ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"18" червня 2014 р. м. Київ К/9991/50723/11
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Кобилянського М.Г.,
секретар судового засідання Пилипчук Л.І.,
розглянувши у порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2011 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 10 лютого 2011 року № 26 к та наказом Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області від 14 лютого 2011 року № 10 к ОСОБА_1 було звільнено 10 лютого 2011 року з посади заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, згідно пункту 1 статті 41 Кодексу законів про працю України. Вважає зазначені накази незаконними, оскільки вони прийняті під час перебування позивача на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності (з 10 лютого 2011 року по 9 березня 2011 року), за відсутності підстав, передбачених пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України. Одноразовим грубим порушенням трудових обов'язків стало подання статистичної звітності про результати роботи Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області за 2010 рік з помилковим відображенням показників в таблиці №10 «Дані про фактичну реалізацію застосованих адміністративно-господарських та адміністративних санкцій органами державного контролю за цінами». Проте при поданні зазначеної звітності помилку було виявлено та своєчасно виправлено з наданням пояснень. На думку позивача, такі дії не можуть бути грубим порушенням трудових обов'язків, тому що не спричинили жодної шкоди. Просив з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог визнати незаконними та скасувати наказ Державної інспекції з контролю за цінами від 10 лютого 2011 року № 26 к та наказ Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області від 14 лютого 2011 року № 10 к; поновити позивача на посаді заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області з 10 лютого 2011 року; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 травня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зазначено вважати датою звільнення ОСОБА_1 перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності - 10 березня 2011 року. Зобов'язано Державну інспекцію з контролю за цінами в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток до дати звільнення. Постанова допущена до негайного виконання в межах суми стягнення середньомісячної заробітної плати за один місяць. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 4 травня 2008 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної інспекції з контролю за цінами від 10 лютого 2011 року № 26 к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області. Визнано незаконним та скасовано наказ Державної інспекції з контролю за цінами від 14 лютого 2011 року №10 к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області з 10 лютого 2011 року.
Вказуючи на допущені, на думку Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено наступні обставини.
Наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 8 вересня 2010 року №250 к та наказом Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області №110 к від 8 вересня 2010 року призначено ОСОБА_1 з 8 вересня 2010 року на посаду заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області.
Наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 13 вересня 2010 року №253 к та наказом Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області від 13 вересня 2010 року №112 к на позивача покладено обов'язки начальника Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області з 13 вересня 2010 року.
Наказом Державної інспекції з контролю за цінами від 10 лютого 2011 року № 26 к та наказом Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області від 14 лютого 2011 року № 10 к ОСОБА_1 звільнено 10 лютого 2011 року з посади заступника начальника - начальника відділу контролю цін на ринках послуг та монопольних утворень Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, згідно з пунктом 1 статті 41 Кодексу законів про працю України.
Приводом для звільнення позивача з посади став підписаний ним звіт Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області за підсумками роботи за 2010 рік від 27 грудня 2010 року з недостовірними даними у графах 8 і 9.
Позивача звільнено із займаної посади під час перебування на стаціонарному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності від 10 лютого 2011 року серії АБМ №294907 та від 9 березня 2011 року серії АБМ №294799.
Відповідно до положень частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті) не допускається.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги про поновлення позивача на займаній посаді, прийшов до обґрунтованого висновку, що виявлена помилка у звітності не може бути розцінена як грубе порушення трудових обов'язків, враховуючи характер, обставини та шкоду, яка була завдана або могла бути завдана такими діями. По своєму характеру складання даних про фактичну реалізацію застосованих адміністративно-господарських та адміністративних санкцій органами державного контролю за цінами є лише статистичною інформацією, яка надається територіальним органам державного контролю за цінами і не впливає на діяльність як окремого територіального органу, так і системи органів контролю за цінами в цілому. Крім цього, 3 лютого 2011 року позивач самостійно виправив допущену помилку у звітності.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для його скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 2 серпня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Кобилянський М.Г.