|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32 |
|
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.06 Справа № 6/5пд.
Суддя Василенко Т.А, розглянувши матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства “Дисана”, м. Луганськ
до 1 -го відповідача - Приватного підприємця ОСОБА_1,
м. Луганськ
2-го відповідача -Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ
3-ї особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет позову, з боку
відповідача:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТД “Лелека”, м. Луганськ
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк”в особі Луганської філії, м. Луганськ
про визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
від позивача -Пилипюк А.В., дов. від 07.04.06.; Бурлаченко О.В., дов. від 07.04.04.;
від 1- го відповідача -ОСОБА_3, дов. № НОМЕР_1;
від 2- го відповідача -ОСОБА_4, дов. №НОМЕР_2;
від 3-ї особи -ТОВ ТД “Лелека” - Русанов Є.І., дов. від 20.04.06.;
від 3-ї особи - ЗАТ КБ “ПриватБанк” - Бондаренко Т.О., дов. № 3948 ПО від 01.09.05.;
в с т а н о в и в :
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі -продажу вбудовано -прибудованого нежитлового приміщення від 02.12.2005 року та зобов'язання 1-го відповідача повернути все отримане за вказаним договором.
1-й відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (без номера та без дати, вхідний по канцелярії суду від 09.06.2006., арк. справи 46-47), за яким проти позову заперечує, з підстав вказаний у відзиві, а також, посилаючись на те, що договір купівлі -продажу вбудованого нежитлового приміщення НОМЕР_3, що знаходиться за адресою -АДРЕСА_1 від 02.12.2005. був укладений між фізичними особами ОСОБА_2 і ОСОБА_1 Тобто на думку відповідача спір повинен розглядатись у суді загальної юрисдикції та не може розглядатися у господарському суді.
В той же час 1-й відповідач зазначає, що договір купівлі -продажу вбудовано -прибудованого нежитлового приміщення НОМЕР_3, будинок НОМЕР_4, що знаходиться за адресою -АДРЕСА_2, згідно з вимогами ст. 209 ЦК України був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом і порядок нотаріального засвідчення вказаного договору відповідає вимогам Закону України «Про нотаріат»та Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Мінюста України від 12.06.1994. № 1815.
2-й відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (без номера та без дати, вхідний по канцелярії суду від 09.06.2006., арк. справи 55-56), за яким також проти позову заперечує та вказує, що спірний договір був укладений між фізичними особами, а не суб'єктами підприємницької діяльності, та має бути розглянутим у суді загальної юрисдикції суді.
Також 2-й відповідач вказує, що на час укладення договору купівлі -продажу у нього було право власності на вбудовано -прибудоване нежитлове приміщення АДРЕСА_2, і згідно ст. 658 ЦК України, 2-й відповідач прийняв рішення про відчуження належного на праві приватною власності майна, що не суперечить вимогам діючого законодавства.
3-я особа -ТОВ “ТД “Лелека” надала до суду відзив на позовну заяву (без номера та без дати, вхідний по канцелярії суду від 27.06.2006., арк. справи 98 - 99), за яким проти позову заперечує, з підстав вказаний у відзиві, а також, посилаючись на те, що договір купівлі -продажу вбудованого нежитлового приміщення НОМЕР_3, що знаходиться за адресою -АДРЕСА_1 від 02.12.2005. був нотаріально посвідчений згідно ст. 209 ЦК України і перед його укладенням нотаріусом була перевірена його відповідність вимогам законодавства.
В той же час 3-я особа зазначає, що вказане вище нежитлове приміщення було внесено до статутного капіталу ТОВ “ТД “Лелека”, як внесок громадянина ОСОБА_1 у користування строком на п'ять років, що найшло своє відображення у розділі 4 статуту товариства. Також 3-я особа просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Окрім цього, 3-я особа -ЗАТ КБ “Приватбанк” в особі Луганської філії надала до суду пояснення на позовну заяву від 07.07.2006., за яким повідомила, що вбудоване -прибудоване нежитлове приміщення НОМЕР_3, розташоване за адресою -АДРЕСА_2, передано ОСОБА_1 в іпотеку ПриватБанку на підставі договору іпотеки, посвідченого 28.12.05. нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 в реєстрі за № НОМЕР_5. Згідно цього договору ОСОБА_1 передав в іпотеку ПриватБанку вказане нерухоме майно, яке належить йому на підставі договору купівлі -продажу, посвідченого 02.12.2005. нотаріусом ОСОБА_6 в реєстрі № НОМЕР_6, в забезпечення виконання своїх зобов'язань за укладеним ним з 3-ю особою кредитним договором № НОМЕР_7.
При посвідченні договору іпотеки нотаріусом було перевірено право власності ОСОБА_1 на вказане приміщення та відсутність заборони на його відчуження.
Дослідивши матеріали справи та приймаючи до уваги, що:
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 02.12.2005. між 1-м та 2-м відповідачами був укладений договір купівлі -продажу вбудованого -прибудованого нежитлового приміщення НОМЕР_3, розташованого за адресою -АДРЕСА_2.
На думку позивача вказаний договір є недійсним оскільки згідного п 1.4. договору продавець ОСОБА_2, зазначила, що майно, яке є предметом купівлі -продажу у судовому спорі не знаходиться. Але вказане не відповідало дійсності. Так, на момент укладення вказаного договору господарським судом Луганської області розглядалась справа № 18/186 пд про визнання договору купівлі - продажу вбудовано -прибудованого нежитлового приміщення НОМЕР_3, укладеного між позивачем та 2-м відповідачем недійсним.
Постановою Апеляційного господарського суду Луганської області від 24.01.05. по справі № 18/186 пд договір від 27.12.200. купівлі -продажу вказаного нежитлового приміщення визнаний недійсним. В той же час ПП ОСОБА_2 була зобов'язана повернути майно по вказаному договору ЗАТ «Дисана».
Таким чином, на думку позивача, продавець за опорюваним договором -ПП ОСОБА_2 не мала правових підстав на укладення договору купівлі -продажу з ПП ОСОБА_1
Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.
02.12.2005. року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі - продажу вбудованого нежитлового приміщення НОМЕР_3, що знаходиться за адресою -АДРЕСА_1.
За умовами договору ОСОБА_2 (продавець) зобов'язалася передати вказане нежитлове приміщення, а ОСОБА_1 (Покупець) -прийняти його та оплатити.
Вказаний договір був нотаріально засвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі за № НОМЕР_6.
В п.14. вказаного договору зазначено, що Продавець, свідче що зазначене вбудовано -прибудоване нежитлове приміщення на момент укладання договору нікому іншому не подаровано, іншим способом не відчужено, під заставою, охороною (арештом) не перебуває, судового спору щодо нього, а також право на нього у третіх осіб відповідно до ст. 659 ЦК України, як у межах так і за межами України, не має, як внесок до статутного фонду фізичних осіб не вносилось.
В той же час, із матеріалів справи вбачається, що 27.10.2005. господарським судом Луганської області було винесено рішення по справі № 18/186пд за позовом ЗАТ «Дисана»до ПП ОСОБА_2 про визнання договору недійним. Вказаним рішенням у задоволенні позову було відмовлено.
В межах вказаної справи була заявлена вимога про визнання недійсним договору купівлі -продажу нежитлового приміщення яке розташоване в АДРЕСА_2 у розмірі 94/100 частки загальною площею 1163,6 кв.м., укладеного між ЗАТ «Дисана»та ПП ОСОБА_2
Постановою Апеляційного господарського суду Луганської області від 24.01.2006. по справі № 18/186 пд рішення господарського суду Луганської області від 27.10.2005. було скасоване і прийняте нове рішення - визнати договір купівлі -продажу нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою -АДРЕСА_2 загальною площею 1163, кв.м, що складає ідеальну частку у розмірі 94/100 недійсним. В той же час сторін було зобов'язано повернути один одному все одержане за договору, тобто ЗАТ «Дисана»повернути отримані за угодою кошти у сумі 60 000 грн. 00 коп., а ПП ОСОБА_2 -вказане вище нежитлове приміщення.
Зазначена вище постанова апеляційного суду була оскаржена у касаційному порядку.
Незважаючи на те, що у справі № 18/186 пд не вказувався номер спірного приміщення, матеріалами справи підтверджено, що річ іде саме про прибудоване вбудоване нежитлове приміщення НОМЕР_3, що знаходиться за адресою -АДРЕСА_1.
Як було вказано вище договір купівлі -продажу від 27.12.00. був укладений між юридичною особою -ЗАТ «Дисана»та Приватним підприємцем ОСОБА_2, тобто придбаний нею для здійснення підприємницької діяльності і на час укладання обох вказаних договорі ОСОБА_2 була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності (арк.. справи 34).
В той же час, ОСОБА_1 на момент укладання договору від 02.12.2005. був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності (арк. справи 36) і як вбачається із матеріалів справи придбав вказане приміщення для здійснення підприємницької діяльності.
Так, із кредитного договору № НОМЕР_7. та договору іпотеки від 28.12.2005. укладених між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк»вбачається, що кредит був наданий ОСОБА_1 для покупки товарів продовольчих та промислових груп, а в забезпечення зобов'язань за кредитним договором останній передав в іпотеку саме вказане вище нежитлове приміщення.
З огляду на викладене, доводи відповідачів за відзивами та ТОВ «ТД «Лелека»щодо припинення провадження у справі у зв'язку із непідсудністю господарському суду відхиляються як необґрунтовані.
Згідно ст. 202 ЦК України є діяльність особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
В той же час згідно ст. 626 ЦК України договором є угода двох або більш сторін, спрямована на встановлення,зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли угоди по всім істотним умовам договору.
В той же час істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
При укладання договору купівлі -продажу від 02.12.2005. сторонами вказані вимоги закону були виконані і досягнуто угод щодо всіх істотних умов договору.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою для недійсності угоди є недотримання в момент укладання сторонами вимогам ст. 203 ЦК України.
Статтею 203 ЦК України визначено, що умови угоди не можуть протирічити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства. Особа, яка здійснює угоду повинна мати необхідний обсяг дієздатності. Окрім цього волевиявлення учасників угоди повинно бути вільним і відповідати їх внутрішній волі. Угода повинна здійснюватися у формі встановленій законом.
Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін угоди навмисно ввела іншу сторона в оману, щодо обставин, що мають суттєве значення, така угода визнається недійсною.
Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка уклала угоду, помилилась щодо обставин, які мають суттєве значення, така угода може бути визнана судом недійсною.
Виходячи з аналізу вказаних норм законодавства, угода, укладена внаслідок помилки, що має істотне значення, може бути визнана недійсною за позовом сторони, яка діяла під впливом помилки.
А як вбачається із матеріалів справи та доводів 1-го відповідача, він не вважає, що угода була укладена внаслідок помилки з його боку або омани його іншою стороною, в той же час позивач не є стороною у спірному договорі.
В той же час, ст. 657 ЦК України визначено, що договір купівлі -продажу житлового будинку (квартир) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Як вбачається із матеріалів справи під час укладання договору від 02.12.2005. майно під арештом або охороною не знаходилось
Матеріалами справи підтверджено, що оспорюваний договір купівлі -продажу від 02.12.2005. був нотаріально посвідчений та зареєстрований.
З огляду на викладене позовні вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволення позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
Окрім цього слід зняти арешт з нежитлового приміщення, розташованого за адресою -АДРЕСА_2 (вбудоване -прибудоване приміщення НОМЕР_3),який був накладений ухвалою господарського суду луганської області від 16.03.2006.
На підставі викладеного та ст.ст. 203, 229,230,657 ЦК України та керуючись ст. ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. В задоволені позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Зняти арешт з нежитлового приміщення, розташованого за адресою -АДРЕСА_2 (вбудоване -прибудоване приміщення НОМЕР_3).
4. Зобов'язати ДВС у Жовтневому районі м. Луганська винести відповідну постанову.
У судовому засіданні 27.10.2005 р. за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -12.07.06.
Суддя Т.А.Василенко
Спеціаліст Т.В.Шкуть