Справа № 2-964/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2008 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Єнько Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивач звернулась до Малинського районного суду з позовною заявою, в якій просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через напруженість, непорозуміння у взаємних стосунках грубе відношення відповідача до неї. Збереження шлюбу стало неможливим та недоцільним.
Відповідач позов визнав, про що надав суду відповідну письмову заяву.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1) ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб у ІНФОРМАЦІЯ_3 за актовим записом НОМЕР_1 (а.с. 3). В період перебування у шлюбі у них народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_3ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 4, 5). Позивач та відповідач на даний час вже разом не проживають і подальше збереження сім'ї є неможливим, що визнали і самі сторони. У зв'язку з цим суд вважає, що позов обґрунтований, а визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб. Отже, шлюб між сторонами розриває. Діти за згодою сторін залишаються проживати з позивачем.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 88 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення. Від сплати судового збору та державного мита при реєстрації розірвання шлюбу сторони звільнені як ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 60, 88, 174 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 105, 112 Сімейного кодексу України,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 у ІНФОРМАЦІЯ_3 за актовим записом НОМЕР_1, між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ІНФОРМАЦІЯ_1) ІНФОРМАЦІЯ_8 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7 гривень 50 копійок.
Від сплати судового збору та державного мита при реєстрації розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнені як ІНФОРМАЦІЯ_6 на підставі абзацу 3 пункту 18 частини 1 статті 4 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Малинського районного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий А.О. Тимошенко