УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2008р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Мелінишин Г.П.,
суддів Беркій О.Ю., Матківського Р.Й.,
секретаря Довжинської Н.Б.,
з участю: адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3про реальний розподіл будинковолодіння, встановлення порядку користування земельною ділянкою і припинення права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_3до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна в натурі за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 25.09. 2007 року,-
встановила:
Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 25.09.2007 року задоволено позов ОСОБА_2 та частково задоволено позов ОСОБА_3Визнано за ОСОБА_2 право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1 та стягнуто з неї на користь ОСОБА_312 500 грн. грошової компенсації 1/2 вартості даного будинковолодіння, що знаходяться на розрахунковому рахунку територіального управління ДСА в Івано-Франківській області. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 будинковолодіння по АДРЕСА_2та виділено йому 53/100 частин будинковолодіння вартістю 46 799 грн. 41 коп.3гідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04.01.2007 року. ОСОБА_2 виділено
Справа № 22-ц-86 /2008р. Головуючий у 1 інстанції ІГ'ятковський В.І.
Категорія 26 Доповідач Мелінишин Г.П
47/100 вказаного будинковолодіння вартістю 41 552 грн. 70 коп.3гідно висновку експертизи від 04.01.2007 року. Стягнуто з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 2 624 грн. 05 коп. різниці у вартості часток в будинковолодінні. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, зокрема по 573 кв.м. кожним із сторін, що розміщена з боку виділеної їм частини будинковолодіння. ОСОБА_3та ОСОБА_2 зобов'язано провести переобладнання виділених їм часток з метою влаштування окремих входів. Стягнуто з територіального управління ДСА В Івано-Франківській області на користь ОСОБА_336 864 грн., оплачених ним 26.02.2007 року по зустрічному позову.
На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Частково задовольняючи його позов, суд не врахував його пояснень, що підтверджуються обставинами справи, щодо неможливості спільного користування спадковим майном через неприязні стосунки з позивачкою та її чоловіком. Так, в 1996 роціОСОБА_4 був притягнутий до кримінальної відповідальності за нанесення йому тілесних пошкоджень. В день смерті батька погрожував йому вбивством, спалив рукописи, заява з приводу чого є предметом перевірки правоохоронних органів.
Не прийнято судом до уваги також і той факт, що будинок в м. Коломиї будувався для однієї сім'ї і проведення численних переобладнань (у випадку його розподілу) не забезпечить кожного із співвласників за відсутності комунальних вигод належними для проживання умовами. З врахуванням цих обставин та внесенням ним на депозитний рахунок суду вартості частки ОСОБА_2, суд мав всі підстави припинити її право на частку у спільному майні. Таке припинення частки позивачки в спірному будинковолодінні не завдасть шкоди її інтересам, оскільки в її користуванні знаходиться ціле будинковолодіння в с Королівка. Суд неправильно зіслався також і на ринкову вартість спірних будинковолодінь, що ніби-то підтверджено довідками агентств м. Коломиї, оскільки така визначена у висновку експертизи і відповідає реальній вартості на день розгляду справи. Встановивши порядок користування земельною ділянкою суд виходив з рівної ідеальної частки кожного у спадщині. Однак, оскільки йому виділено 53/100 частин будинковолодіння, а ОСОБА_2 - 47/100, то саме відповідно до цих часток і повинен бути встановлений порядок користування земельною ділянкою.
Посилаючись на зазначені обставини просив рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити, а в позові ОСОБА_2 відмовити.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 доводи скарги підтримав з наведених у ній мотивів.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, думку адвоката, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. ст. 364, 365 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності і лише у випадку, якщо цей виділ не допускається, згідно із законом чи майно є неподільним, співвласник, що виділяється, має право на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки. Право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласників та ч.1енам його сім"ї.
Судом встановлено, що сторони є спадкоємцями першої черги по закону померлого 16.07.2003 року батька ОСОБА_5, спадковим майном якого є будинковолодіння в АДРЕСА_1 та будинковолодіння по АДРЕСА_2. Зокрема ОСОБА_2 є спадкоємицею 1/2 цього майна, що підтверджено свідоцтвами про право на спадщину за законом від 22.09.2005 року (а.с. 8,9). ОСОБА_3 на 1/2 часину спадкового майна зазначене свідоцтво не видавалося, однак він у встановленому порядку звернувся із заявою про прийняття спадщини.
З матеріалів справи вбачається, що будинковолодіння в м. Коломиї складається з трьох кімнат житловою площею 67 кв.м., кухні, кладовки, коридору - загальною площею 87 кв.м., підвального приміщення площею 73 кв.м. На виділеній для обслуговування будинку земельній ділянці розміщені також літня кухня, вбиральня, два сараї.
Будинковолодіння в с Королівка складається з житлового дерев"яного однокімнатного будинку, житловою площею 16,6 кв.м., навісу, сараю, вбиральні, огорожі.
Як з"ясовано в судовому засіданні, позивачка з сім"єю, яка складається із 4 чоловік, проживає в АДРЕСА_1. Задовольняючи її позов та визнаючи за нею право власності на вказане ціле будинковолодіння суд обґрунтовано виходив з доцільності припинення в цьому будинковолодінні частки ОСОБА_3, оскільки він має на праві власності також і інше житло, це не завдасть істотної шкоди його інтересам та що будинок є неподільним. Наведені обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.
Що стосується позовів сторін в частині реального поділу будинковолодіння в м. Коломиї, то судом правильно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 можливо виділити в натурі відокремлені частини будинку із самостійними входами. Цільове призначення
будинку в даному випадку не буде втрачено. Реальний розподіл проведено з відступом від рівності часток - зокрема 53/100 та 47/100, враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи від 04.01.2007 року.
Твердження апелянта про неможливість поділу АДРЕСА_2 виходячи з технічних характеристик та неможливості у випадку проведення такого спільного проживання через неприязні стосунки, не заслуговує на увагу і спростовується здобутими доказами. Можливість проведення переобладнання, влаштування окремого входу, виділення кожній стороні ізольованого житлового приміщення встановлена в процесі проведення будівельно-технічної експертизи і підтверджена відповідним висновком. Виділена кожній із сторін частка будинковолодіння (як і земельної ділянки) виключає, крім того, можливість спільного користування ними.
Надуманими є також і доводи апелянта щодо неправильного встановлення порядку користування земельною ділянкою. Встановлюючи порядок користування сторонами по 573 кв.м. кожним земельною ділянкою по АДРЕСА_2, суд обгрунтовано виходив з пропорційності їх часток - 1/2 у вартості спірного будинковолодіння. Розподіл в натурі часток ОСОБА_3та ОСОБА_2 відповідно по 53/100 та 47/100 автоматично не веде до збільшення часток в землекористуванні, оскільки з ОСОБА_3стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію різниці часток у будинковолодінні, а спірна земельна ділянка, крім того, не перебувала у власності померлого.
Що стосується посилань апелянта на неправильне визначення судом дійсної вартості спадкового майна, то вони є голослівними і будь-якими доказами не підтверджені. Дійсна вартість будинковолодінь в АДРЕСА_1 та в АДРЕСА_2 встановлена внаслідок проведення оцінки на місці спеціалістами бюро нерухомості, що підтверджується відповідними довідками. На їх спростування будь-яких інших доказів апелянтом не представлено. В той же час, як вбачається з висновку експертизи, довідок інвентарбюро експертом встановлено інвентаризаційну (балансову) вартість спірних будинковолодінь, а не їх дійсну вартість.
Колегія судців приходить до висновку, що справа судом першої інстанції розглянута повно і об"єктивно, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 218, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Коломийського міськрайонного суду від 25 вересня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу набрання нею законної сили.