УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2014 р. Справа № 7783/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Гулида Р.М.,
суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області на постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області про визнання рішення неправомірним, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до УПФ України в Зборівському районі Тернопільської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах посилаючись на те, що згідно довідок, які він подав до суду та трудової книжки він має стаж роботи, який дає йому право на пільгове пенсійне забезпечення.
Постановою Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року, - позов задоволено.
Визнано рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області по розгляду питань пов'язаних із призначенням пенсії, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 04.03.2013 року, щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу - неправомірним.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком, як трактористу з 04 грудня 2012 року.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.
Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.
Задовільняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 надав апелянту усі необхідні докази, які підтверджують його стаж роботи на посаді тракториста більше 20 років, а тому відмова у призначені йому пенсії на пільгових умовах є неправомірною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, повністю відповідають нормам матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом відмовлено позивачу у задоволенні заяви про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки відсутні первинні документи, які б підтверджували період роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста в колгоспі ім. Т.Шевченка.
На підтвердження жаданих вимог позивачем було надано трудову книжку, яка у відповідності до вимог п.1 Порядку ведення трудових книжок, є основним документом, що підтверджує трудовий стаж, та якою підтверджуються періоди роботи ОСОБА_2 на посаді тракториста в період з квітня 1973 року по листопад 1975 року, з лютого 1978 року по жовтень 1979 року, з квітня 1981 року по лютий 1982 року в колгоспі "ім. Т.Шевченка" Зборівського району, з лютого 1982 року по лютий 1992 року в колгоспі "Іскра", з лютого 1992 року по січень 1993 року в колгоспі "Ренівський" Зборівського району і з січня 1993 року по 2002 рік в КСП "Ренівське" та ПОП "Ренівське". Згодом, за записами трудової книжки, ОСОБА_1 був звільнений з роботи за згодою сторін 01.11.2002 року.
Зазначені періоди роботи підтверджуються книгою обліку трудового стажу та відомістю про нарахування заробітної плати, довідкою про кількість відпрацьованих трудоднів в колгоспному господарстві, яка видана Ренівською сільською Радою. Наведені докази належним чином завірені посадовими особами колгоспів, де працював позивач та скріплені гербовими печатками дотичних організацій.
Згідно п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.
Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7, згідно якого: до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві.
Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства.
До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має.
За змістом ст.48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12 серпня 1993 року (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи - є трудова книжка.
Звідси стає очевидним та неспростовним те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Порядком № 637 обумовлено, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж для призначення пенсії - є трудова книжка.
Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає правомірними висновки суду першої інстанції, стосовно наявності у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки він фактично досяг пенсійного віку і має трудовий стаж, який підтверджується трудовою книжкою, яка відповідно до вимог ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - підтверджує стаж його роботи.
Відтак, встановленні обставини справи та наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.200 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. 160, ст. 195, ст. 197, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Зборівському районі Тернопільської області - залишити без задоволення, а постанову Зборівського районного суду Тернопільської області від 25 квітня 2013 року у справі №599/578/13-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.М. Гулид
Судді: С.М. Кузьмич
В.З. Улицький