РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року Справа № 4/5007/37/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

при секретарі Мухомеджанов Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Данильчук М.Я. (директор), Кравчук В.І. (дов. 17/6-Д від 17.06.14 р0

від відповідача: Мороз А.С. (дов. б/н від 29.11.13 р.), Мельник О.М. (директор)

від третіх осіб: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" на рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.14 р. у справі № 4/5007/37/12

за позовом Закритого акціонерного товариства "Спіка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради

про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення збитків та судових витрат

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит"

до Закритого акціонерного товариства "Спіка"

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Лабрадорит": Реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області; Головного управління юстиції у Житомирській області

про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі 4/5007/37/12 позовні вимоги ЗАТ "Спіка" про витребування від ТОВ "Лабрадорит" об'єктів нерухомого майна, а саме: будівель цеху по обробці граніту (літера А), площа - 117,5 кв. м та Модуль 102х24 (літера Б), площа 2394,2 кв. м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" за назвою: будівля модульного типу (літера Б) площею 2394,2 кв. м., та будівля пилорами (літера А) - площею 117,5 кв. м. задоволено. Витребувано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" об'єкти нерухомого майна, а саме: будівлю цеху по обробці граніту, літера А, площа - 117,5 кв.м. та Модуль 102х24, літера Б, площа - 2394,2 кв.м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" з назвою будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м. (літера Б) та будівля пилорами площею 117,5 кв.м. (літера А).

В задоволенні зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі модульного типу площею 2394,2 кв. м та пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 (а.с. 99-103, т.2) відмовлено.

ТОВ «Лабрадорит» звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Житомирської області, в якій просить рішення від 14.04.2014р. та додаткове рішення від 22.04.2014р. скасувати, у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити.

В апеляційній скарзі ТОВ «Лабрадорит» вказує на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема зазначає наступне:

- судом не взято до уваги, що товариством придбане спірне майно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, а відтак товариство слід вважати добросовісним набувачем майна, яке, у відповідності до вимог ст.. 388 ЦК України, не може бути витребуваним;

- не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що право власності у ЗАТ "Спіка" на спірне майно встановлено рішенням суду у справі № 2/870-НМ, оскільки предметом спору у даній справі є визнання торгів недійсними;

- судом не взято до уваги, що у позивача за первісним позовом відсутні докази права власності на майно, щодо якого подано віндикаційний позов;

- на думку скаржника, судом не враховано, що визнання недійсними прилюдних торгів не тягне за собою відсутність у ТОВ "Лабрадорит" підстави належності майна та не спростовує його статус добросовісного набувача;

- ТОВ "Лабрадорит" вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, а висновок суду, що право на звернення з віндикаційним позовом виникло у ЗАТ з часу набрання чинності судовим рішенням про визнання торгів недійсними є хибним, оскільки право витребування речі з чужого володіння пов'язується з часом вибуття речі з володіння власника. При цьому скаржник вважає, що відсутні як поважні причини пропуску строку, так і підстави для поновлення даного строку судом;

- Відмовляючи в зустрічному позові, судом помилково визначено, що підставою даного позову є факт добросовісності і неможливості витребування майна від добросовісного набувача. При цьому судом не взято до уваги, що підставою для даного позову були дії ЗАТ "Спіка", які призвели до видачі свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс гранітопереробного заводу, до складу якого включено майно, що належить на праві власності ТОВ "Лабрадорит";

- Судом не досліджено факту наявності і чи відсутності об'єктів, щодо яких подано віндикаційний позов;

- Скаржник вважає, що суд надав перевагу доказам ЗАТ "Спіка" на доказами ТОВ "Лабрадорит"; не повернув позовну заяву без розгляду; після початку розгляду справи по суті судом прийнято заяву позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог.

Представник третьої особи - КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання № 485 від 13.05.14р., в якому просить суд розглядати справу без його участі за наявними у справі матеріалами та доказами.

Представник третьої особи - Реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі у зв'язку з неможливістю з'явитись в засідання суду.

ЗАТ "Спіка" заперечило вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просить суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, враховуючи наступне:

- Факт відсутності об'єктів, які є предметом індикаційного позовові доводяться доказами, які містять матеріали справи;

- Рішенням у справі № 2/870-НМ відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Лабрадорит" про визнання права власності;

- На думку представника ЗАТ продаж майна на торгах, проведених з порушенням, змінює статус особи, яка придбала майно на таких торгах;

- Позивач вказує на неможливість визнання відповідача добросовісним набувачем, оскільки останній знав, що продавець не може здійснювати продаж майна, що підтверджується постановою про зупинення виконавчого провадження та листом ТОВ "Гран-Буд" від 27.07.11р.;

- Майно у складі будівлі модульного типу та будівлі пилорами вибуло з володіння ЗАТ "Спіка" поза його волею;

- Позовні вимоги про витребування від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на користь Закритого акціонерного товариства "Спіка" об'єктів нерухомого майна, а саме: будівлі цеху по обробці граніту, літера А, площа - 117,5 кв.м. та Модуля 102х24, літера Б, площа - 2394,2 кв.м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" з назвою будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м. (літера Б) та будівля пилорами площею 117,5 кв.м. (літера А)

Зумовлені змінами в назві майна, які відбулися при проведенні торгів та оформленні права власності за відповідачем;

- Позивачем спростовуються доводи ТОВ "Лабрадорит" щодо пропуску позовної давності, при цьому позивач за первісним позовом вказує, що вимога про застосування наслідків недійсного правочину заявляється при наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення скасувати, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом міста Києва прийнято рішення від 21.06.2004р. у справі №26/142, яким стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Спіка" на користь Акціонерного комерційного банку "Росток-Банк" 3199502,65грн. заборгованості за кредитним договором №1 від 01.02.1996р., 3775913,43грн. заборгованості за кредитним договором №11 від 29.07.1996р. та 875287,67грн. заборгованості за кредитним договором №1-19/2001 від 21.03.2001р., всього на загальну суму 7850703,75грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хмелекомбайну, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами та модуль 102х24, що знаходиться в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, а також гірниче устаткування і обладнання (а.с. 16-18, т.1).

На виконання даного рішення та ухвали суду від 02.07.2004р. господарським судом міста Києва видано наказ №26/142 від 02.07.2004 року, який направлено до виконання Відділу Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції.

Постановою ДВС Житомирського обласного управління юстиції від 19.08.2004р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду №26/142 від 02.07.2004р. про стягнення з ЗАТ "Спіка" на користь АКБ "Росток Банк" заборгованості в сумі 7850703,75грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, що належить боржнику, у тому числі, адміністративно-побутовий корпус, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами; модуль 102х24; пилорама для розпилювання каменю, про що свідчить акт опису й арешту майна від 26.08.2004р. та додаток до акту опису й арешту майна (а.с.53-55, т.3).

13.01.2005р. між Відділом ДВС Житомирського РУЮ та Спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" в особі Житомирської філії СДП "Укрспец'юст" були укладені договори №5060001 та № 5060002 на реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2005р. було порушено провадження у справі №23/167-б про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Спіка", згідно пункту четвертого якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, відповідно до ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

11 березня 2005 року відбулися торги з реалізації будівель модульного типу та пилорами, що підтверджується протоколами №5060001/363 та №5060002/364 від 11.03.05р., переможцем яких було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (а.с.114-115, т.7).

Відділом державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції 12.04.2005р. складено акти про проведення прилюдних торгів з реалізації будівлі модульного типу площею 2496 кв. м та будівлі пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 (а.с.110-111, т.7).

Приватним нотаріусом Радомишльського району нотаріального округу Житомирської області на підставі вищенаведених документів видано свідоцтво про придбання ТОВ "Лабрадорит" нерухомого майна з прилюдних торгів за реєстраційним №485 від 15.04.2005р. (а.с.118, т.7).

Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєстровано за ТОВ "Лабрадорит" будівлю модульного типу та будівлю пилорами, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, про що свідчить витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 18.04.2005р. (а.с.119-120, т.7).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2005 року у справі №26/142 скасовано рішення господарського суду міста Києва від 21.06.04., яким було стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Спіка" на користь Акціонерного комерційного банку "Росток банк" заборгованість за кредитним договором №1 від 01.02.1996 року в сумі 3199502,65 грн., за кредитним договором №11 від 29.07.1996 року в сумі 3775913,43 грн. та за кредитним договором №1-19/2001 від 21.03.2001 р. в сумі 8785287,67 грн., а всього на загальну суму 7850703,75грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, в тому числі на спірне майно - будівлі модульного типу та будівлю пилорами і в позові відмовлено.

Зазначена постанова набрала законної сили, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 29.06.06р. у справі №26/142 касаційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Росток Банк" залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2005 року у справі №26/142 залишено без змін.

Господарським судом міста Києва від 27.01.2006р. видано наказ про поворот виконання рішення суду у справі №26/142, яким зобов'язано повернути Закритому акціонерному товариству "Спіка" заставлене майно, на яке було звернено стягнення рішенням господарського суду міста Києва від 21.06.04р. у справі №26/142.

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 2/870-НМ визнано недійсними прилюдні торги від 11.03.2005р., проведені Житомирською філією "Укрспец'юст" з продажу належних на праві власності ЗАТ "Спіка" будівлі модульного типу та будівлі пилорами, що розташовані за адресою, Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна,8.

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що встановлені у справі № 2/870-НМ факти протиправного позбавлення позивача права власності на майно стало підставою звернення до суду з позовом про витребування у відповідача майна , яке він набув за результатами торгів.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічні приписи містяться в частині 1 статті 321 ЦК України.

Захист права власності врегульований главою 29 ЦК України, яка передбачає наступні способи захисту: право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (ст. 387), на витребування майна від добросовісного набувача (ст. 388), витребування грошей та цінних паперів (ст. 389), захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння (ст. 391), визнання права власності (ст. 392) тощо.

Згідно зі ст. 387 ЦК, власник має право реалізувати своє право на захист шляхом звернення до суду з вимогою про витребування свого майна з чужого незаконного володіння з дотриманням вимог, передбачених Цивільним кодексом.

Позивачем за віндикаційним позовом може бути неволодіючий власник (фізичні і юридичні особи, держава і територіальні громади в особі уповноважених ними органів).

Позовні вимоги обґрунтовано нормами ст. 387 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову.

Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе (ч. 1 ст. 397 Цивільного кодексу України).

Незаконність володіння майном відповідачем повинна бути доведена позивачем в суді, оскільки законодавство презюмує добросовісне (правомірне) володіння чужим майном, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч. 3 ст. 397 ЦК України).

Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття його з володіння, наявність спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення фактів, що підтверджують право власності позивача на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача на час звернення з позовом і прийняття рішення у справі.

На підтвердження права власності на спірні об'єкти позивачем за первісним позовом надано договір купівлі-продажу від 27.09.1995р., укладений між СП «МТК» та фірмою «Спіка», за умовами якого СП «МТК», як продавець, продає фірмі «Спіка» (покупцю) наступне майно: будівлю діючої пилорами блочно-модульного типу із залізобетону-1; конструкції модуля; будівлі адміністративно-побутового корпусу; будівлю складу хмелекомбайну; будівлю діючого цеху по обробці граніту, станок КРС для розпилки кам'яних блоків в робочому стані; проектно-кошторисну документацію гранітопереробного заводу, яке знаходиться в сю Потіївка, Радомишльського району Житомирської області. (т. 3 а.с. 39-41)

Згідно реєстраційного напису на документі про право власності від 22.03.1996р. (т.3 а.с. 52) адміністративно-технологічні будинки і споруди, розташовані в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області зареєстровані Житомирським обласним комунальним підприємством по технічній інвентаризації на праві власності за фірмою «Спіка» та записані в реєстрову книгу за № 99, інвентарна справа 3784.

Згідно інвентарної справи № 3784 (т. 3 а.с. 44-51) до переліку будівель і споруд належать: адміністративно-побутова будівля В1,площа 531кв.м.; будівля хмелекомбайну Д1, площа 428,5 кв.м.; цех по обробці граніту, А1 площа 117,5 кв.м.; будівля пилорами Д1, площа - 172 кв.м.; модуль 102х24 Б1, площа 2394,2 кв.м.

Згідно рішення суду у справі № 26/142 від 21.06.2004р. звернуто стягнення на заставлене майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хмелекомбайну, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами та модуль 102х24, що знаходиться в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, а також гірниче устаткування і обладнання (а.с. 16-18, т.1).

В ході проведення виконавчих дій, державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, що належить боржнику, у тому числі, адміністративно-побутовий корпус, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами; модуль 102х24; пилорама для розпилювання каменю, про що свідчить акт опису й арешту майна від 26.08.2004р. та додаток до акту опису й арешту майна (а.с.53-55, т.3).

У відповідності до свідоцтва на право власності від 15.04.2005р., витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та витягу з державного реєстру правочинів (т. 1 а.с. 24-29) за ТОВ «Лабрадорит» будівля модульного типу літ. Б площею 2394,2 кв.м. та будівля пилорами літ. А площею 117,5 кв.м.

ЗАТ «Спіка» заявлено позовні вимоги про витребування від ТОВ "Лабрадорит" об'єктів нерухомого майна, а саме: будівель цеху по обробці граніту (літера А), площа - 117,5 кв. м та Модуль 102х24 (літера Б), площа 2394,2 кв. м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" за назвою: будівля модульного типу (літера Б) площею 2394,2 кв. м., та будівля пилорами (літера А) - площею 117,5 кв. м.

Апеляційний суд зазначає, що здійснення захисту на підставі ст.. 387 ЦК України можливо лише шляхом пред'явлення позову на річ, яка визначена індивідуально. Власник, що пред'являє вимогу про повернення йому майна, повинен довести, що саме це майно належить йому на праві власності, тобто індивідуалізувати його.

Натомість дослідивши правовстановлюючі документи на нерухомі об'єкти обох сторін, суд прийшов до висновку про їх нетотожність.

Висновок суду про те, що в процесі підготовки публічних торгів та по факту продажу спірні будівлі отримали іншу назву, а саме будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м. літера Б та будівля пилорами площею 117,5 кв.м. Літера А, які розташовані за вказаною адресою, не можна вважати доведеним матеріалами справи, на які посилається суд, а саме актами про проведення прилюдних торгів від 12.04.2005р. ( а.с. 110-111, т. 5), листом начальника підрозділу примусового виконання рішень Житомирського обласного управління юстиції від 12.04.2005р. (а.с. 113, т. 5), Протоколом № 5060002/364 проведення прилюдних торгів по реалізацію майна належного ЗАТ "Спіка", Протокол № 5060001/363 проведення прилюдних торгів по реалізації майна, належного ЗАТ "Спіка" (а.с. 115, т. 5)., а також свідоцтвом про право власності на майно (а.с. 118 т. 5), оскільки в даних документах вказано, що ТОВ "Лабрадорит" у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження ", акта про проведення прилюдних торгів, затвердженого 12.04.2005р., протоколів № 5060001/363, №5060002/364 проведення прилюдних торгів набув права власності на майно: Будівлю пилорами літера А, площа 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу, літера Б, площею 2394,2, яке знаходиться за адресою Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна,8.

Апеляційний суд також звертає увагу, що в справі міститься також інвентаризаційна справа № 3795, виготовлена ЗАТ "Спіка" 12.01.2012р., за матеріалами якої назви об'єктів та їх площі теж не відповідають вказаним позивачем за первісним позовом.

Окрім того, на нетотожність об'єктів, яких стосуються позовні вимоги позивача, вказують і інші матеріали справи. Так у відповідності до свідоцтва про придбання майна від 19.05.2005р. (а.с. 218 т. 6) , АКБ "РостокБанк" належить на праві власності майно, що раніше належало на праві власності ЗАТ "Спіка", яке складається з будівлі хмелекомбайна, адміністративно-побутової будівлі, будівлі цеху по обробці граніту; згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно площа даний будівель становить будівлі хмелекомбайна - 172 кв.м., адміністративно-побутової будівлі - 531,8 кв.м., будівлі цеху по обробці граніту - 2394,2 кв.м. (т.6 а.с. 224). Згідно рішення господарського суду Житомирської області від 30.1009р. у справі № 6/94-НМ, залишеним в силі постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.02.2010р. скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно будівлю хмелекомбайна, адміністративно-побутову будівлю, будівлю цеху по обробці граніту за АКБ "Росток-Банк" та визнано право власності на дане майно за ЗАТ "Спіка" (т.6 а.с. 70-81).

Отже, 19.05.2005р. за іншою особою, а саме АКБ "РостокБанк" було оформлено право власності на об'єкт - будівлю цеху по обробці граніту площею 2394,2 кв.м., в той час коли право власності за ТОВ "Лабрадорит" оформлено 15.04.2005р. на будівлю модульного типу літ Б площею 2394,2 кв.м.

Дані обставини не дають змоги індивідуалізувати майно, яке є предметом віндикаційного позову, а відтак не є можливим і задоволення такого позову.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що при зверненні з віндикаційним позовом в порядку ст.. 387 ЦК України позивач повинен довести незаконність заволодіння річчю відповідачем.

Натомість матеріалами справи доведено, що відповідач за первісним позовом ТОВ "Лабрадорит" набуло право власності на майно: будівлю пилорами літера А, площа 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу, літера Б, площею 2394,2, яке знаходиться за адресою Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна,8 за результатами проведення прилюдних торгів.

Як вже зазначалося, рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2004р. у справі №26/142 стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Спіка" на користь Акціонерного комерційного банку "Росток-Банк" 3199502,65грн. заборгованості за кредитним договором №1 від 01.02.1996р., 3775913,43грн. заборгованості за кредитним договором №11 від 29.07.1996р. та 875287,67грн. заборгованості за кредитним договором №1-19/2001 від 21.03.2001р., всього на загальну суму 7850703,75грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хмелекомбайну, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами та модуль 102х24, що знаходиться в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, а також гірниче устаткування і обладнання (а.с. 16-18, т.1).

Прилюдні торги з реалізації будівель модульного типу та пилорами відбулися 11 березня 2005 року, що підтверджується протоколами №5060001/363 та №5060002/364 від 11.03.05р., переможцем яких було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (т.1 а.с. 63-65).

У відповідності до Постанови Вищого господарського суду від 29.06.2011р. у справі 2/870-НМ визнано недійсними прилюдні торги від 11.03.2005р. як такі, що були проведені під час дії мораторії на задоволення вимог кредиторів ЗАТ "Спіка". При цьому даною постановою виключено з мотивувальних частин рішення суду від 18.01.2011р. та постанови від 04.04.2011р. посилання на скасування рішення у справі № 26/142, як на самостійну підставу для задоволення позовної вимоги про визнання торгів недійсними, оскільки на момент проведення торгів рішення від 21.06.2004р. було чинним(т.1 а.с. 21-23).

А відтак підстави для визнання недійсними торгів від 11.03.2005р. не пов'язані з рішенням суду, на виконання якого вони проведені.

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої щодо відсутності заборгованості позивача перед АКБ "Росток-Банк", стягнення якої стало підставою для проведення спірних торгів, факт чого підтверджено судовими рішеннями, зокрема суд вказав на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2005р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2006р. встановлено, що боргу за кредитними договорами у Закритого акціонерного товариства "Спіка" перед Акціонерним комерційним банком "Росток Банк" не має.

Водночас, у відповідності до постанови ВГСУ від 29.06.2006р. АКБ "Росток-Банк" відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення боргу за кредитними договорами № 1 від 01.02.1996р. та № 11 від 29.07.1996р. шляхом звернення стягнення на майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хмелекомбайну, цех по обробці граніту, блочно-модульну споруду для пилорами та модуль 102х24 у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Враховуючи чинність рішення суду, на виконання якого проведені торги на час їх проведення, скасування такого рішення після набуття права власності на майно ТОВ "Лабрадорит" (15.04.2005р.), видання наказу на поворот виконання рішення лише 27.01.2006р., суд вважає недоведеним факт незаконного володіння майном відповідачем за первісним позовом.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Можливість звернення до суду та захист прав або охоронюваних законом інтересів, як процесуальним, так і матеріальним законом, пов'язується з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами, чим створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності.

Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує позовні вимоги неправомірними діями відповідача, зокрема вказує на те, що за зверненням ЗАТ «Спіка» рішенням виконавчого комітету Потіївської сільської ради надано дозвіл ЗАТ «Спіка» на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс в с. Потіївка, вул.. Радгоспна, 8, в склад якого входить і майно, що належить ТОВ "Лабрадорит" на праві власності (т. 2 а.с. 119).

Як встановлено судом, ТОВ "Лабрадорит" набуло право власності на майно: будівлю пилорами літера А, площа 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу, літера Б, площею 2394,2 кв.м., яке знаходиться за адресою Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна,8 за результатами проведення прилюдних торгів, що відбулися на виконання рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2004р. у справі №26/142.

Судом встановлено, що на час проведення даних торгів - 11.03.2005р., рішення № 26/142 було чинним.

Визнання недійсними торгів відбулося з підстав не пов'язаних з скасуванням рішення № 26/142. При цьому судовим актом встановлено неправомірність в діях державної виконавчої служби, оскільки реалізація майна відбулася під час дії процедури мораторію введено в провадженні справи про банкрутство ЗАТ «Спіка».

У відповідності до ст.. 388 ЦК України, майно не може бути витребуване у добросовісного набувача, якщо воно продане в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Факт оплати ТОВ "Лабрадорит" майна придбаного на торгах доведено матеріалами справи та не заперечується ЗАТ "Спіка".

Право власності на майно будівлю пилорами літера А, площа 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу, літера Б, площею 2394,2 кв.м. зареєстровано за ТОВ "Лабрадорит" КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації», що підтверджено витягом про реєстрацію права власності від 18.04.2005р. Реєстрація права не скасована, а відтак є чинною.

Факт правомірності володіння майном ТОВ "Лабрадорит" встановлено судовими рішеннями у справі № 2/870-НМ.

ЗАТ "Спіка" не надано, а судом в ході розгляду справи не здобуто доказів на підтвердження ознак недобросовісної поведінки ТОВ "Лабрадорит" при придбанні майна.

Щодо посилання ЗАТ "Спіка" на лист ТОВ "Гран-Буд" від 27.07.11р. № 27/07, то даний лист адресований директору ЗАТ "Спіка" та стосується недопущення до торгів представників ТОВ "Гран-Буд". Постанова про зупинення виконавчого провадження від 11.03.2005р. теж, на думку суду, не є доказом обізнаності ТОВ "Лабрадорит" щодо неможливості здійснення реалізації майна, оскільки постанова згідно вимог ЗУ "Про виконавче провадження" є документом, що надсилається сторонам виконавчого провадження, якою не є позивач за зустрічним позовом.

Документи, що оформляються в ході проведення та за результатами торгів, складаються уповноваженою спеціалізованою організацією. При цьому за правильність відомостей, внесених до цих документів, відповідають особи, що їх складають.

Також суд вважає обґрунтованими підстави звернення з відповідними позовними вимогами, оскільки 13.03.2012р. виконавчим комітетом Потіївської сільської ради прийнято рішення "Про оформлення права власності на нерухоме майно", згідно якого надано дозвіл ЗАТ "Спіка" на оформлення права власності на цілісний майновий комплекс грапнітопереробного заводу по вул.. Радгоспній, 8 в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, що стало підставою для видачі свідоцтва на право власності на цілісний майновий комплекс гранітопереробного заводу.

ТОВ "Лабрадорит" оспорюються дії ЗАТ "Спіка", БТІЦ, реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції шляхом подання адміністративних позовів. Постановою окружного адміністративного суду від 21.09.2012р., яке набрало законної сили, визнано нечинним рішення КП Житомирське обласне міжміське БТІ по скасуванню державної реєстрації права власності за ТОВ "Лабрадорит" на нерухоме майно будівлю пилорами літера А, площа 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу, літера Б, площею 2394,2 кв.м, зобов'язано поновити запис в державному реєстрі прав щодо права власності ТОВ "Лабрадорит" та визнано нечинним рішення КП Житомирське обласне міжміське БТІ по державній реєстрації права власності за ЗАТ "Спіка" на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс гранітопереробного заводу. Рішенням у справі встановлено що до складу цілісного комплексу включено майно, яке належить на праві власності ТОВ "Лабрадорит".

А відтак, дії ЗАТ "Спіка" свідчать про невизнання права власності ТОВ "Лабрадорит" на будівлю пилорами літера А, площа 117,5 кв.м. та будівлю модульного типу, літера Б, площею 2394,2 кв.м.

Враховуючи наявність у позивача правовстановлюючих документів, виходячи з вимог ст.. 388 ЦК України, беручи до уваги відсутність доказів щодо недобросовісності поведінки позивача за зустрічним позовом при придбанні майна, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "Лабрадорит" щодо визнання права власності є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо прийняття заяви про зменшення позовних вимог та зміни предмету позову, оскільки позовні вимоги, викладені в позовній заяві відповідають вимогам, які розглянуті судом, а відтак зміни предмета позову після початку розгляду справи не відбулося.

З огляду на відмову у позові у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом про застосування позовної давності належить відмовити, зважаючи на ч.1 ст. 261 ЦК України та п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 р.

Враховуючи вказане, колегія апеляційного суду приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння необґрунтовані, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Оскільки додатковим рішенням від 22.04.2014р. здійснено розподіл судових витрат із врахування результату вирішення судом спору, при зміні такого рішення апеляційною інстанцією, додаткове рішення підлягає скасуванню.

А відтак, господарський суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а тому помилково дійшов до висновків, які не відповідають обставинам справи. За таких обставин, апеляційний суд скасовує оскаржуване рішення від 14.04.2014р. та додаткове рішення від 22.04.2014р. господарського суду Житомирської області.

Позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про визнання права власності підлягають до задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача згідно ст.49 ГПК.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" задоволити.

Рішення від 14.04.2014 та додаткове рішення від 22.04.2014р. господарського суду Житомирської області скасувати. Прийняти нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Спіка" про витребування від ТОВ "Лабрадорит" об'єктів нерухомого майна, а саме: будівель цеху по обробці граніту (літера А), площа - 117,5 кв. м та Модуль 102х24 (літера Б), площа 2394,2 кв. м., які розташовані за адресою: Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" за назвою: будівля модульного типу (літера Б) площею 2394,2 кв. м., та будівля пилорами (літера А) - площею 117,5 кв. м. відмовити.

Позовні вимоги ТОВ "Лабрадорит" про визнання права власності на нерухоме майно - будівлі модульного типу площею 2394,2 кв. м та пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 задоволити.

Визнати право власності на нерухоме майно - будівлі модульного типу площею 2394,2 кв. м та пилорами площею 117,5 кв. м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит".

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ, пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (код ЄДРПОУ 32356128, Житомирська область , Коростишівський район, с. Кам'яний Брід, вул. Зарічна, 6) 4220 грн. за розгляд зустрічних позовних вимог та 4220 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Спіка" (м. Київ, пров. Чугуївський, 19 а, код ЄДРПОУ 13677750) в дохід Державного бюджету України 3062 грн. судового збору за розгляд позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Доручити господарському суду Житомирської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом

двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №4/5007/37/12 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.