МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року Справа № 814/432/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Зіньковський О.А., в порядку письмового провадження вирішив адміністративну справу

за позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Первомайський спеціалізований кар'єр", вул. Гранітна, 21,Мигія,Первомайський район, Миколаївська область,55223

доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18, Первомайськ, Миколаївська область, 55213

проскасування податкових повідомлень-рішень,

Товариством з додатковою відповідальністю "Первомайський спеціалізований кар'єр" (позивач) пред'явлено позов до Первомайської об'єднаної ДПІ Головного управління Міндоходів Миколаївської області (відповідач) з вимогами скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.09.13р. №0000782201, №0000792201, №00007051702 та №0000812201, від 06.12.13р. №0001572201 та №0001552201 (т.1, а.с.5-14).

Представники сторін надали суду відповідні письмові пояснення та заперечення, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.1, а.с.5-14, 136-144).

Відповідно до ст.122 та ст.128 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Дослідив матеріали справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Первомайський спеціалізований кар'єр" (позивач) зареєстровано як юридичну особу Первомайською районною державною адміністрацією 11.06.2013р. за №15191050001000754, у зв'язку із зміною назви підприємства (Свідоцтво про державну реєстрацію підприємства від 03.07.1995р. №348141, є платником ПДВ та перебуває на податковому обліку у відповідача (т.1, а.с.24-25).

В період з 01.08.13р. по 21.08.13р. відповідачем проводилась документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.12р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10р. по 31.12.12р.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт від 29.08.13р. №315/22/03443655 (т.1, а.с.23-102) та прийняті податкові повідомлення - рішення (т.1, а.с.15-22):

1. - №0000782201 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 292440грн., у т.ч. 233952грн. за основним платежем і 58488грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

2. - №0000792201 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами на суму 462406,40грн., у т.ч. 369925,12грн. за основним платежем і 92481,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

3. - №0001572201 від 06.12.13р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 532547,50грн., у т.ч.426038грн. за основним платежем і 106509,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

4. - №0000812201 від 17.09.13р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 982грн. за листопад 2012р.,

5. - №0001552201 від 06.12.13р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 18159,58грн.,

6. №00007051702 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з прибуткового податку на суму 510грн.

З визначеними сумами податкових зобов'язань та штрафними санкціями позивач не погодився та оскаржив рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 29.11.13р. №2369/10/14-29-10-03-10 скаргу позивача було задоволено частково (т.1, а.с.103-114):

- податкові повідомлення - рішення від 17.09.13р. №0000782201, №0000792201, №00007051702 та №0000812201 були залишені без змін;

- скасовано податкові повідомлення - рішення від 17.09.13р. №0000802201 в частині визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 5007,00грн. і застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 1497,50грн., в іншій частині рішення було залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення - рішення від 17.09.13р. №0000862201 в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 340,00грн., в іншій частині залишено без змін.

В позовній заяві позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача грунтуються на безпідставних висновках Акту перевірки, а отже прийняті відповідачем без достатніх правових підстав та підлягають скасуванню (т.1, а.с.5-14).

Дослідив матеріали справи, оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Відповідно до п.п.21.1.1 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх в обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків та його безпосередньої (фактичної) господарської діяльності.

В той же час, судом встановлено, що відповідач дійшов певних висновків без достатньої мотивації, без дослідження всіх первинних документів позивача, а також із застосуванням припущень щодо фактичної діяльності позивача та його контрагентів.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення (№0000782201, №0000792201, №0000812201 від 17.09.13р. та №0001572201 від 06.12.13р.) були прийняті в наслідок того, що у розділі 4 «Висновки» Акту відповідач дійшов висновку про:

- заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 233952грн., в т.ч.: за 2 кв. 2012р. в сумі - 34674грн., за 3 кв. 2012р. в сумі - 29046грн., за 4 кв. 2012р. в сумі - 170232грн.;

- заниження ПДВ на загальну суму 431045грн., в т.ч.: в жовтні 2012р. в сумі - 332грн., в листопаді 2012р. в сумі - 3693грн., в грудні 2012р. в сумі 427020грн.,

- завищення від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012р. в сумі 982грн.;

- заниження податкових зобов'язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин всього в сумі - 369925,12грн., у т.ч.: 2 кв. 2012р. в сумі - 105260,62грн., 3 кв. 2012р. в сумі - 146765,25грн., 4 кв. 2012р. в сумі 117899,25грн.

Актом перевірки також було встановлено, що позивачем завищено собівартість придбаних послуг в сумі 165115грн., в частині витрат на проведення геологічної експертизи по Софіївському родовищу гранітів, яке розташоване у Первомайському районі Миколаївської області, здійсненої Державним геологічним підприємством "Державна комісія з експертизи геологічних проектів та кошторисів "Геологекспертиза" відповідно до акту виконаних робіт №АВР-235.1 від 15.05.12р. (т.1, а.с.115-120) на суму 165115,43 грн. (ПДВ - 33023,09 грн.), яка на думку відповідача підлягає амортизації визначених необоротних активів (т.1, а.с.37).

В той же час, судом встановлено, що згідно п.148.2. ст.148 Податкового кодексу України (ПКУ) до витрат, що включаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин платника податку, відносяться витрати, пов'язані з державною експертизою та оцінкою запасів корисних копалин.

До складу зазначеної групи не включаються такі витрати, пов'язані з розвідкою/дорозвідкою та облаштуванням будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин:

- будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами з ведення господарської діяльності (в тому числі витрати на реєстрацію, оформлення гірничого відводу тощо);

- витрати на розвідку/дорозвідку запасів (родовищ) корисних копалин, що виконувалась за рахунок підприємства і не привела до відкриття та нарощування додаткових обсягів балансових запасів чи до підвищення ступеня їх розвіданості (категорійності), у тому числі якщо відповідні роботи були припинені з огляду на їх економічну недоцільність;

- витрати видобувних підприємств на експлуатаційну розвідку з метою уточнення контурів покладів корисних копалин, їх якості та гірничо-технічних умов розробки (без нарощування запасів корисних копалин і зміни їх категорійності за ступенем промислової розвіданості).

Судом встановлено, що в експертного висновку №235-Е, затвердженому 15.05.12р., зазначена мета проведення геологічної експертизи, а саме "визначення відповідності виконаних робіт вимогам чинного законодавства, ліцензійним угодам, необхідним природоохоронним заходам та доцільності поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами", а не оцінка запасів корисних копалин (т.1, а.с.121-132).

Таким чином, зазначена експертиза була проведена для поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами, а не для оцінки запасів корисних копалин та не призвела до відкриття та нарощування додаткових обсягів балансових запасів чи до підвищення ступеня їх розвіданості (категорійності), а отже, витрати на її проведення не включаються до окремого об'єкта необоротних активів з видобутку корисних копалин відповідно до п.148.2 ст.148 ПК України, і позивач обґрунтовано відніс їх до складу витрат звітного періоду.

Щодо завищення адміністративних витрат позивача за 3 кв. 2012р. на суму 138312грн., то суд зазначає, що в акті перевірки (т.1, а.с.39) вказано про не вірне відображення складової адміністративних витрат в податковій звітності позивача в сумі 308733грн. в 3 кв. 2012р.

В той же час, згідно п.152.9. ст.152 ПКУ для цілей оподаткування податком на прибуток використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

У відповідності до підп.152.9.1. п.152.9. ст.152 ПК України звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду.

Судом встановлено, що всі понесені у цьому періоді адміністративні витрати підтверджені належним чином складеними первинними документами та відображені у відповідних податкових деклараціях з податку на прибуток (т.4, а.с.208-212, т.7, а.с.19-24).

Таким чином, враховуючи підтвердження відповідними первинними документами адміністративних витрат, які були зроблені протягом періоду з 01.01.12р. по 30.09.12р., на суму 573293грн., висновок відповідача про завищення позивачем адміністративних витрат за 3 квартал 2012р. на суму 138312грн. є безпідставним (т.2, а.с.1-250, т.4, а.с.34-112, 133-169, т.3, а.с.32-112, 129-149, 169-217, т.8, а.с.1-250, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-151).

Також не знайшов свого підтвердження висновок відповідача щодо заниження позивачем у ІV кв. 2012р. доходу від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 259822грн. та завищення у цьому ж періоді собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів на суму 550812грн.

Так, згідно п.6 Розділу 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.10р. №984 (далі - Порядок №984) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В той же час, судом було досліджено відповідні копії первинних документів, які спростовують вищевказаний висновок відповідача (т.2, а.с.1-250, т.4, а.с.34-112, 133-169, т.3, а.с.32-112, 129-149, 169-217, т.5, а.с.1-31, т.4, а.с.1-19, 113-132, 170-207, т.3, а.с.1-31, 113-121, 150-158, т.4, а.с.20-33, т.3, а.с.122-128, 159-168).

Стосовно висновків відповідача про заниження позивачем ПДВ в грудні 2012р. в сумі 426038грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ за листопад 2012р. в сумі 982грн. (т.1, а.с.46-47), то суд зазначає наступне.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В Акті перевірки (т.1, а.с.46-47) зазначено, що позивач у червні, вересні, листопаді та грудні 2012р. придбавав у ПП «Дорлідер» та ТОВ «СПМК17» послуги з перевезення і навантаження гірської породи; перевезення щебеню та відсіву; оренди навантажувачів, екскаваторів, бульдозера, гідромолоту.

Всі зазначені послуги та господарські операції мали реальний характер та підтверджені відповідними первинними документами:

- договір оренди транспортних засобів та техніки від 03.09.12р. між ТОВ "СПМК-17" та позивачем з додатками та актами виконаних робіт (т.5, а.с.1-31);

- договори про надання транспортних послуг від 01.06.12р. та від 01.06.12р. №12 між ПП "Дорлідер" та позивачем з додатками та актами виконаних робіт (т.5, а.с.32-54, т.4, а.с.213-216);

- договір оренди обладнання від 02.07.12р. №02\07-12 між ТОВ "СПМК-17" та позивачем з додатками та актами виконаних робіт (т.5, а.с.55-61, т.4, а.с.217-234);

- договір постачання щебеневої продукції №6/12/ПСК від 12.04.12р. між позивачем та ПП "Дорлідер" з актами виконаних робіт (т.5, а.с.62- 64);

- інші акти здачі - прийняття робіт (послуг), акти - рахунки приймання - передачі депозитарних послуг - (т.5, а.с.65-78);

- податкові декларації з ПДВ позивача за 12 місяців 2012р. з додатками №5, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, податкові накладні , які були включені до складу податкового кредиту, договори із ПП "Дорлідер" та ТОВ "СМК-17", первинні документи, щодо адміністративних витрат позивача за період з 01.01.12р. до 30.09.12р. (т.2, а.с.1-250);

- податкові накладні ТОВ "Влад", ТОВ "Агро - Союз Миколаїв", ТОВ "Еллай", ТОВ "Компанія смазочних матеріалов "Сиол", ТОВ "ГК Індустрія", ТОВ "СПМК-17", ПП "Дорлідер" та інш. контрагентів (т.4, а.с.34-112, 133-169, т.3, а.с.32-112, 129-149, 169-217);

- оборотні відомості, Акти списання паливно - мастильних матеріалів та запасних частин та матеріалів, акти виконаних робіт (надання послуг) та приймання продукції, протоколи погодження договірних цін, відомості нарахування заробітної плати та про роботу особового складу, розрахункові документи, свідоцтва про реєстрацію контрагентів, посвідчення про відрядження (т.6, а.с.1-250, т.7, а.с1-18);

- товарно транспортні та видаткові накладні, довіреності на отримання товарів (вантажів) (т.7, а.с.27- 250);

- акти виконаних робіт, рахунки на виконані роботи, накладні, заправ очні відомості, акти - реєстри наданих послуг, товарно - транспортні накладні, накопичувальні картки, відомості на користування вагонами, рас ходні накладні (т.8, а.с.1-250, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-151).

Витрати, які здійснювалися на придбання вказаних послуг безпосередньо були пов'язані з господарською діяльністю позивача, а саме із видобуванням та реалізацією граніту (придбані у ПП «Дорлідер» та ТОВ «СПМК17» послуги з перевезення і навантаження гірської породи; перевезення щебеню та відсіву; оренди навантажувачів, екскаваторів, бульдозера та гідромолоту).

Таким чином, позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених/нарахованих при придбанні вказаних послуг, податковий кредит у сумі 427020грн.

На підставі наданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та його безпосередніх контрагентів були реальними, товарними, направленими на досягнення економічного результату. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної господарської діяльності сторін.

Судом також встановлено, що позивач та його безпосередні контрагенти, які виписали податкові накладні, були зареєстровані як юридичні особи на момент вчинення відповідних господарських операцій. Вказані обставини не спростовані відповідачем в акті перевірки.

Крім того, відповідачем також було зазначено в акті перевірки (т.1, а.с.59) про порушення позивачем ст.30 Кодексу України «Про надра», п.п.263.2.2, п.263..2, п.п.263.6.3, п.п.263.6.5, п.263.6 ст.263 розділу ХІ Податкового кодексу України щодо заниження задекларованих позивачем повноти і своєчасності перерахування до бюджету плати за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 369925,12грн. у тому числі за:

- за другий квартал 2012р. в сумі 105260,62грн.;

- за третій квартал 2012р. в сумі 146765,25грн.;

- за четвертий квартал 2012р. в сумі 117899,25грн.

У зв'язку із викладеним, суд зазначає, що в порушення вимог п.6 Розділу 1 Порядку №984 в Акті перевірки відсутні розрахунок заниження плати за користування надрами та не встановлено підстав та первинних документів для вищезазначених висновків про порушення позивачем вимог законодавства.

Таким чином, суд не може вважати зазначені висновки обґрунтованими та достатніми для прийняття відповідного податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані, а саме:

- №0000792201 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами на суму 462406,40грн., у т.ч. 369925,12грн. за основним платежем і 92481,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000782201 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 292440грн., у т.ч. 233952грн. за основним платежем і 58488грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001572201 від 06.12.13р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 532547,50грн., у т.ч.426038грн. за основним платежем і 106509,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000812201 від 17.09.13р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 982грн. за листопад 2012р.

В той же час, стосовно податкових повідомлень - рішень №0001552201 від 06.12.13р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 18159,58грн. (т.1, а.с.22) та №00007051702 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з прибуткового податку на суму 510грн. (т.1, а.с.20) суд зазначає наступне.

В акті перевірки відповідачем було встановлено порушення позивачем п.2.8 та 3.5 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.04р. №637, а саме - під час перевірки видаткових касових ордерів виявлено видачу готівки з каси підприємства не підтвердженої підписом одержувача тощо (т.1, а.с.64). Відповідальність за вказане порушення передбачена указом Президента України №436/95 від 12.06.95р., а отже, правомірно застосована відповідачем.

Крім того, в акті перевірки було встановлено не своєчасне перерахування до бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб, чим порушено вимоги пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України №889-VI "Про податок з доходів фізичних осіб" та пп.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПКУ (т.1, а.с.66). Розрахунок штрафних санкцій наведено відповідачем в матеріалах справи (т.5, а.с.98) та не спростовано позивачем. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність застосування вказаної штрафної санкції.

На підставі викладеного, податкові повідомлення - рішення №0001552201 від 06.12.13р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за порушення норм з регулювання обігу готівки у розмірі 18159,58грн. (т.1, а.с.22) та №00007051702 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з прибуткового податку на суму 510грн. (т.1, а.с.20) є правомірними, а позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволені.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не в повній мірі довів суду законність, обґрунтованість та пропорційність прийнятих рішень. У зв'язку з цим, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, а порушені права та інтереси позивача - такими, що підлягають судовому захисту у відповідній частині.

Керуючись статтями 2, 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення:

- №0000792201 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з плати за користування надрами на суму 462406,40грн., у т.ч. 369925,12грн. за основним платежем і 92481,28грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000782201 від 17.09.13р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 292440грн., у т.ч. 233952грн. за основним платежем і 58488грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0001572201 від 06.12.13р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 532547,50грн., у т.ч.426038грн. за основним платежем і 106509,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- №0000812201 від 17.09.13р. про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 982грн. за листопад 2012р.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Первомайський спеціалізований кар'єр" сплачений судовий збір в розмірі 487грн. 20коп.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О. А. Зіньковський