АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________Провадження № 22ц/790/3874/14 Головуючий 1 інст. - Полєхін А.Ю.

Доповідач - Макаров Г.О.

Справа № 635/9703/13-ц

Категорія: трудові

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кружиліної О.А.,

Шаповал Н.М.,

при секретарі - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» на рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення, -

ВСТАНОВИЛА:

18.10.2013 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до Підприємства Харківської Облспоживспілки «Мерф'янський міський ринок» про поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилався на те, що з 21 жовтня 2005 року його було прийнято на роботу на Підприємство Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» на посаду директора на підставі наказу № 77-К від 19.10.2005 року.

19 грудня 2012 року згідно запису в трудовій книжці його було звільнено з займаної посади за ст. 38 КЗпП України на підставі наказу № 28-К від 19.12.2012 року, про що він дізнався 24 вересня 2013 року. В листі була трудова книжка та Наказ про звільнення його з займаної посади від 19.12.2012 року. Позивач вважає даний наказ незаконним та просить суд захистити його права. Відповідно до Витягу з ЄДР юридичних осіб на запит адвоката ОСОБА_3 стало відомо, що Підприємство «Обласне об'єднання ринків» з 04 вересня 2013 року припинено за рішенням засновників, в зв'язку з чим не може бути відповідачем за даним позовом. Тому він звернувся з позовною заявою до ПХО «Мереф'янський міський ринок».

На посаді директора ПХО «Мереф'янський міський ринок» позивач працює вже вісім років, з 21 жовтня 2005 року. З 21.10.2005 року між позивачем та Підприємством «Обласне об'єднання ринків» був укладений трудовий договір (контракт) на три роки до 21.10.2008 року, потім був укладений новий трудовий договір (контракт) терміном на три роки до 21.10.2011 року і останній контракт укладений Підприємством «Обласне об'єднання ринків» укладений 22.10.2011 року строком на один рік до 22.10.2012 року. Директором ПХО «Мереф'янський міський ринок» ОСОБА_2 працює по теперішній час, що підтверджується випискою з державного реєстру підприємств та організацій.

Відповідно до Статуту ПХО «Мереф'янський міський ринок» ОСОБА_2 є засновником підприємства з розміром частки у статутному капіталі - 38%. Весь час з моменту призначення на посаду директора, позивач в повному обсязі виконує всі обов'язки директора, покладені на нього Статутом підприємства.

По закінченню строку дії цього трудового договору він працює директором ПХО «Мереф'янський міський ринок» по теперішній час. Про роботу позивача директором відомо засновникам підприємства, які повинні були продовжити термін дії договору. Але жодного наказу чи розпорядження видано не було. Відповідно до ч. 4, 5 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівник фактично допущений до роботи. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу оформлено належним чином, якщо робота проводилась з відома власника або уповноваженого органу. Невидача роботодавцем наказу про прийняття особи на роботу, до виконання якої її фактично допущено, не є доказом того, що з нею не було укладено трудовий договір.

Таким чином, як зазначив позивач, на дату винесення наказу про звільнення, трудовий договір став безстроковим та вважається таким, що укладений на невизначений строк. Те, що трудовий договір між позивачем та Підприємством «Обласне об'єднання ринків» є безстроковим визнано і відповідачем, тому що 19.12.2012 року позивача було звільнено згідно ст. 38 КЗпП України із формулюванням: «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника».

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України - якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботу і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладанні трудового договору. Тому, оскільки заяви позивач не підписав та по теперішній час працює на посаді директора підприємства, роботу не залишив, розірвання трудового договору не вимагає та на місце директора ПХО «Мереф'янський міський ринок» не запрошено іншого працівника, таким чином відповідач не мав права відповідно до ч. 2 ст. 38 КЗпП України звільняти ОСОБА_2 з посади директора. На підставі цього, позивач просить суд ухвалити рішення, згідно якому визнати Наказ № 28-К від 19 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 з посади Директора ПХО «Мереф'янський міський ринок» незаконним та поновити ОСОБА_2 на посаді директора ПХО «Мереф'янський міський ринок».

Сторони в судове засідання не з'явилися, подали до суду заяву, згідно якої, заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили справу розглядати за їх відсутності.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено у повному обсязі. Наказ № 28-к від 19 грудня 2012 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора ПХО «Мереф'янський міський ринок» - визнано незаконним; поновлено ОСОБА_2 на роботі на посаді директора ПХО «Мереф'янський міський ринок».

В апеляційній скарзі Підприємство Харківської Облспоживспілка «Мереф'янський міський ринок» просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки суд безпідставно не узяв до уваги, що ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з відповідачем на підставі контракту, який діяв з 22.10.2011 року по 22.10.2012 року та передбачав в п. 5.2.1 що цей контракт припиняється після закінчення терміну його дії. А в зв'язку з тим, що за 2 місяці до закінчення дії контракту, останній не був продовжений чи укладений на новий строк, ОСОБА_2 був звільнений з займаної посади.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що останній після закінчення дії контракту 22.10.2012 року продовжував працювати на посаді директора ПХО «Мереф'янський міський ринок», а тому трудовий договір, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 24 КЗпП повинен бути визнаний укладеним, оскільки позивач фактично був допущений до роботи.

Але з цим висновком погодитись не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норма матеріального та процесуального права і він суперечить обставинам справи та наявним в ній доказам.

Згідно п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Статтями 10, 11, 58, 60, 179, 212, 213 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно розтлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КЗпП України, особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань визначаються законодавством та їх статутами.

За положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 5 Закону України «Про споживчу кооперацію» ВВР, 1992 № 30, ст.414, з відповідними змінами та доповненнями, - основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначаються порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України. Споживче товариство вважається створеним, визнається юридичною особою і може здійснювати господарську та іншу діяльність з дня його державної реєстрації.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про споживчу кооперацію» ВВР, 1992 № 30 ст.414, з відповідними змінами та доповненнями, - вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які приймають статут, призначають розміри вступного і обов'язкового пайового внеску, обирають керівні та

контрольні органи товариства, а також вирішують інші питання, пов'язані з його діяльністю. Кожний член користується на загальних зборах споживчого

товариства правом одного голосу незалежно від розміру внесеного

ним пайового внеску, і це право не може бути передано іншим

особам.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Таким чином, під час укладання контракту законом надано право сторонам установлювати підвищену відповідальність керівника підприємства й додаткові підстави для розірвання трудового договору - контракту.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», - вирішуючи позови про поновлення на роботі, осіб, звільнених за п.8 ст.36 КЗпП, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір при наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання. Оскільки на працівників, з якими укладено контракт, поширюється законодавство про працю, що регулює відносини по трудовому договору, за винятком, встановленим для цієї форми

трудового договору, їх трудовий договір може бути припинено й з інших підстав, передбачених законодавством (статті 36, 39-41 КЗпП).

Згідно п.п. 5.7, 6.1, 6.2 Контракту з директором підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» (а.с. 9-10), - якщо розірвання контракту проводиться за підставами, передбаченими контрактом, але не передбаченими законодавством України, про це зазначається у трудовій книжці Директора з посиланням на п. 8 ст. 36 Кодексів Законів про працю України; Цей контракт укладається на один рік, діє з 22.10.2011 року по 22.10.2012 року; за два місяці до закінчення терміну дії він може за письмовою угодою сторін бути продовжений або укладений на новий чи інший термін.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 6.14.5 Статуту підприємства Харківської облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок», (далі - підприємство) є власним підприємством підприємства «Обласне об'єднання ринків» Харківської облспоживспілки, Харківської обласної спілки споживчих товарів (далі - Облспоживспілка), які є його засновниками; підприємство є юридичною особою, керується у своїй діяльності Законом України «Про споживчу кооперацію», Законом України «Про кооперацію», іншими законодавчими актами України, рішеннями Загальних зборів Засновників (Учасників) підприємства, цим Статутом, має відокремлене майно, самостійний баланс, свій фірмовий бланк, печатку з найменуванням, штамп, поточний, валютний та інші рахунки в установах банків, діє на принципах повного господарського розрахунку; загальні збори приймають рішення: а) про передачу основних засобів, які є власністю підприємства у заставу, їх продаж, списання, безоплатну передачу, а також про списання нереальної дебіторської заборгованості згідно з законодавством України на умовах Статуту підприємства; б) про створення, реорганізацію, ліквідацію філіалів, представництв, інших відособлених підрозділів підприємства; в) про вибір органів контролю (ревізора) підприємства; г) про встановлення обсягів комерційної таємниці та конфіденційної інформації підприємства; д) про реорганізацію і ліквідацію підприємства, призначають ліквідаційну комісію, затверджують ліквідаційний баланс; є) про збільшення (зменшення) статутного фонду підприємства. Встановлення порядку та умов внесення Засновником (Учасником) додаткових внесків до статутного фонду підприємства; й) про затвердження річного звіту підприємства, балансу підприємства, а також розподілу і використання прибутку, визначення порядку та списання збитків; к) про затвердження річних нормативів відрахувань від прибутків у спеціальні фонди підприємства; л) про затвердження штатного розкладу підприємства та змін до нього, затвердження та зміну кошторису на утримання апарату підприємства; м) про прийняття нових Учасників підприємства та виключення Засновника (Учасника) підприємства, затвердження розміру, форми та порядку внесення Засновниками (Учасниками) додаткових вкладів, про порядок, розміри та форми повернення вкладів Засновникам (Учасникам) при виході з підприємства; н) про затвердження положення про спеціальні фонди підприємства, розподіл річних відрахувань від прибутків до цих фондів, розподіл та контроль за використанням коштів; о) про відмову від права постійного землекористування земельною ділянкою підприємства, надання дозволу на внесення змін до договору оренди земельної ділянки ринку, передачу земельної ділянки або її частини в заставу, відчуження земельної ділянки ринку або її частини; п) призначення та відкликання директора підприємства. Загальні збори Засновників (Учасників) підприємства затверджують контракт та вносять рішення про розірвання контракту із директором підприємства у разі грубого порушення умов цього Статуту, при цьому попередивши його про своє рішення письмово за 3 (три) календарні місяці; р) притягнення до майнової відповідальності посадових осіб підприємства. (а.с.12-15).

Як вбачається з матеріалів справи, на посаді директора підприємства Харківської облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» ОСОБА_2 працював на підставі контракту затвердженого постановою правління облспоживспілки від 28.03.2011 р. № 47 згідно зі Статутом «Мереф'янського міського ринку» підприємства Харківської облспоживспілки, укладеного 22.10.2011 року строком на 1 рік до 22.10.2012 року відповідно до п.п. 6.19, 6.20, 7.1 Статуту підприємства Харківської облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» та п.п. 6.1, 6.2 Контракту з директором підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок». За два місяці до закінчення терміну дії Контракту ОСОБА_2 письмової угоди про продовження, або укладання на новий термін не укладав і з заявою з приводу цього до відповідача не звертався. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами, які сторонами не оспорюються. За таких обставин з ОСОБА_2 повинен бути припинений трудовий договір згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП з підстав, передбачених контрактом, а саме, - по закінченню строку дії контракту з 22.10.2010 року, а не за власним бажанням, як помилково вказано відповідачем в наказі № 28-К від 19.12.2012 року про звільнення ОСОБА_2 з посади директора підприємства Харківської облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок».

Посилання суду на застосування ч.ч. 4, 5 ст. 24 КЗпП України, є хибним, так як положення, вказаного закону на спірні правовідносини не поширюються, оскільки під час укладання контракту закон надає право сторонам установлювати додаткові підстави для укладання та розірвання трудового договору, і контрактом застосування вказаного закону не передбачені.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, - скасуванню рішення в частині задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» про поновлення на роботі на посаді директора ПХО «Мереф'янський міський ринок», і ухваленням в цій частині нового про відмову в позові про поновлення ОСОБА_2 на роботі та зміні формулювання підстав звільнення ОСОБА_2 з посади директора ПХО «Мереф'янський міський ринок» на ч. 1 ст. 36 КЗпП України, а саме по закінченню строку дії контракту з 22 жовтня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 309, 313, 316, 317, 319, 321, 322, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» - задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 жовтня 2013 року - змінити.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог до Підприємства Харківської Облспоживспілки «Мереф'янський міський ринок» про поновлення на роботі на посаді директора ПХО «Мереф'янський міський ринок».

Вважати ОСОБА_2 звільненим з посади директора ПХО «Мереф'янський міський ринок» по закінченню строку дії контракту з 22 жовтня 2010 року.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: