26.06.2014
Справа № 252/1272/14-к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2014 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого судді Федько Г.М., при секретарі Мотрич В.І., за участю:
прокурора прокуратури Микитівського району м. Горлівки Рудяк Ю.І.,
обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка кримінальне провадження за № 12014051020000146 від 24 січня 2014 року відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В:
23 січня 2014 року близько 22 годин 00 хвилин, між ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виникла сварка, коли вони перебували в квартирі АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2. В ході сварки ОСОБА_2 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, підійшов до неї, та став наносити кулаком правої руки удари в область обличчя та голови останньої, в результаті чого, своїми протиправними діями ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4: забиту рану нижньої губи, синці, садна обличчя, припухлість м'яких тканин в потиличній області справа, рухомість 1-го, 2-го зубів на нижній щелепі зліва, які утворились від дії тупих предметів та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_2 свої протиправні дії у відношенні ОСОБА_4 самостійно припинив. Потім, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3, та умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень останній, став наносити кулаком правої руки удари в область обличчя ОСОБА_3 чим спричинив останній: забиту рану слизистої верхньої губи, садно нижньої губи, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після чого, ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_3 свої протиправні дії самостійно припинив.
Своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 125 ч.1 КК України, як умисне спричинення легких тілесних ушкоджень.
Під час досудового розслідування, між потерпілими ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 08 лютого 2014 року на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення, відповідно до якої сторони погодились на призначення ОСОБА_2 покарання за ст. 125 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 680 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_2 визнав винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, шкоду завдану потерпілим ОСОБА_4 , ОСОБА_3 відшкодував в повному обсязі.
Відповідно листу Горлівського відділення КЗОЗ «Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 241 від 24.03.2014 року ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. За таких обставин, суд не приймає рушенні та не розглядає питання в частині затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2, прийшовши до висновку про закінчення в цій частині провадження по справі.
Розглядаючи питання щодо затвердження угоди про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. За змістом ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої та середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення у вчиненні якого ОСОБА_2 визнав себе винуватим та між ним і потерпілими укладено угоду про примирення, згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості та згідно ст. 477 КПК України є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права визначені в ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а потерпіла ОСОБА_3 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Переконавшись, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, суд приходить до висновку, що підстави для відмови в затвердженні угоди про примирення відсутні.
Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України і підтримані прокурором в судовому засіданні.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 08 лютого 2014 року про примирення між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Затвердити угоду від 08 лютого 2014 року по кримінальному провадженню № 12014051020000146 від 24 січня 2014 року між потерпілою ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 про примирення.
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Федько Г.М.