Справа № 2- 3132/08

Рішення

Іменем  України

          20 листопада 2008 року   Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

     Головуючого - судді       - Коваленко І.В.

     при секретарі           - Карпенко І.П.

     розглянувши у попередньому  судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу,

Встановив:

Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.12.2005 р. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

ОСОБА_1  звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим, що спільне життя з відповідачкою не склалося через те, що вони люди різних характерів та поглядів на сімейне життя. Це призвело до припинення шлюбних відносин, повної втрати взаємоповаги та будь-яких почуттів. З лютого 2008 року вони не проживають разом, не підтримують шлюбно-сімейні відносини, у кожного свій бюджет. Оскільки сім’я розпалась остаточно, збереження шлюбу буде суперечити його інтересам, позивач просив шлюб розірвати.

В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю і просив його задовольнити без надання строку на примирення. Витрати, пов’язані з отриманням свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАГСу, просив  покласти на нього.

    Відповідачка в судовому засіданні не заперечувала проти  розірвання шлюбу.

    Згідно з вищезазначеним суд уважає, що рішення у справі можна постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд в судовому засіданні встановив, що сторони перебувають в шлюбі,  зареєстрованому 23 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис НОМЕР_1 . Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження. Наміру поновлювати шлюбні відносини з відповідачем позивач не має, що підтверджується поясненнями останнього в судовому засіданні.  

Крім того, як позивач так і відповідач зазначали, що збереження даного шлюбу буде суперечити  інтересам  обох сторін.

            Суд вважає, що вищевикладене дає підстави для висновку про неможливість подальшого спільного проживання сторін по справі, як подружжя, та вказує на те, що збереження їхньої сім’ї стало неможливим.

              Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо  буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження  шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

              Враховуючи викладене, позов позивача підлягає задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечитиме  інтересам  обох сторін.

              Зобов’язання по оплаті  державного мита при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАГСу, суд покладає на  позивача.

               

На підставі ст.ст. 110, 112 СК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

     

              Позов   ОСОБА_1  задовольнити.

         

Шлюб, укладений  23 грудня 2005 року  між ОСОБА_1  та ОСОБА_2 , який був зареєстрований  відділом реєстрації актів цивільного  стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві,  актовий запис         НОМЕР_1  - розірвати.

           

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути із ОСОБА_1  на користь держави мито в сумі 17 грн.

ОСОБА_2  від сплати мита звільнити.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви  про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом  десяти днів з дня проголошення рішення .

                     

Суддя: