З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/257/1540/14

Єдиний унікальний номер 257/4381/14-ц

23 червня 2014 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Андрєєвої О.М.,

при секретарі - Хомутовій Н.Г.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним, визнання правочину дійсним, визнання права власності на транспортний засіб, стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та визнання права власності на транспортний засіб, посилаючись на те, що на підставі довіреності від 24 квітня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізського міського нотаріального округу Запорізської області ОСОБА_4 позивач користувався, володів та розпоряджався транспортним засобом Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційним номер НОМЕР_1, але фактично позивач та відповідач ОСОБА_2 24 квітня 2012 року уклали договір купівлі-продажу, згідно якого відповідач передала у власність позивачу зазначений автомобіль, а позивач передав відповідачеві 12000 доларів США в якості оплати ціни за автомобіль. При цьому 9 січня 2012 року позивачем було укладено договір про надання послуг з ОСОБА_3, згідно якого відповідач ОСОБА_3 в якості повіреного взяла на себе зобов'язання про пошук необхідного позивачеві транспортного засобу. Згодом відповідач ОСОБА_3 знайшла саме транспортний засіб Mersedes-benz, належний ОСОБА_2, за що одержала грошову винагороду у розмірі 3000 гривень. З иста Орджонікідзовського ВДВС Запорізького міського управління юстиції від 28 жовтня 2013 року позивачу стало відомо, що зазначений транспортний засіб Mersedes-benz перебуває у розшуку в зв?язку із здійсненням виконавчого проваження про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на підставі виконавчого листа від 10 квітня 2013 року. В зв'язку з цим позивач з метою захисту свого права власності на автомобіль просить визнати договір доручення від 24 квітня 2012 року удаваним, визнати дійсним договір купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу та визнати за позивачем право власності на цей транспортний засіб, а оскільки ОСОБА_3 не повідомила позивача про наявні арешти автомобіля, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у розмірі 3000 гривень як безпідставно отриману винагороду.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив визнати договір доручення від 24 квітня 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Запорізського міського нотаріального округу Запорізської області ОСОБА_4, удаваним правочином, визнати дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційним номер НОМЕР_1, який було укладено між ним та відповідачем ОСОБА_2, визнати за ним право власності на цей автомобіль, крім того стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у розмірі 3000 гривень. Пояснив, що на час укладення угоди про фактичне відчуження автомобіля між ним на ОСОБА_2, яке мало місце в день оформлення довіреності 24 квітня 2012 року, рішення суду від 10 квітня 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів кредитної заборгованості ще не існувало, в зв?язку з чим були відсутні перешкоди для придбання позивачем автомобіля, належного ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується телеграфним повідомленням про вручення судової повістки члену сім?ї відповідача (а.с.28), в зв'язку з чим сама відповідач ОСОБА_2 відповідно до вимог ч.3 ст.76 ЦПК України є повідомленою про час та місце розгляду справи, але про причини своєї неявки до суду відповідач не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло, в зв?язку з чим суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, що підтверджується її підписом у судовій розписці (а.с.29), направила до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у позові ОСОБА_1 до неї (а.с.30-32). При цьому підтвердила обставини укладення договору про надання послуг між нею та ОСОБА_1, на виконання якого вона знайшла для придбання ОСОБА_1 транспортний засіб Mersedes-benz, належний ОСОБА_2 Також підтвердила обставини оформлення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору доручення від 24 квітня 2012 року, який фактично приховував інший правочин - договір купівлі-продажу цього автомобіля, згідно з яким ОСОБА_2 передала ОСОБА_1 у власність спірний автомобіль, а ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 вартість автомобіля в розмірі 12000 доларів США, про що відповідач ОСОБА_6 видала розписку. Заперечувала проти стягнення з неї 3000 гривень, посилаючись на те, що умови договору про надання послуг вона виконава в повному обсязі, цим договором на неї не були покладені обов?язки перевіряти наявність арештів на автомобіль, тому винагороду в сумі 3000 гривень нею отримано правомірно. Оскільки відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з?явилася, про причини своєї неявки до суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надійшло, суд вважає можливим розглянути справу за її відсутності на підставі наявних доказів.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд відповідно до ч.1 ст.224 ЦПК України вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд встановив, що на підставі довіреності від 24 квітня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Запорізського міського нотаріального округу Запорізської області ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_2 уповноважила позивача ОСОБА_1 продати, здати в оренду або позичку належний ОСОБА_2 транспортний засіб Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, надавши для цього позивачу ОСОБА_1 право представляти її інтереси в органах нотаріату, відповідних органах ДАІ, страхових компаніях, будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкувань та форм власності з усіх без винятку питань, пов'язаних з продажем транспортного засобу, передачею його у найм, його переобладнанням, (заміни номерних вузлів, агрегатів, двигуна та кольору), ремонтом, проходженням технічного огляду; з правом перегону транспортного засобу до місця продажу і місця стоянки, визначати на власний розсуд місце стоянки транспортного засобу, поставити на облік та зняти з обліку вказаний транспортний засіб, якщо в тому буде потреба; керувати транспортним засобом, з правом зняття з обліку та постановки на облік по копії реєстраційної картки; одержати транзитні номери; подавати та одержувати необхідні довідки та документи (у тому числі тимчасовий реєстраційний талон), включаючи заяви, дублікат реєстраційного документу, в разі його втрати, з правом відновлення та реєстрації всіх необхідних документів та номерних знаків по копії реєстраційної картки; заміни свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, з правом виїзду та керування за кордоном за умовами оформлення такого права у встановленому чинним законодавством порядку, підписати договір купівлі-продажу транспортного засобу, договір найму, визначаючи ціну та всі істотні умови договору на свій розсуд; підписувати різноманітні заяви, в тому числі заява про мій сімейний стан, одержати належні власнику за результатом згаданих угод грошові суми; укладати договори страхування транспортного засобу (цивільна відповідальність, повне Авто-КАСКО, часткове Авто-КАСКО тощо), договори обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, отримати поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, отримувати грошові суми страхового відшкодування. Крім того, за зазначеним дорученням від 24 квітня 2012 року у випадку спричинення транспортному засобу пошкодження іншими особами в результаті ДТП чи заподіяння шкоди повіреною особою іншим транспортним засобам, як джерелом підвищеної небезпеки, ОСОБА_1 був уповноважений укладати, якщо в тому буде необхідність, згоди про відшкодування заподіяної шкоди, одержувати та сплачувати за такими угодами грошові суми у розмірах, згідно із калькуляціями або за домовленістю, сплачувати транспортні податки, а також виконувати всі інші юридично значимі дії, пов'язані з виконанням цією довіреністю. Крім того, за цим дорученням від 24 квітня 2012 року при виникненні необхідності ОСОБА_1 надається право вести від імені ОСОБА_2 справи в суді з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі та потерпілому, в тому числі з правом пред'явлення позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання повністю або частково предмету позову, зміни підстав або предмету позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подання виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. При цьому довіреність була видана власником автомобіля ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_7 строком на 10 (десять) років по 24 квітня 2022 року включно, з правом передоручення повноважень третім особам.

Отже, зміст довіреності від 24 квітня 2012 року безперечно свідчить про надання власником автомобіля ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 прав не тільки володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеним транспортним засобом повністю на його розсуд протягом десяти років, а свідчить про надання відповідачкою ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 такого обсягу прав на зазначений транспортний засіб на строк десять років, який притаманний лише власнику речі.

Зазначені обставини крім показань позивача повністю підтверджуються змістом довіреності від 24 квітня 2012 року (а.с.8).

Не довіряти змісту цієї довіреності суд не має жодних підстав, оскільки довіреність посвідчена у встановленому законом порядку приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу із дотриманням всіх вимог, встановлених законом, в тому числі Законом України «Про нотаріат».

Суд також встановив, що у день посвідчення зазначеної довіреності від 24 квітня 2014 року позивач ОСОБА_1 передав відповідці ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 12000 доларів США, що крім показань позивача, повністю підтверджується розпискою від 24 квітня 2014 року, згідно з якою ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12000 доларів США у якості оплати за переданий йому у повне право власності автомобіль марки Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. Згідно із цієї розпискою, оплата за автомобіль здійснена ОСОБА_1 у повному обсязі. Зазначені обставини, крім показань позивача, повністю підтверджуються змітом наданої суду розписки (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст.235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Відповідно до ч.2 ст.235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 6 листопада 2009 року за удаваним правочином (стаття 235 ЦК) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені статтею 216 ЦК, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.

Відповідно до інформаційного листа Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 24 листопада 2008 року, воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому позивач повинен вказати, який інший правочин приховується за допомогою укладеного правочину. За удаваним правочином настають інші права та обов'язки, ніж ті, що передбачені правочином. За удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача на майно за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Таким чином, аналіз змісту довіреності від 24 квітня 2012 року та розписки власника автомобіля ОСОБА_2 від 24 квітня 2012 року безперечно свідчить про те, що під час оформлення зазначеного правочину - довіреності від 24 квітня 2012 року - між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений удаваний правочин, тобто такий, який був вчинений для приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу вказаного автомобіля.

Зміст зазначених письмових документів безсумнівно підтверджує, що волевиявлення сторін у даному випадку було направлено на досягнення іншого правового ефекту, аніж передбаченого при укладенні договору доручення, але в той же час насправді позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 домовились про інші правові наслідки, які мали на меті приховати укладення договору купівлі-продажу вказаного транспортного засобу.

За таких обставин доводи позивача ОСОБА_1 про визнання договору доручення від 24 квітня 2012 року удаваним правочином, визнання дійсним договору купівлі-продажу спірного автомобіля, та відповідно про визнання за ОСОБА_1 права власності на спірній автомобіль є обґрунтованими, в зв?язку з чим суд не знаходить підстав для відмові у цьому позові ОСОБА_1

Судом також встановлено, що згідно договору про надання послуг від 9 січня 2012 року, укладеним між ОСОБА_1 (довірителем) та відповідачем ОСОБА_3 (повіреним), ОСОБА_3 взяла на себе зобов?язання із підшукання транспортного засобу для укладення ОСОБА_1 договору купівлі-продажу цього транспортного засобу (а.с.11).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 дійсно на підставі укладеного договору про надання послуг підшукала для позивача відповідний транспортний засіб - автомобіль Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, за що отримала винагороду у розмірі 3000 гривень, що підтверджується показаннями обох сторін - позивача ОСОБА_1 та письмовими поясненнями відповідача ОСОБА_3 (а.с.30-32).

Разом з тим, відповідач ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях проти позову ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на те, що в повному обсязі та належним чином виконала усі умови договору від 9 січня 2012 року.

Відповідно до ч.3 ст.10, чч.1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам, в тому числі позивачу ОСОБА_1, під час розгляду справи було роз'яснено їх права та обов'язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, сторонам, зокрема позивачу, було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується технічним записом судового засідання.

За таких обставин суд встановив, що позивач ОСОБА_1, незважаючи на наявну можливість, не надав суду жодних доказів порушення відповідачем ОСОБА_3 умов договору про надання послуг від 9 січня 2012 року, жодних доказів невиконання нею будь-якого пункту зазначеного договору та будь-яких зобов?язань, покладених на неї цим договором.

А за таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 суми грошової винагороди, отриманої за цим договором, не доведені жодними доказами, в зв?язку з чим суд вважає позов в цій частині недоказаним, необґрунтованим, а тому вважає необхідним у задоволенні позову у цій частині відмовити.

На підставі викладеного, ст.203, ч.ч.1, 2 ст.235, ч.ч.1, 2 ст.328, ч.1 ст.334, ст.392, ч.1 ст.655, ч.1 ст.1000 ЦК України, керуючись ст.ст. ст.ст.10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 224, 225, 226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину удаваним, визнання правочину дійсним, визнання права власності на транспортний засіб задовольнити.

Визнати удаваним договір доручення, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо транспортного засібу автомобіля марки Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Запорізського міського нотаріального округу Запорізської області ОСОБА_4 24 квітня 2012 року.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля марки Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 24 квітня 2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб автомобіль Mersedes-benz, моделі S 600, 1998 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований Запорізським ВРЕР № 1 УДАІ УМВС України в Запорізській області.

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми 3000 (три тисячі) гривень відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Київського районного суду м. Донецька протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: