ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
17 червня 2014 р. Справа № 802/911/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
за участі секретаря судового засідання Яковенка Дмитра Олександровича,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Кирилюка Д.В.,
третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Вінницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6
про: скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулася ОСОБА_1 до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області (надалі - Інспекція), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_4 про зобов'язання відповідача скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що вона є одним із співвласників будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1
На початку 2014 року позивачу стало відомо, що без її відома інший співвласник ОСОБА_4 узаконила самовільно збудовані нею будівлі шляхом реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ВН №18212214133 від 09 листопада 2012 року.
Позивач не погоджується із діями Інспекції щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації з огляду на те, що вона не надавала згоди на прийняття в експлуатацію самовільнозбудованих ОСОБА_4 будівель.
За наведених обставин позивач вважає реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації протиправною та такою, що підлягає скасуванню, в зв'язку із чим звернулася з даним позовом до суду.
28 квітня 2014 року позивачем до суду подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій просила скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09 листопада 2012 року серії ВН №18212214133.
На підставі статей 51 та 137 Кодексу адміністративного судочинства України вказана заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою суду від 08 травня 2014 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись при цьому на обставини, що викладені у адміністративному позові.
Представник відповідача не заперечував проти адміністративного позову. В судовому засіданні пояснив, що Інспекцією на підставі поданих ОСОБА_4 документів зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до екслуатації. Однак, згодом після перевірки обгрунтованості такої реєстрації Інспекцією встановлено, що заявником подано недостовірні дані. Відтак, реєстрація вчинена безпідставно.
Третя особа ОСОБА_3 також не заперечував проти адміністративного позову.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є одним із співвласників будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1
Інший співвласник будинковолодіння ОСОБА_4 самовільно виконала будівельні роботи з будівництва житлового будинку "Б", погребу "п/Б", прибудови "б", "а3" та навісу "М".
З метою прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів вона подала до Інспекції заяву з необхідними документами.
За результатами розгляду поданих ОСОБА_4 документів Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації серії ВН №18212214133 від 09 листопада 2012 року.
Надаючи правову оцінку діям Інспекції щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, суд зважає на таке.
Особливості прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів в редакції, чинній на момент подання декларації про готовність об'єкта до експлуатації та її реєстрації, визначалися статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (надалі - Закон).
Так, частиною 1 статті 39 Закону передбачалося, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішення про реєстрацію (відмову у реєстрації) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів (частина 4 статті 39 Закону).
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина 5 статті 39 Закону).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю відмовляє у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог (частина 6 статті 39 Закону).
Порядок подання і реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації конкретизовано Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року (надалі - Порядок).
Пунктами 17-21 Порядку передбачено, що реєстрація декларації здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Декларація приймається в дозвільному центрі за місцезнаходженням об'єкта. Реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1. У разі подання декларації до дозвільного центру він передає її Інспекції не пізніше наступного робочого дня. Один примірник декларації після проведення реєстрації повертається замовнику, а другий - залишається в Інспекції, яка її зареєструвала. Замовник відповідно до закону відповідає за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації. Інспекція перевіряє протягом десяти робочих днів з дати подання (надходження) до неї декларації повноту даних, зазначених у ній, та реєструє декларацію. У разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.
Як встановлено судом, Інспекцією 09 листопада 2012 року зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації серії ВН №18212214133.
Однак, при дослідженні документів, на підставі яких Інспекцією проводилася реєстрація вказаної декларації, судом виявлено невідповідність поданої заяви окремим обставинам, що свідчить про необгрунтованість здійснення реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Зокрема, заява від 01 листопада 2012 року про прийняття в експлуатацію об'єкта містить підписи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Однак, позивач ОСОБА_1 стверджує, що не підписувала цієї заяви, а її підпис, що поставлений у цій заяві, є підробленим. Також суд звертає увагу на тому, що ОСОБА_5 не міг підписувати цю заяву, оскільки він помер ще ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть. З приводу підпису ОСОБА_6, то суд зважає на те, що вона взагалі не повинна була підписувати цю заяву, оскільки вона продала належну їй частку ще 24 жовтня 1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 що підтверджується біржевим контрактом №606.
Відтак, заява про прийняття в експлуатацію об'єкта від 01 листопада 2012 року не відповідає фактичним обставинам.
Окрім того, разом із заявою про прийняття в експлуатацію об'єкта до Інспекції подано нотаріально посвідчену копію державного акта на право приватної власності на землю.
Однак, листом Держземагентства у Вінницькому районі Вінницької області від 17 січня 2014 року вих. №02-85 підтверджується те, що за ОСОБА_4 в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею договорів оренди землі відсутні будь-які записи.
Більше того, з нявної в матеріалах справи відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 02 січня 2014 року вих. №4/01-16 випливає, що копія державного акта нею не посвідчувалась та не скріплювалась оригіналом печатки.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази свідчать про реєстрацію Інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ВН №18212214133 на підставі документів, які містять недостовірні дані.
Відтак, зважаючи на відсутність заперечень з приводу даного позову у представника відповідача, а також на підставі встановлених обставин суд дійшов висновку про необгрунтованість вчинення відповідачем реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ВН №18212214133, а тому адміністративний позов належить задовольнити.
З приводу розподілу судових витрат суд звертає увагу на лист Вищого адміністративного суду України №2135/11/13-11 від 21 листопада 2011 року, яким роз'яснено особливості застосування частини 1 статті 94 КАС України. Так, у листі, зокрема, йдеться про те, що з урахуванням положень підпункту 3 пункту 9 розділу 6 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Відтак, з урахуванням частини 3 статті 94 КАС України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації серії ВН №18212214133, здійсненої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 09 листопада 2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в розмірі 73,08 гривень шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України з рахунку інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар