ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 20/5007/1475-Б/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Короткевича О.Є.,

розглянувши касаційну скаргукредитора та засновника ТОВ "ЮЛ СОФ" - ОСОБА_4, м. Харків

на постанову від 09.04.2014 р. Рівненського апеляційного господарського суду

у справі№ 20/5007/1475-Б/12 господарського суду Житомирської області

за заявою Управління Пенсійного фонду України м. Бердичеві та Бердичевському районі Житомирської області

до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ", с. Райки Бердичевського району Житомирської області

провизнання банкрутом

ліквідаторарбітражний керуючий Тищенко О.І., арбітражний керуючий Крутоус О.В.

в судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_4ОСОБА_4, паспорт,

арбітражного керуючого Тищенко О.І., арбітражний керуючий Тищенко О.І., посвідч., свідоцтво,

арбітражного керуючого Крутоус О.В.арбітражний керуючий Крутоус О.В., посвідчення, Орєхов Р.В., довір.,

ТОВ "ЮЛ СОФ"Орєхов Р.В., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.12.2012 року порушено провадження у справі № 20/5007/1475-Б/12 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "ЮЛ СОФ" (далі - Боржник, Товариство) за заявою Управління Пенсійного фонду України м. Бердичеві та Бердичевському районі Житомирської області (далі - Кредитор, Фонд) в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Житомирської області від 26.03.2013 року Товариство було визнано банкрутом в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено арбітражного керуючого Крутоус О.В.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 12.09.2013 року зокрема було вирішено припинити процедуру ліквідації Товариства, як відсутнього боржника, та перейти до загальної процедури ліквідації.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року (суддя - С.Д. Гнисюк) задоволено скаргу засновника Товариства - ОСОБА_4 від 31.01.2014 року на дії ліквідатора Боржника Крутоус О.В., усунуто арбітражного керуючого Крутоус О.В. від виконання повноважень ліквідатора Товариства та припинено її повноваження як ліквідатора у справі, призначено ліквідатором Товариства арбітражного керуючого Тищенко О.І., яку зобов'язано вчинити відповідні дії у ліквідаційній процедурі тощо.

Не погодившись частково із цією ухвалою суду, арбітражний керуючий Крутоус О.В. звернулася до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року в частині задоволення скарги ОСОБА_4 на дії ліквідатора боржника Крутоус О.В., усунення Крутоус О.В. від виконання обов'язків ліквідатора та призначення ліквідатором Тищенко О.І., а також постановити в скасованій частині нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_4 на дії ліквідатора відхилити.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року (головуючий суддя - Демидюк О.О., судді: Бригинець Л.М., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року скасовано в частині задоволення скарги ОСОБА_4 на дії ліквідатора боржника Крутоус О.В., усунення арбітражного керуючого Крутоус О.В. від виконання обов'язків ліквідатора Боржника та призначення нового ліквідатора, відмовлено в задоволенні скарг ОСОБА_4 на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Крутоус О.В. В решті ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 року, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1, 3-1, 17, 25 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права.

Заслухавши пояснення скаржника, представника Боржника, а також арбітражних керуючих Крутоус О.В. та Тищенко О.І., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_4 на дії ліквідатора - арбітражного керуючого Крутоус О.В., місцевий суд вказав, що за ухвалою суду був здійснений перехід до загальної процедури ліквідації Боржника, провадження щодо якого було порушено в порядку норм ст. 52 Закону про банкрутство, однак вказаний ліквідатор здійснив публікацію відповідного оголошення з порушенням встановлених строків. Також ним не було з'ясована заборгованість по заробітній платі; відсутні докази інвентаризації, здійснення припинення трудових правовідносин з працівниками; не було здійснено заходів збереження майна, розшуку первинної документації, формування ліквідаційної маси, надання доказів відсутності ознак фіктивного банкрутства, можливого незаконного виводу активів тощо. Наведене свідчить про неналежне виконання ліквідатором своїх обов'язків та про затягування ліквідаційної процедури, що є підставою для усунення вказаного ліквідатора від виконання обов'язків у даній справі та необхідності призначення нового ліквідатора - Тищенко О.І., якою була подана заява на участь у справі.

Скасовуючи таке рішення суду, апеляційний суд вказав, що здійснення публікації оголошення про визнання Боржника банкрутом не обов'язкова, відсутність виявленого майна позбавляє ліквідатора можливості вчасно оплатити таку публікацію, а арбітражним керуючим Крутоус О.В. належно виконувались обов'язки у справі - і щодо виявлення майна, і щодо формування ліквідаційної маси, і щодо звітування про роботу у справі. Реєстр вимог кредиторів також у справі був наданий, але не розглянутий та затверджений судом. Питання про призначення нового ліквідатора судом не розглядається за відсутності підстав для усунення попереднього.

Однак, касаційний суд не погоджується із вказаними висновками апеляційного суду, оскільки вони зроблені всупереч законодавства, встановлених обставин та наявних у справі доказів.

Слід звернути увагу на те, що і мотивувальна частина постанови апеляційного суду, і доводи в касаційній скарзі зводяться до спростування апеляційним судом встановлених місцевим судом обставин справи та заперечення скаржником встановлених апеляційним судом обставин справи з питань виконання арбітражним керуючим Крутоус О.В. обов'язків ліквідатора у даній справі, а скаржник просить касаційний суд надати належну (нову) оцінку тим же обставинам справи.

Відповідно ж до норм ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В порушення вищезазначених приписів ГПК України аргументи в касаційній скарзі (щодо обставин та підстав для відстрочки виконання рішення) зводяться до заперечення скаржником зробленої апеляційним судом в порядку норм ст. 43 ГПК України оцінки наданих у справі доказів та заперечення встановлених судами на підставі цих доказів обставин справи.

Отже, враховуючи, що касаційні вимоги зводяться до необхідності переоцінки доказів та обставин у справі, на які послався, зокрема, апеляційний суд, необхідності надати касаційним судом оцінки доказам у справі та надання нової (іншої) оцінки обставинам справи, які вже були встановлені судами попередніх інстанцій, ці вимоги є такими, що викладені без врахування особливостей порядку та меж здійснення касаційного провадження у господарській справі, та є неправомірними.

Поряд з цим, касаційний суд констатує, що обставини, встановлені місцевим судом під час з'ясування ним питань та дослідженні доказів щодо неналежного виконання ліквідатором Крутоус О.В. обов'язків ліквідатора Боржника відповідають матеріалам справи та підтверджуються багатьма доказами, на які суд послався. Посилання ж апеляційного суду на ті ж самі докази із протилежним висновком є неправомірним.

Зробивши ж висновок про необов'язковість публікації оголошення про визнання Боржника банкрутом, апеляційний суд не врахував того факту, що ухвалою суду від 12.09.2013 року здійснений перехід до загальної процедури ліквідації у даній справі. Норми ж ч. 3 ст. 23 Закону про банкрутство передбачають необхідність опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, яке здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

На підставі вищевикладеного місцевий суд правомірно застосував норми ч. 9 ст. 31 Закону про банкрутство та дійшов висновку про усунення арбітражного керуючого Крутоус О.В. від виконання обов'язків ліквідатора Товариства - з призначенням ліквідатором іншого арбітражного керуючого - Тищенко О.І., заява якої на участь була подана у даній справі.

Дійшовши такого висновку та застосовуючи повноваження, передбачені нормами п. 6 ст. 1119 ГПК України, оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як незаконна, а ухвала місцевого суду в скасованій частині - залишенню в силі, як така, що відповідає нормам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 1, 31, 22, 23, 25, 26, 29, 30, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін) та ст.ст. 41, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу кредитора та засновника ТОВ "ЮЛ СОФ" - ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 р. у справі № 20/5007/1475-Б/12 скасувати.

3. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 11.02.2014 року у справі № 20/5007/1475-Б/12 залишити в силі.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 26.06.2014 року.