АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________________
Провадження № 22ц/790/4520/14
Справа №638/5217/14-ц Головуючий 1 інст. - Аркатова К.В.
Категорія : договірні Доповідач - Макаров Г.О.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого Макарова Г.О.,
С у д д і в Кружиліної О.А.,
Кіся П.В.,
при секретарі Остапович Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Кураксіної О.І. на ухвалу судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 08 квітня 2014 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове Агентство «ВЕРУС» в особі філії «Товариства з обмеженою відповідальністю Українське Фінансове Агенство «ВЕРУС» у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «УФА «Верус», в особі філії «ТОВ УФА «Верус» у Дзержинському районі м. Харкова, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову ПАТ «КБ «ПриватБанк» посилалось на те, що між банком та ОСОБА_4 19 листопада 2006 року було укладено кредитний договір та відповідачем отримано 2882 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Зобов'язання боржника за кредитним договору забезпечено порукою, а саме Договором поруки від 1 вересня 2010 року, укладеним з поручителем ТОВ «УФА «ВЕРУС» в особі філії «ТОВ «УФА «ВЕРУС» у Дзержинському районі м.Харкова, у відповідності до якого поручитель та боржник відповідають перед ПАТ «КБ «ПриватБанк» як солідарні боржники, розмір відповідальності поручителя встановлюється у сумі 10000 грн.
В порушення вказаного договору ОСОБА_4 зобов'язання не виконував належним чином, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по кредиту в розмірі 20376,45 грн., яку банк просив стягнути з ОСОБА_4 та стягнути з ТОВ «УФА «ВЕРУС» в особі філії «ТОВ «УФА «ВЕРУС» у Дзержинському районі м.Харкова, ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10000 грн.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 квітня 2014 року у відкритті провадження в частині позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ТОВ «УФА «Верус» в особі філії «ТОВ «УФА «Верус» у Дзержинському районі м.Харкова про стягнення заборгованості відмовлено. Позовну заяву в частині позовних вимог ПАТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості повернуто позивачу.
ПАТ «КБ «ПриватБанк» не погодившись із зазнаною ухвалою судді звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята в порушення вимог процесуального права, а справу повернути для вирішення питання про відкриття провадження.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія відповідно до ст.312 ЦПК України вирішила апеляційну скаргу ПАТ «КБ «ПриватБанк» задовольнити, ухвалу судді від 8 квітня 2014 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі, виходячи із наступного.
За правилами ч.1 ст. 113 ЦПК України позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
За ч.7 ст. 110 ЦПК України якщо позов виникає з діяльності філії юридичної особи позивач має право пред'явити позов в суд за їхнім місцем знаходження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах в порядку цивільного судочинства.
Оскільки у даному випадку спір виник як з приводу невиконання договору кредиту, так і договору поруки, в якому поручителем є філія «Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське Фінансове агентство Верус» у Дзержинському районі м. Харкова і зобов'язання поручителя обумовлене основним зобов'язанням кредитора (ч. 1 ст. 554 ЦК України), то районний суд помилково вирішив виділити для розгляду в порядку господарського судочинства пов'язані у матеріально-правовому значенні вимоги до поручителя.
При цьому районний суд не звернув уваги на те, що відповідно до правової позиції, яка викладена у п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30 березня 2012 року № 5, при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами яких є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог статей 15- 16, частини другої статті 118 Цивільного процесуального кодексу України, - при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства за умови, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.
Договір поруки має додатковий до основного зобов'язання, кредитного договору, характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою ст. 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.
По справі ПАТ КБ «ПриватБанк» був заявлений позов про стягнення у солідарному порядку заборгованості за договором кредиту як до основного боржника - фізичної особи, так і до його поручителя, яким є особа господарського права.
З огляду на те, що філія ТОВ «УФА «Верус» знаходиться у Дзержинському районі м. Харкова, то у даному випадку є передбачені ч. 7 ст. 110 ЦПК України підстави для розгляду цієї заяви за вибором позивача, у Дзержинському районному суді м. Харкова.
Оскільки таким чином районний суд відмовив у відкритті провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до ТОВ «УФА «Верус» в особі її філії у Дзержинському районі м. Харкова з порушенням вказаних норм процесуального права, тому ухвала судді районного суду підлягає скасуванню, із направленням справи для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Керуючись ст..ст. 303,304, 307, 312-314 ЦПК України, судова колегія, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Кураксіної О.І. - задовольнити.
Ухвалу судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 8 квітня 2014 року - скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: