КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа№ 910/1991/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 01.07.2014 року по справі № 910/1991/14 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Потлаваобленерго» на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України 10.04.2014 року) по справі № 910/1991/14 (суддя - Літвінова М.Є.)

За позовом публічного акціонерного товариства «Потлаваобленерго»

до публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної

компанії «Нафтогаз України»

про стягнення 14 246 265,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Потлаваобленерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 14 246 265,22 грн. передоплати за газ, що не був поставлений по договору купівлі-продажу природного газу № 2676-БО від 31.07.2012.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року у справі № 910/1991/13 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, публічне акціонерне товариство «Потлаваобленерго», звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/1991/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 року по справі № 910/1991/14 відновлено строк на подання апеляційної скарги публічним акціонерним товариством «Потлаваобленерго» та прийнято її до провадження і призначено перегляд рішення зазначеною колегією на 01.07.2014 року.

Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року у справі № 910/1991/14 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

01.07.2014 року від публічного акціонерного товариства «Потлаваобленерго» надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача був присутній в судовому засіданні та надавав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надавав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Потлаваобленерго» - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступ представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року по справі № 910/1991/14 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

31.07.2012 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець, відповідач) та ПАТ "Полтаваобленерго" (покупець, позивач) був укладений договір № 2676-БО купівлі-продажу природного газу (а.с. 8-13).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (п. 1.2. договору).

Продавець передає покупцеві з 01.08.2012 року по 31.12.2012 року газ обсягом до 3 473 тис. куб.м. у тому числі по місяцях кварталів.

Обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п. 2.1.1 договору).

Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу плюс мінус 5 відсотків від узгодженого сторонами згідно з п. 2.1 цього Договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу (п. 2.1.2 договору).

Порядок та умови передачі природного газу сторони визначили у третьому розділі договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця.

Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі.

Умовами договору також передбачено обов'язок покупця укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з газотранспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами в пунктах приймання-передачі газу (п. 3.1.1 договору).

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Згідно п. 3.4 Договору, не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8 числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою або надати в письмові формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Порядок обліку газу визначений розділом 4 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна на газ та послуги з його транспортування установлюється НКРЕ.

Ціна за 1000 куб.м. газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20 % - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу - з 01.08.2012 року до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків за послуги - до повного їх здійснення (п. 11.1 договору).

Укладений між сторонами у справі договір № 2676-БО від 31.07.2012 року, є за своєю правовою природою договором купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу вимог частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Аналогічна норма міститься у статті 509 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, за весь період дії даного договору позивачем було перераховано відповідачу 33 607 888,45 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а. с. 15-20).

Однак, за твердженням позивача, відповідач не виконав умови договору зі своєї сторони та не поставив газ на зазначену суму.

У зв'язку з чим, публічне акціонерне товариство «Потлаваобленерго» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 14 246 265,22 грн. передоплати за газ, що не був поставлений по договору купівлі-продажу природного газу № 2676-БО від 31.07.2012.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка газу підтверджується тристоронніми актами приймання-передачі природного газу за договором № 2676-БО від 31.07.2012 року: від 31.08.2012 року на суму 55 940,83 грн. за обсяг газу - 12,000 тис. куб.м., від 30.09.2012 року на суму 55 940,83 грн. (12,000 тис. куб.м.), від 26.11.2012 року на суму 2 032 610,12 грн., від 27.11.2012 року на суму 7 863 966,37 грн. (1 686,918 тис. куб.м.) (а.с. 21-24). На загальну суму 10008458,15 грн.

В той час як з пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що за поставлений по договору № 2676-БО від 31.07.2012 року природний газ грошові кошти відповідачу перераховані наступним чином: платіжним доручення № 3 від 17.09.2012 року на суму 1 427 грн. з урахуванням листа № 02-28/10811 від 09.2012 року (а.с. 15, 26), платіжним дорученням № 9495 від 29.10.2012 року (а.с. 16) та платіжним дорученням № 2 від 18.10.2012 року (а.с. 15) на суму 110 489,49 грн. з урахуванням листа № 02-30/12398 від 06.11.2012 (а.с. 27), платіжним дорученням № 2 від 29.11.2012 року (а.с. 17) та платіжним дорученням № 2 від 13.11.2012 року (а.с. 16) на суму 8 465 114,20 грн. з урахуванням листа № 7-6186/1.2-12 від 02.11.2012 року, платіжним дорученням № 2 від 29.12.2012 року (а.с. 17) та платіжним дорученням № 2 від 26.12.2012 року (а.с. 19) на суму 13 810 872,20 грн., платіжним дорученням № 2 від 16.01.2012 року (а.с. 18), платіжним дорученням № 2 від 23.01.2013 року (а.с. 19), та платіжним дорученням № 2 від 31.01.2013 року (а.с. 20) на суму 11 219 985,54 грн. На загальну суму 33 607 888,43 грн.

Тобто переплата становить 14 246 265,22 грн. (33 607 888,43 грн. (оплата) - 10 008 458,15 грн. (поставка) - 9 353 165,08 грн. (лист № 02-30/3700 від 03.04.2013 року зарахування по іншому договору).

Разом з тим, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу підписані та скріплені печатками ПАТ "Кременчукгаз", ПАТ "Полтаваобленерго", з яких вбачається, що у листопаді 2012 року за договором № 2676-БО (та за договором № 2640 від 29.09.2011 року), ПАТ "Кременцукгаз" протранспортовано бюджетним організаціям - 1211 тис. куб.м., населенню - 14 053 тис. куб.м., релігійних організацій - 2,800 тис. куб.м., у грудні 2012 року - бюджетним організаціям - 1 845 тис. куб.м., населенню - 18 597 тис. куб.м., релігійних організацій - 18 597,746 тис. куб.м. (а.с. 73-74), які були надіслані позивачем на адресу відповідача листом № 21/1283 від 17.04.2013 року (а.с. 75).

Відповідно до п. 2.1 договору, у листопаді 2012 року відповідач повинен був поставити позивачеві природний газ у розмірі 1 125 тис. куб.м., а у грудні 2012 року - 1896 тис. куб.м. для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, організаціями та іншими споживачами.

Також, відповідачем до матеріалів справи надано акти, які підписані з боку НАК "Нафтогаз України", а саме за договором від 31.07.2012 року №2676-БО, відповідно в яких міститься наступна інформація: у листопаді 2012 року поставлено природний газ в обсязі 3 037,916 тис. куб.м. на суму 14 161 962,39 грн., у грудні 2012 року - 4 262,707 тис. куб.м. на суму 19 871 614,68 грн.), складені відповідно до обсягів газу, необхідних для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями та установами та іншими споживачами.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходитть до висновку, що поставка природного газу у листопаді-грудні 2012 року за договором № 2676-БО від 31.07.2012 року відбулась, однак, у сторін виникли розбіжності щодо об'ємів поставленого газу.

Крім того, звертаємо увагу на те, що ПАТ "Полтаваобленерго" звернулось до суду з позовом до ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" саме про повернення безпідставно набутого майна, а відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Згадані положення застосовуються в силу ч. 2 цієї норми незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно вищенаведених приписів закону зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: набуття або збереження майна (особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою); мають бути відсутніми правові підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків).

Таким чином, до предмету доказування в даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідач відповідне майно за рахунок позивача; чи є для цього підстави та факт належності такого майна іншій особі (позивачу).

Положення про набуття, збереження майна без достатньої правової підстави застосовуються до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння на підставі ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Цей засіб захисту права власності (віндикація) застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю (майном).

Оскільки, як судом першої інстанції так і судом апеляційної інстанції встановлено, що кошти отримані відповідачем під час виконання умов договору є оплатою за газ, то вони не можуть вважатись безпідставно отриманими.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року у справі № 910/1991/14 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Потлаваобленерго» на рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року по справі № 910/1991/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.04.2014 року у справі № 910/1991/14 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1991/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді П.В. Авдеєв

В.В. Куксов