суми з відповідачів, відповідно до заявлених вимог.
Представник страхової компанії «Аско-Донбас Півничний» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково та пояснила, що автомобіль ОСОБА_1 був застрахований в цій страховій компанії, яка в рахунок відшкодування матеріальної шкоди внаслідок ДТП сплатила останньому, зазначену в страховому договорі суму в розмірі 49500 грн. За відшкодуванням моральної шкоди ОСОБА_1 не звертався, але страхова компанія визнає позовні вимоги в частині відшкодування йому, у відповідності до страхового договору, моральної шкоди в сумі 2500 грн.
Представник ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» в судове засідання неодноразово не з'являвся. Відповідно до письмового заперечення позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає в повному обсязі, оскільки ОСОБА_2, постановою Краснолуцького міського суду від 24.09.2012р. було визнано винним в скоєнні цієї ДТП, за ст. 124 КпАП України.
Суд, вислухавши представника ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ПАТ Страхова компанія «Аско-Донбас Півничний», дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 05.09.2012 року приблизно в 12 годин 35 хвилин на перехресті автошляхів Київ - Харків - Довжанський та Старобельськ - Луганськ - Донецьк між автомобілем «АУДІ А6» державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1, та автомобілем ВАЗ НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, та за наслідками якої, відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування від 28.11.2012р., було порушено кримінальне провадження за ст. 286 ч. 1 КК України, та почате досудове розслідування.
Вважаючи себе винним, 28.09.2012р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в присутності свідків уклали письмову угоду у вигляді розписки, відповідно до якої сторони визнали, що заподіяна матеріальна та моральна шкода завдана ОСОБА_1 в результаті ДТП складає 100000 грн., яку повинен відшкодувати ОСОБА_2 При цьому не було розмежовано яку саме суму складає матеріальна шкода, а яку моральна шкода. Також при укладенні угоди, ОСОБА_2, вважаючи себе винним в ДТП, передав ОСОБА_1, внаслідок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 60000 грн., залишок склав 40000 грн., що підтверджується розпискою від 28.09.2012р.
Однак, постановою прокуратури м. Красний Луч від 09.09.2013 року про закриття кримінального провадження, кримінальне провадження за даною ДТП було закрите, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно до ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, матеріальна та моральна шкода, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно висновку судової авто-технічної експертизи від 25.04.2013 року № 426/18, ДТП сталося за обоюдною провиною водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Судом встановлено, що автомобіль ОСОБА_1 застрахований в ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», яка повинна відшкодувати заподіяну шкоду ОСОБА_2, а автомобіль, яким керував ОСОБА_2 застрахований в ПАТ Страхова компанія «Аско-Донбас Півничний», яка повинна відшкодувати заподіяну шкоду ОСОБА_1
Згідно до страхового акту № 696/12/2 від 22.02.2013р. ПАТ Страхова компанія «Аско-Донбас Півничний» сплатила ОСОБА_1 витрати на лікування за наслідками ДТП в сумі 1994,95 грн., а відповідно до страхового акту № 696/12 ГО від 26.11.2012р. сплатила заподіяну матеріальну шкоду внаслідок пошкодження автомобілю в сумі 49500,00 грн. За відшкодуванням моральної шкоди ОСОБА_1 до страхової кампанії не звертався.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що він уклав договір у вигляді розписки, оскільки ОСОБА_1 переконав його в тому, що саме ОСОБА_2 є винуватцем в скоєнні ДТП. Але, після того, як надійшли висновки експертиз, відповідно до яких провина в ДТП є обоюдною, та що ОСОБА_1 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, він вважає, що не повинен виконувати умови розписки, оскільки провина в ДТП у водіїв є обоюдною, про що він раніше не знав.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 пояснив, що розписка не є договором займу, та що він не може розмежувати яка частина залишку грошей в сумі 40000 грн. за розпискою від 28.09.2012р. становить матеріальну шкоду, а яка частина становить моральну шкоду.
Згідно до ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає справу в межах позовних вимог та згідно доказав наданих сторонами на які покладені обов'язки довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог. При цьому, суд не може вийти за рамки заявлених вимог.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 відмовився від подальшого виконання угоди по відшкодуванню шкоди заподіяної внаслідок ДТП, сама угода укладена у формі розписці і не є договором займу, а тому не відповідає діючому законодавству. Крім того, в розписці не розмежовані суми по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди.
Відповідно до висновку авто-технічної експертизи провина в скоєнні ДТП була визнана обоюдною.
Також судом встановлено, що ОСОБА_2 в добровільному порядку вже відшкодував ОСОБА_3 заподіяну внаслідок ДТП шкоду в сумі 60000 грн., а страхова компанія відшкодувала матеріальну шкоду пов'язану з лікуванням в сумі 1994,95 грн. та ремонтом автомобілю в сумі 49500 грн. І сума відшкодованої шкоди ОСОБА_1 без лікування становить більше ніж 100000 грн., а саме 109500 грн. (60000 грн. + 49500 грн.)
В зв'язку з чим, суд вважає за неможливо стягнути з ОСОБА_2 40000 грн. на користь ОСОБА_1 за цією розпискою. А тому, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треба відмовити в повному обсязі. за їх необгрунтованістю.
Разом з тим, в судовому засіданні представник страхової компанії «Аско-Донбас Півничний» в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 2500 грн.
Тому суд вважає за необхідне стягнути цю суму з цієї страхової компанії, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_1 частково. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити, за їх необгрунтованістю.
Згідно висновку експертного авто-товарознавчого дослідження № 3591/ЭМ від 17.05.2013 року вартість матеріальної шкоди, нанесеної ОСОБА_2, складає 23195 грн. 34 коп.
Відповідно до квитанції від 30.04.2013р. за № 630099, за проведення експертного авто-товарознавчого дослідження ОСОБА_2 поніс витрати в сумі 1000 грн.
І ці суми, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань».
Також, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 моральну шкоду. Виходячи з обставин ДТП, суми заподіяної матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 грн., задовольнивши позовні вимоги в цій частині позову частково. В задоволенні іншій частині позовних вимог по відшкодуванню моральної шкоди відмовити, за необгрунтованістю заявлених вимог.
У відповідності до розрахунків суми гонорару від 29.07.2012 року витрати ОСОБА_2 на юридичну допомогу склали 3000 грн.
При звернення до суду ОСОБА_2 були понесені витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 231,65 грн. в рахунок матеріальної шкоди, та витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 229,40 грн. в рахунок моральної шкоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» витрати ОСОБА_2 пов'язані з оплатою судового збору в сумі 231,65 грн. в рахунок матеріальної шкоди, а з ОСОБА_1 витрати пов'язані з оплатою судового збору в сумі 229,40 грн. в рахунок моральної шкоди.
Судові витрати, по відшкодуванню ОСОБА_2 витрат по оплаті юридичної допомого в сумі 3000 грн., суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» та ОСОБА_1 по 1500 грн. з кожного.
Письмові доводи ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань», що ця страхова компанія не повинна відшкодовувати ОСОБА_2 шкоду завдану внаслідок ДТП, за його провини в ДТП, суд вважає необгрунтованими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що провина в дорожньо-транспортній пригоді є збоку обох водіїв. А згідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Представник ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» в судове засідання не з'явився, надавши письмове заперечення, тому суд, зі згоди інших учасників процесу, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності, на підставі наданих доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 79, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 979, 1166-1167, 1187-1188 ЦК України, ст. 33.1.4. ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», Постановою Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з Страхової компанії «Аско-Донбас Півничний» на користь ОСОБА_1 заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди моральну шкоду в сумі 2500 гривень.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, за їх необгрунтованістю.
Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» на користь ОСОБА_2 заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в сумі 23195 гривень 34 копійки та витрати з проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 1000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 гривень.
Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору по матеріальній шкоді в сумі 231 гривня 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору по моральній шкоді в сумі 229 гривень 40 копійок.
Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань» та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі по 1500 гривень, з кожного.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, за їх необгрунтованістю.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Краснолуцький міський суд.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під часпроголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію рішення направити до ПАТ «Страхова компанія «Оранта-Лугань».
Головуючий суддя: В.М. Шелюта