Справа 22ц-2860, 2007р. Головуючий в 1 інстанції
Непомняща Н.О.
Категорія: 33 Доповідач Цуканова І.B.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року грудня місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М. при секретарі Зінчук Л.Ю. з участю адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 жовтня 2007 року по справі
за позовом. ОСОБА_2
до
ОСОБА_1,
треті особи Дніпрянська селищна рада
Херсонської області (далі рада),
Новокаховський міський відділ земельних ресурсів,
про визнання державного акту про право власності на землю недійсним. , усунення перешкод у користуванні земельною
ділянкою, -
встановила:
В липні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про визнання приватизації земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 незаконною, а Державного акту, виданого ОСОБА_1 на цю земельну ділянку від 14.02.2005 року - недійсним.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 послалася на невідповідність приватизації і Державного акту вимогам закону.
Судом, з урахуванням заявлених ОСОБА_2 в ході судового розгляду додаткових вимог до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та уточнення вимог щодо приватизації, 18.10.2007 року ухвалено рішення, яким позов задоволено: визнано незаконним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0, 0778 га за адресою Херсонська область смт. Дніпряни, виданий 14.02.2005 року ОСОБА_1; зобов'язано останню не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою для обслуговування належного їй будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, а також земельною ділянкою площею 0, 0332 га шляхом надання вільного доступу та демонтажу встановленої огорожі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В письмових запереченнях позивачка просила рішення суду залишити без змін, як постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи видно, що станом на лютий 2005 року домоволодіння за адресою Херсонська область АДРЕСА_1 (далі домоволодіння) належало на праві спільної часткової власності:
- 27/50 частин (далі частина 1) ОСОБА_1 згідно
договору дарування від 10.09.2003 року /а.с. 34, 35/, укладеного з
ОСОБА_4.;
- 23/50 частин (далі частина 2) ОСОБА_5, яка
прийняла спадщину, але не оформила після смерті ОСОБА_6,
померлогоІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 25-26/.
Попередньо домоволодіння (частина 1) належало спочатку ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу від 08.05.1991 року /а.с. 123-124 інвентарної справи №13/, потім ОСОБА_8 за договором дарування від 17.06.1994 року /а.с. 128-129 інвентарної справи №13/, потім ОСОБА_4 за договором дарування від 20.01.1995 року /а.с. 132-133 інвентарної справи №13/.
Наказом радгоспу заводу ім. начдіва Солодухіна №31 від 04.03.1980 року за ОСОБА_6 закріплено земельну ділянку площею 0, 04 га в АДРЕСА_1, в зв'язку з придбанням будинку /а.с. 101/.
Наказом того ж підприємства від 08.04.1991 року за ОСОБА_7 закріплено земельну ділянку площею 0, 08 га за тією ж адресою у зв'язку з купівлею житлового будинку /а.с. 39/.
Рішенням ради №196 від 09.02.2005 року затверджено технічну документацію по складанню державного акту на право власності на землю та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0, 08 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 /а.с. 104/.
14.02.2005 року радою та Новокаховським відділом земельних ресурсів відповідачці видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0778 га за вказаною адресою (далі Державний акт) - /а.с. 36/.
Згідно свідоцтву про право на спадщину за заповітом від 16.01.2006 року та свідоцтву про право на спадщину за законом від 07.07.2006 року ОСОБА_2 належить загалом 23/50 частин домобудівлі, розташованої на земельній ділянці площею 400 кв.м. , виділеної для забудови рішенням виконкому ради від 12.08.1981 року за №100/15 /а.с. 25, 26/.
Як видно з плану меж земельної ділянки відповідачки, яка співпадає із складеним у 2004 роді актом узгодження зовнішніх меж землекористування, земельна ділянка, що знаходилась у фактичному користуванні ОСОБА_5, складається з двох відокремлених земельних ділянок: ділянки площею 0, 0134 га під житловим будинком та ділянки площею 0, 0332 га, розташованої впродовж садиби ОСОБА_1 /а.с. 15, 37/.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання недійсним Державного акту, суд виходив з того, що приватизація відповідачкою земельної ділянки відбулася з порушенням закону:
· межі суміжного землекористування з ОСОБА_5 попередньо не було узгоджено;
· своєчасно проект відведення відповідачці земельної ділянки з органом по земельних ресурсах та органом архітектури не погоджено;
· видача ОСОБА_1 Державного акту унеможливило для ОСОБА_2 використання за призначенням земельної ділянки площею 0, 0332 га.
Проте, з таким висновком суду щодо вищезазначеної позовної вимоги погодитися неможливо, оскільки він не відповідає обставинам справи і суд дійшов його, неправильно застосувавши норми матеріального права.
Згідно ч.1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невикористаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 ст. 377 ЦК України передбачено, що, якщо
житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній
ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до
набувача переходить право користування тією частиною
земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Із наданих відповідачкою доказів (акту узгодження зовнішніх мене землекористування від 2004 року /а.с. 15/, показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9) вбачається, що зовнішні межі землекористування з ОСОБА_5 погоджувалися, цей акт в установленому законом порядку ніким не оспорено.
Технічна документація по складанню Державного акту на ім'я відповідачки погоджена з Новокаховським міським управлінням архітектури та містобування 03.10.2006 року /а.с. 16/ та Новокаховським міським відділом земельних ресурсів 08.11.2006 року /а.с. 17/, як це передбачено ст. 118 ЗК України.
Судова колегія не погоджується з висновком суду про та, що таке несвоєчасне погодження технічної документації тягне недійсність Державного акту, оскільки неузгодженість дат є формальною ознакою, крім того, ОСОБА_2 свої позовні вимоги цими обставинами не обґрунтовувала.
Також колегія суддів враховує, що саме рішення ради №196 від 09.12.2004 року про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки /а.с. 104/, яке згідно ч.1 ст. 116 ЗК України є підставою набуття громадянином права на землю, ніким не скасоване, є чинним.
Оскільки позивачка не надала доказів, що одночасно з придбанням житлового будинку до неї перейшло право користування земельною ділянкою, зокрема, площею 0.0332 га, до якої вона не має проходу іншого ніж через земельну ділянку відповідачки, то її, ОСОБА_2, вимоги про визнання Державного акту недійсним, не ґрунтуються на вимогах закону.
Крім того, при отриманні правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивачка не позбавлена можливості в установленому законом порядку захистити свої права в порядку земельного сервітуту.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання Державного акту недійсним є незаконними, необгрунтованими і не підлягаючими задоволенню, тому рішення суду у вказаній частині слід ' скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні цієї вимоги відмовити.
Що стосується рішення суду в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, то колегія суддів вважає, що його в цій частині слід скасувати, оскільки судом не дотримано вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, згідно якій суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Згідно ч.1 ст. 118, ст. 119 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви установленої форми (письмово) і установленого змісту.
В матеріалах справи відсутня відповідна позовна заява ОСОБА_2, заява про такі вимоги усно в судовому засіданні згідно діючого законодавства юридичного значення не має.
Таким чином, вирішивши вимоги, які не були в установленому законом порядку заявлені, суд вийшов за межі позовних вимог.
На підставі ч.1 ст. 116, ст. 118 ЗК України, ч.2 ст. 377 ЦК України, керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 жовтня 2007 року в частині визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_1 14 лютого 2005 року, скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити ОСОБА_2в задоволенні позову про визнання недійсним державного акту ЯА №241138 на право приватної власності на землю, виданого 14 лютого 2005 року ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
В іншій частині рішення суду скасувати.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскарясено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.