Провадження по справі № 2/260/573/2014
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2014 року Ленінський районний суд міста Донецька у складі :
головуючого судді: Трофименко Л.Р.,
при секретарі: Ткач Є.Г.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом ,-
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача - ОСОБА_1, що діє у інтересах ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом, зазначивши в обґрунтування заявлених вимог наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_4, після його смерті залишилось спадкове майно - домоволодіння, розташоване за адресою АДРЕСА_1, вищевказане майно належало йому на підставі рішення № 10 від 24.04.1956 року про виділення земельних ділянок під індивідуальне будівництво будинків - було надано земельну ділянку для індивідуального будівництва площею 357 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. За договором про надання у безстрокове користування - реєстраційний номер 5096, завірений 28.11.1956 року шостою сталінською нотаріальною конторою, дід позивача - ОСОБА_4 - було надано у безстрокове користування земельну ділянку під забудову житлового будинку. Після закінчення будівництва, ОСОБА_4- помер, не отримавши правовстановлюючого документу на збудовану ним будівлю. Спадкоємцем після смерті діда позивач вважає себе, оскільки його мати - донька ОСОБА_4- ОСОБА_5, прийняла фактично спадкове майно після смерті своєї матері - дружини діда ОСОБА_6. У передбачений законом строк, позивач не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом, тому вважає, що суд у судовому засіданні відновить його порушене право на спадкування та визнає право власності на будинок АДРЕСА_1, встановить факт своєчасного прийняття спадщини у вигляді вищевказаного будинку за померлою ОСОБА_6, потім за померлою ОСОБА_5, потім за позивачем ОСОБА_7, та визнає потім за ОСОБА_7 право власності на будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Позивач с судове засідання не з'явилась, просила суд розглянути справу у її відсутність, за участю її представника, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовільнити.
Присутній с удовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 - ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні визнала позовні вимоги в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши та вивчивши пояснення представника позивача та відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.ст.60 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.
Відповідно до ст. 213 ч.3 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Судом встановлено, що на підставі рішення № 10 від 24.04.1956 року про виділення земельних ділянок под. індивідуальне будівництво будинків - було надано земельну ділянку для індивідуального будівництва площею 357 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
За договором про надання у безстрокове користування - реєстраційний номер 5096, завірений 28.11.1956 року шостою сталінською нотаріальною конторою, діду позивача - ОСОБА_4 - було надано у безстрокове користування земельну ділянку під забудову житлового будинку (а.с.13-17).
Після закінчення будівництва, дід позивача ОСОБА_4 - помер, не отримавши правовстановлюючого документу на збудовану ним будівлю.
Після смерті ОСОБА_4 залишилися спадкоємці першої черги: жінка померлого- ОСОБА_10 та діти померлого- ОСОБА_5 та ОСОБА_2.
До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто зі спадкоємців не звертався.
Як вважає позивач, ОСОБА_10 прийняла спадщину оскільки була зареєстрована та мешкала у домоволодінні.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_10 померла, після її смерті залишилися спадкоємцями першої черги були діти померлої- ОСОБА_5 та ОСОБА_2. Зазначила, що її мати- ОСОБА_5 фактично прийняла спадщину, оскільки мешкала в будинку та у 2006р. зареєструвалася в ньому, проводила поточні ремонти та сплачувала комунальні послуги.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла, після її смерті спадкоємцем першої черги є позивачка. Як стверджує остання, вона звернулася до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину але в усній формі їй було відмовлено з причини неможливості отримання витягу з Державного реєстру прав власності спадкодавця на домоволодіння АДРЕСА_1.
Суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію (ст. 285 ЦПК). При вирішенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини і місця її відкриття суд має виходити з положень статей 526 і 549 ЦК, згідно з якими місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця, а якщо воно невідоме - місце знаходження майна або його основної частини. Діями ж, що свідчать про прийняття спадщини, є фактичний вступ заявника в управління чи володіння спадковим майном у межах шестимісячного строку з дня відкриття спадщини або подача ним протягом цього строку до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про її прийняття.
Оскільки позивачем взагалі не надано відомостей про звернення до нотаріальної контори з питання оформлення спадщини, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім того позивачем не надані суду правовстановлюючі документи на домоволодіння та технічний паспорт.
В доведення своїх вимог позивачем надано довідку про те, що ОСОБА_5 мешкала зі своєю матір'ю ОСОБА_10 з 1964 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 та вела спільне господарство. Втім ця довідка не підписана секретарем Об'єднаного квартально-будинкового комітету №5 Ленінської районної в м.Донецька ради, не має дати її видачі та не завірена печаттю Ленінської районної в м.Донецька ради. В довідці не зазначено місце спільного мешкання вказаних осіб та взагалі власником зазначена ОСОБА_5 принагідно не зазначено власником якого домоволодіння вона є.
Таким чином суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог та вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На підставі ст. 549 ЦК УССР (у ред..1963 року), п.16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.. 392 ЦК України, керуючись 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення фактів прийняття спадщини та визнання права власності у порядку спадкування за законом - відмовити за необґрунтованістю.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Ленінський районний суд м.Донецька.
Суддя: