Справа № 657/233/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2014 Каланчацький районний суд Херсонської області

у складі:

головуючого судді Ковальчук О. В.

при секретарі - - Шаховій О.В.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" представник позивача Троцан Єгор Юрійович до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить в судовому порядку стягнути на свою користь з відповідача 431999,09 грн. заборгованості за кредитним договором.

Своїх вимоги мотивує тим, що відповідно 19.08.2008р. між ВАТ «Кредобанк» правонаступником якого відповідно до статуту є ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 13/а -06 від 19.08.2008 р., відповідно до умов якого ПАТ «Кредобанк» надав відповідачу кредит в сумі 33928,00 доларів США на строк до 17 серпня 2015 року, зі сплатою відсотків 15% річних на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати проценти, а також належним чином виконувати інші умови кредитного договору. 29.11.2011 р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу, згідно з яким 14.12.2011 р. відбулося відступлення права вимоги усіх грошових зобов'язань до позичальника ОСОБА_4 Відповідно до п. 4.1 кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит в повному обсязі в порядок і термін передбачені договором та взяв на себе зобов'язання щодо сплати процентів щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця за який нараховані проценти. Зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав. У зв'язку з чим ОСОБА_4 станом на 04.10.2012 р. має заборгованість 44973,42 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату складає 359333,13 грн. та суму пені в розмірі 72665,96 грн. Просить позов задовольнити.

Представник позивача Троцан Є.Ю. в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що позивачем не надано доказів, що між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «приватні інвестиції» було укладено договір факторинку, цей договір був укладений з порушенням п. 2 ст. 517 ЦК України, згідно якого боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Оскільки ОСОБА_4 не був належним чином письмово повідомлений про заміну кредитора, тому має право не виконувати свого обов'язку перед новим кредитором. Просила в позові відмовити. Окрім того позивачем було пропущено строк звернення до суду, тому просила застосувати позовну давність.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

19.08.2008р. між ВАТ «Кредобанк» правонаступником якого відповідно до статуту є ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 13/а -06 від 19.08.2008 р., відповідно до умов якого ПАТ «Кредобанк» надав відповідачу кредит в сумі 33928,00 доларів США на строк до 17 серпня 2015 року, зі сплатою відсотків 15% річних на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. 29.11.2011 р. між ПАТ «Кредобанк» та ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу, згідно з яким 14.12.2011 р. відбулося відступлення права вимоги усіх грошових зобов'язань до позичальника ОСОБА_4

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору ОСОБА_4 зобов'язався повернути кредит в повному обсязі в порядок і термін передбачені договором та взяв на себе зобов'язання щодо сплати процентів щомісяця із нарахованими відсотками рівними сумами по 650,00 доларів США протягом усього строку кредитування, але не пізніше останнього робочого дня місяця за який нараховані проценти. Зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконав. У зв'язку з чим ОСОБА_4 станом на 04.10.2012 р. має заборгованість 44973,42 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ на зазначену дату складає 359333,13 грн. та суму пені в розмірі 72665,96 грн. Посилання представника позивача ОСОБА_2 на те, що договір факторингу було укладено з порушенням з порушенням ч. 2 ст. 517 ЦК України є безпідставними, оскільки вищевказаний договір сторонами, що його уклали не оспорювався, а отже він дійсний. Однак відповідач був повідомлений про обов'язковість проведення платежів за кредитним договором, укладеним між ним та ВАТ «Кредобанк», однак даного обов'язку не виконував, як до укладення договору, так і після його укладення, перед кредитором - ВАТ «Кредобанк». Новий кредитор дійсно відповідача не повідомив про перехід права вимоги кредиту до нього, що було підтверджено представником позивача у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні заявила також клопотання про застосування позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з спливом позовної давності.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості останнє виконання зобов'язань за договором відповідачем здійснено 30.11.2008 р. і з цього часу виконання зобов'язань припинилося.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно ч.3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно ст.. 256 УК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, є підставою для відмови у позові.

За загальними правилами згідно ч. 1 ст. 261 України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким чином, зазначеними нормами закону початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами, які свідчать про порушення прав особи. У зв'язку з цим початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусово - судовому порядку.

Оскільки умовами договору між сторонами встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повертати борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку - пеню відповідно до п. 5.1 умов кредитного договору, то право кредитора слід вважати порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу. А відтак і початок перебігу позовної даності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Тобто у спірних правовідносинах позовна давність до вимог про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Як вже зазначалося останній платіж відповідачем було здійснено 30.11.2008 р. Перебіг позовної давності з цього часу вчинення дій відповідача, про визнання свого боргу не переривався. Оскільки між сторонами не було встановлено іншого строку позовної давності відповідно до ст.. 257 ЦК України застосовується загальний строк позовної давності у три роки.

Якщо відраховувати строк позовної давності з моменту здійснення відповідачем останнього платежу, у липні 2008 року, то позивач звернувся до суду через 6 років 9 місяців, що дає підставу для висновку про сплив строку позовної давності.

Оскільки позивач звернувся до суду через 6 років 9 місяців з часу здійснення відповідачем останнього платежу у листопаді 2008 року суд приходить до висновку про сплив строку позовної давності щодо сплати кредиту та процентів за його користування.

Представник позивача заперечував проти застосування строку позовної давності, оскільки вважає, що позивачем строк позовної давності звернення до суду не пропущено, оскільки вони набули право звернення до суду з моменту укладення договору факторингу, тобто з 29.11.2011 року. Суд вважає, що дані пояснення не є обґрунтованими, оскільки при укладені договору факторингу позивач отримав від кредитора не лише права, а й обов'язки. Крім того на момент укладення договору факторингу - 29.11.2011 року, відповідно до якого відступлення права вимоги відбулося 14.12.2011 р., строку позовної давності за даним кредитним договором сплив.

Крім того ст.. 266 ЦК України передбачає, що із спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність сплила і до додаткової вимоги. Таким чином, включення пені до основної вимоги поза межами позовної давності не ґрунтується на вимогах закону.

Керуючись ст. 254, 256, 261, 267, ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" представник позивача Троцан Єгор Юрійович до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутніми при проголошені рішення, протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлено 01.07.2014 р.

Суддя: Ковальчук О. В.