Єдиний унікальний номер 255/15148/13-ц Номер провадження 22-ц/775/4916/2014

Головуючий в першій інстанції Курова О.І. Єдиний унікальний номер 269/339/14

Доповідач Янчук Т.О. Номер провадження 22ц-775/4945/14

категорія 67

У Х В А Л А

іменем України

02 червня 2014 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Дундар І.О.,

суддів: Мірута О.А.., Янчук Т.О.

при секретарі Чекіній А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 06 травня 2014 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права спадкування разом зі спадкодавцем другої черги,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю і визнання права спадкування зі спадкоємцем другої черги, посилаючись на те, що з 20 жовтня 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року він проживав спільно однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5

Проживаючи в її квартирі вони вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки чоловіка та дружини. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 . померла. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 2\3 частки квартири АДРЕСА_1. Спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_5 відсутні. Спадкоємцем другої черги за правом пред'явлення являється племінниця померлої ОСОБА_4. Оскільки протягом тривалого часу позивач матеріально забезпечував померлу, надавав іншу допомогу померлій, яка через свій стан здоров'я , інвалідність першої групи по зору, була в безпорадному стані, просив суд встановити факт проживання однією сім'єю з померлою та визнати на позивачем право на спадкування разом з спадкоємцем другої черги.

Рішенням Совєтського районного суду м.Макіївки від 06 травня 2014 року року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати , ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції дано не належну оцінку пояснення свідків та іншим доказам , а саме фотографіям, які підтверджують факт спільного проживання з спадкодавцем.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина за законом, спадкоємці першої черги - відсутні. Спадкоємцем другої черги за правом пред'явлення являється її племінниця ОСОБА_4. Суд відмовляючи у задоволені позову ОСОБА_3,дійшов до висновку, що позивачем не доведено та не надано доказів щодо спільного проживання з померлою більше п'яти років однією сім'єю. Суд вважав, що правових підстав для визнання позивача спадкоємцем ОСОБА_5 за законом не має, а отже і не має підстав для зміни черговості на спадкування.

Позивач ОСОБА_3 судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина за законом. Спадкоємці першої черги відсутні. Спадкоємцем другої черги за правом пред'явлення , яка прийняла спадщину є племінниця спадкодавці - відповідач по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Статтею 1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач не набув право на спадкування за законом як спадкоємець четвертої черги, оскільки не надано суду належні та допустимі докази того, що він з 2006 року і до смерті спадкодавця проживав з ОСОБА_5 однією сім'єю. Такий висновок суду відповідає доказам по справі, фактичним обставинам справи.

Встановлено, що згідно свідоцтва про право власності №6266 від 08.06.1993 року квартира, що розташована за адресою АДРЕСА_1 приватизована ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_8. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 перебували у шлюбі , шлюб між ними розірвано 17.06.2008 року, про що зроблено відповідний запис в Книзі реєстрації зрозірвань шлюбів №110 Совєтським РАЦ Макіївського міського управління юстиції. Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 04.02.1997 року ОСОБА_5 успадкувала після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року 1\3 частину спірної квартири. За довідкою МСЕК від 21.11.1999 року ОСОБА_5 визнана інвалідом 1 групи дитинства по зору безстроково, та потребує постійного стороннього догляду. Позивач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 22.03.1996 року В судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 підтвердили, що спадкодавець та позивач не проживали у фактичних шлюбних відношеннях, до січня 2013 року за спадкодавцем доглядав її брат ОСОБА_12, який помер в ІНФОРМАЦІЯ_3 року. ОСОБА_3, допомагав спадкодавці за проханням померлого її брата ОСОБА_12 за що йому проводилась оплата.

В судовому засіданні позивач та свідки не оспорювали, що до січня 2013 року за спадкодавцем доглядав та постійно допомагав їй брат ОСОБА_12 Судом правильно не прийняті до уваги пояснення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 оскільки вони різняться з пояснення самого позивача, що періоду спільного проживання, та містять тільки загальні фрази.

Долучені до матеріалів справи копії фоторгафій не підтверджують факту спільного проживання позивача з ОСОБА_5, не містять взагалі дату виготовлення таких фотографій., крім того місцем зйомки являється не житлове приміщення спадкодавці., а загальнодоступні місця. (67-70).

В п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім»єю не менш як п»ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов»язані спільним побутом, мають взаємні права та обов»язкі. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.

З врахуванням положень ч. 2 ст. 3 СК, ст. 1264 ЦК, зазначених роз'яснень пленуму Верховного Суду України, фактичних обставин справи, доказів, які б підтвердили в судовому засіданні факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем не менше п'яти років не надано.

Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що з'ясувавши в достатньо повному об'ємі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зазначені висновки суду не спростовують, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду.

Відповідно до ст.212 ЦПК.України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів в їх сукупності, керуючись законом.

При вирішенні справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити..

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 06 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Судді :