ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

18 червня 2014 року м. Київ В/800/2538/14

№ В/800/2538/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Сіроша М.В., Федорова М.О.,

розглянувши заяву Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-6917/10/1270 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт»

до 1. Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (МДПІ)

2. Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2014 касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.11.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2011 залишено без змін.

03.06.2014 (згідно відбитку поштового штемпелю на конверті) Ленінська МДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на різне застосування судом касаційної інстанції норми пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Як на приклад неоднакового застосування цих норм Ленінська МДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2012 у справі № 2а-6244/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восточна енергетична компанія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції про стягнення бюджетного відшкодування, від 16.06.2011 у справі № 2-а-11098/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донвнешнеторг» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та від 22.07.2010 у справі № 7/51-2007 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Згідно із ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Разом з тим, в ухвалі від 02.04.2014 Вищий адміністративний суд України, застосувавши норми пункту 1.8 ст. 1, підпунктів 7.7.3 - 7.7.6, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та зробивши висновок про неправомірність податкового повідомлення-рішення про зменшення в податковому обліку ТОВ «Принт-Експорт» задекларованої за грудень 2009 року суми бюджетного відшкодування, виходив з того, що відсутність відповідей на запити контролюючого органу щодо результатів зустрічних перевірок постачальників за встановленого в судовому процесі факту сплати товариством заявлених до відшкодування сум ПДВ у ціні придбаних товарів (послуг) та підтвердження цих сум податковими накладними не позбавляє товариство права на відшкодування за рахунок коштів бюджету надмірно сплаченого податку.

Що ж стосується ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.07.2010, то в ній норми пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР судом касаційної інстанції застосовані з врахуванням відсутності у справі доказів реального здійснення господарських операцій, на підтвердження яких були виписані податкові накладні, з посиланням на які ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» задекларував податковий кредит. Зміст мотивувальної частини цієї ухвали свідчить про різні фактичні обставини в порівнянні зі справою № 2-а-2399/10/2770.

В пункті 5 постанови «Про судову практику застосування статей 235- 240 Кодексу адміністративного судочинства України» від 13.12.2010 № 2 Пленум Вищого адміністративного суду України дав роз'яснення щодо судових рішень, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України, зазначивши, що такими рішеннями можуть бути рішення суду (судів) касаційної інстанції з обов'язковою умовою, що ними (рішеннями) було розв'язано спір по суті або вони перешкоджали провадженню у справі, та в цих рішеннях судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

З огляду на те, що в ухвалах від 07.06.2012 та від 16.06.2011 Вищим адміністративним судом України зроблено висновок щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуально права, внаслідок чого ухвалені у справі судові рішення було скасовано, а справи направлено на новий розгляд, ці ухвали не можуть бути підтвердженням різного правозастосування як підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області у допуску до провадження з перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-6917/10/1270 Луганського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Принт-Експорт» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення з податку на додану вартість та стягнення сум.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: Є.А. Усенко

Судді Г.К. Голубєва

М.І. Костенко

М.В. Сірош

М.О. Федоров