КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" червня 2014 р. Справа№ 911/400/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Іоннікової І.А.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.
за участю представників
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Лук’янова І.Ю. - дов. від 22.01.2014 року № 22-01/01
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2014 року
у справі № 911/400/14 (суддя Третьякова О.О.)
за позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (м. Київ)
до Державного підприємства „Укрспирт" (м. Бровари Київської області)
про стягнення 151 338 грн. 79 коп.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Київської області звернулася Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" з позовом до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості „Укрспирт" про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 151 338 грн. 79 коп.
Рішенням від 23.04.2014 року господарський суд Київської області позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ДП „Укрспирт" на користь ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" - 63 389 грн. 93 коп. пені, 1 267 грн. 80 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.04.2014 року у справі № 911/400/14 в частині суми пені, у стягненні якої відмовлено та прийняти нове рішення, за яким позов задовольнити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2014 року апеляційна скарга ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 911/400/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.
В судове засідання 26.06.2014 року повноважні представники позивача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 30.08.2011 року Львівська філія Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (постачальник) та Державне підприємство „Укрспирт" (покупець) було укладено Договір поставки природного газу № 24/11-1979/13-0/ПДВ, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.
Відповідно до п. 2.2 додатку № 1 від 30.08.2011 року до договору, приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Також матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що на виконання умов договору протягом серпня-вересня 2011 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 1 958 123 грн. 43 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, засвідченими підписами та відбитками печаток сторін:
- від 31.08.2011 року на суму 930 400 грн. 95 коп.
- від 30.09.2011 року на суму 1 027 722 грн. 48 коп., копії яких містяться в матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідач розрахувався за отриманий природний газ лише частково. У зв'язку з чим у квітні 2013 року ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до ДП „Укрспирт" про стягнення 487 948 грн. 59 коп., з яких: 440 428 грн. 95 коп. заборгованості за договором від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ, 32 684 грн. 23 коп пені, нарахованої за період з 29.09.2012 року по 29.03.2013 року, 13 073 грн. 69 коп. 3% річних та 1 761 грн. 72 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.04.2012 року по 29.03.2012 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.06.2013 року у справі № 911/1237/13 вищезазначений позов було задоволено частково, стягнуто з ДП „Укрспирт" на користь ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" 440 428 грн. 95 коп. основного боргу, 13 073 грн. 69 коп. 3% річних, 1 761 грн. 72 коп. інфляційних втрат та 9 105 грн. 31 коп. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили 23.06.2013 року.
Звертаючись з даним позовом ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" просить суд стягнути з відповідача 151 338 грн. 79 коп. пені, нарахованої за періоди:
з 06.09.2011 року по 05.03.2012 року на 930 400 грн. 95 коп. заборгованості за серпень 2011 року,
з 06.10.2011 року по 05.04.2012 року на 1 027 722 грн. 48 коп. заборгованості за вересень 2011 року.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 7.3.1 договору від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що враховуючи той факт, що п. 4.1 договору від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ встановлює обов'язок відповідача провести розрахунки до 5-го числа, наступного за місяцем поставки газу, відповідач, у випадку невиконання такого обов'язку, вважається таким, що прострочив вже з 5-го числа відповідного місяця, а відтак нарахування пені повинно здійснюватися з 05.09.2011 року по 05.03.2012 на прострочену заборгованість за актом прийому-передачі газу від 31.08.2011 року та з 05.10.2011 року по 05.04.2012 року на прострочену заборгованість за актом прийому-передачі газу від 30.09.2011 року.
Крім того, позивачем пеня розрахована на всю суму поставленого газу за актами прийому-передачі від 31.08.2011 року на суму 930 400 грн. 95 коп. та від 30.09.2011 року на суму 1 027 722 грн. 48 коп.
Однак, як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 10.06.2013 року у справі № 911/1237/13 на баланс позивача Львівською філією ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" (у зв'язку з її ліквідацією) заборгованість відповідача за Договором від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ станом на 01.04.2012 року була передана в розмірі 440 428 грн. 95 коп.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що зменшення заборгованості за договором від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ в загальній сумі 1 958 123 грн. 43 коп. відбулося шляхом зарахування Львівською філією ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" переплат відповідача за іншим договором поставки природного газу № 24/11-1979/13, а саме згідно платіжних доручень від 09.08.2011 року № 4201, від 23.08.2011 року № 4733, від 26.08.2011 року № 4870, від 20.09.2011 року № 5705, від 21.09.2011 року № 5780 та від 22.09.2011 року № 5854, в загальній сумі 1 517 694 грн. 48 коп.
Проте, підтвердити точну дату такого зарахування жодна з сторін не змогла.
Відповідачем подано місцевому господарському суду копію акта звіряння обсягу дебіторської та/або кредиторської заборгованості між відповідачем та Львівською філією ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України", згідно якого сторони засвідчили, що станом на 01.11.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по оплаті поставленого газу за договором від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ в розмірі 440 428 грн. 95 коп., що дає можливість суду зробити висновок, що станом на 01.11.2011 року переплати в сумі 1 517 694 грн. 48 коп. були прийняті позивачем в рахунок погашення боргу за договором від 30.08.2011 року № 24/11-1979/13-0/ПДВ.
Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру пені та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув пеню у розмірі 63 389 грн. 93 коп.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з посиланням позивача не т, що тільки лист від 08.11.2011 року № 04-12/113 є єдиною підставою для зарахування основного боргу у сумі 1 517 694 грн. 48 коп., оскільки укладений Львівською філією ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" та відповідачем акт, на відміну від листа, являється двостороннім документом, який визначає факт зарахування коштів в рахунок погашення основного боргу.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2014 року по справі № 911/400/14 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 23.04.2014 року по справі № 911/400/14 залишити без змін.
3. Справу № 911/400/14 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__26.06.2014 р.__
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді І.А. Іоннікова
А.Г. Майданевич