УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2014р. Справа № 9104/148719/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові

апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова та Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів

на постанову Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2012р. у справі №2а-2127/11

за позовом ОСОБА_1, м.Львів

до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, м.Львів

відповідача-2: Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів

про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

16.09.2011р. позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, просив провести йому перерахунок пенсії як інваліду 3 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи згідно зі ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2007р. по день прийняття судового рішення та зобов'язати Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради здійснити перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 2007-2011рр.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2012р. у справі №2а-2127/11 позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій та щодо перерахунку основної та додаткової пенсій за період з 01.01.2007р. по 15.03.2011р. та перерахунку допомоги на оздоровлення за 2007-2010рр. залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2012р. у справі №2а-2127/11 адміністративний позов задоволено частково, визнано дії управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова протиправними щодо відмови позивачу здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, як інваліду 3 групи, захворювання якого пов'язане з наслідками Чорнобильської катастрофи у відповідності з ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ч.1 ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсій за віком, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, згідно ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 16.03.2011р. по 22.07.2011р. і виплатити заборгованість із врахуванням проведених виплат; визнано протиправними дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011р.; зобов'язано Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011р., з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, її оскаржили управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова та Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, які зазначили, що судом при винесенні рішення допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просили скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

У відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.197 КАС України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу.

Задоволюючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та визнана інвалідом ІІI групи.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІII групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІII групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008р. та №654 від 16.07.2008р. всупереч положень ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Частинами 5, 7 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення та розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення, що передбачена Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", необхідно керуватися ст.48 вище вказаного Закону, а не постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що була чинною на час виплати даної допомоги у 2011р., відтак призначення і виплата допомоги на оздоровлення повинна була здійснюватися виходячи з її розміру, що становить по Закону, зокрема для інвалідів ІІІ групи - чотири мінімальні заробітні плати.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягає ст.50 та ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Частиною 3 статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, задоволюючи позовні вимоги по 22.07.2011р., судом першої інстанції вірно взято до уваги, що Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19.06.2011р., доповнено прикінцеві положення пунктом 4, згідно якого в 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. При цьому, на виконання вимог вказаного закону Кабінетом Міністрів України 06.07.2011р. прийнято постанову №745, яка набула чинності 23.07.2011р.

Вищенаведені нормативні акти на даний час є діючими і неконституційними не визнавались, а тому нарахування та виплата у 2011 році позивачу державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а починаючи з 23.07.2011р. виплати, передбачені, зокрема, ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", повинні здійснюватися в порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011р.

Апеляційний суд вважає необхідним звернути увагу, що пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі. Отже, вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі позивачу, у разі відсутності спору про право особи на отримання підвищення до пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, не можна обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. Тобто, органи Пенсійного фонду України зобов'язані проводити нарахування та виплати відповідних періодичних платежів (державної та додаткової пенсій) до втрати позивачем такого права.

Також, слід зазначити, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду визначений ст.ст.99, 100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин).

Судом першої інстанції вірно враховано ті обставини, що позивач не пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом 16.09.2011р.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати державної пенсії в розмірі, не нижчому шести мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 16.03.2011р. по 22.07.2011р. включно, а також про підставність позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга висновків суду першої інстанції не спростовує, відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ст.ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова та Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів на постанову Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2012р. у справі №2а-2127/11 за позовом ОСОБА_1, м.Львів, до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, м.Львів, відповідача-2: Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів, про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, - залишити без задоволення.

2. Постанову Франківського районного суду м.Львова від 05.04.2012р. у справі №2а-2127/11 за позовом ОСОБА_1, м.Львів, до відповідача-1: управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова, м.Львів, відповідача-2: Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, м.Львів, про визнання дій протиправними та відшкодування шкоди, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга